Ухвала суду № 22009735, 13.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1870/1321/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняГригор'євої Д.І.,

представника позивача Тітаренко Н.І.,

представника позивача Покиньчереди А.Л.,

представника відповідача Коваленко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми дорожня конструкція" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.05.2011р. по справі№2а-1870/1321/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми дорожня конструкція" <Список ><Текст >

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2011 року ТОВ «Суми дорожня конструкція» (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі відповідач, Сумська МДПІ), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення рішення № 0000452300/0/1084 від 14.10.2010 року та № 0000462300/1/2914 від 15.12.2010 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи скаргу порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. п. 7.4, 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , ст.86 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Сумської МДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання ТОВ «Суми дорожня конструкція» вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки складено акт № 101/23/32367742/22 від 30.09.2010 року, в якому встановлено порушення ТОВ «Суми дорожня конструкція» вимог п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 Закон України «Про податок на додану вартість», в періоді, що перевірявся, на загальну суму 96482 грн. в т.ч. за березень 2010 року в сумі 23296 грн., за травень 2010 року в сумі 41638 грн., за червень 2010 року в сумі 30533 грн., в результаті чого позивачем завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту на загальну суму 308 грн.

На підставі вищезазначеного акту, податковим органом було винесено податкове повідомлення рішення № 0000452300/0/1084 від 14.10.2010, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 144723 грн. в т.ч. 96482 грн. основного платежу, 48241 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Сумської МДПІ було скасоване податкове повідомлення рішення № 0000452300/0/1084 від 14.10.2010 в частині розміру штрафної санкції та винесено податкове повідомлення рішення № 0000462300/1/2914 від 15.12.2010 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 144203 грн. в т. ч. 96482 грн. основного платежу, 47721 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Суми дорожня конструкція» та ТОВ «Комспек ЛТД» було укладено договір поставки № 23/03/10-1 (надалі Договір) на постачання щебеневої продукції, піску.

За умовами Договору ТОВ «Комспек ЛТД» передає у власність ТОВ «Суми дорожня конструкція» щебеневу продукцію в асортименті, зазначеному в Специфікації, які є невідємною частиною Договору.

Судом першої інстанції встановлено, що видаткові накладні було підписано бухгалтером ТОВ «Суми дорожня конструкція», всі документи, як накладні, так і податкові накладні були отримані товариством разом із вантажем.

ТОВ «Суми дорожня конструкція» та ТОВ «Комспек ЛТД» складено специфікацію № 1, № 2 від 26.03.2010 року, № 3 від 01.04.2010 року, згідно яких ТОВ «Комспек ЛТД» визначено ціну та асортимент продукції, визначено залізничну станцію призначення.

Відповідно до накладних № 24/06-3, № 24/06-2 від 24.06.2010 року, № 21/09-1 від 09.06.2010 року, № 31/03-3 від 31.03.2010 року, № 14/04-2 від 14.04.2010 року, № 28/04-1 від 28.04.2010 року, № 29/04-4 від 29.04.2010 року, № 06/05-5 від 06.05.2010 року, № 12/05-01 від 12.05.2010 року, № 18/05-1 від 18.05.2010 року, № 31/05-19 від 31.05.2010 року, № 07/06-2 від 07.06.2010 року, № 24/06-1 від 24.06.2010 року, № 14/06-1 від 15.06.2010 року, № 31/05-4 від 31.05.2010 року, № 21/05-1 від 21.05.2010 року, № 22/05-1 від 22.05.2010 року, № 06/05-6 від 06.05.2010 року № 17/04-3 від 17.04.2010 року № 09/04-1 від 09.04.2010 року ТОВ «Комспект ЛТД» поставило ТОВ «Суми дорожня конструкція» щебінь та відсів гранітний.

ТОВ «Комспект ЛТД» було виписано ТОВ «Суми дорожня конструкція» податкові накладні № 2406107 від 24.06.2010 року, № 2406106 від 24.06.2010 року, № 2106108 від 21.06.2010 року, № 1306106 від 13.06.2010 року, № 1206105 від 12.06.2010 року, № 09061011 від 09.06.2010 року, № 2603104 від 26.03.2010 року, № 1404101 від 14.04.2010 року, № 2804105 від 28.04.2010 року, № 2904101 від 29.04.2010 року, № 0605103 від 06.05.2010 року, № 1205102 від 12.05.2010 року, № 1805103 від 18.05.2010 року, № 31051015 від 31.05.2010 року, № 0706104 від 07.06.2010 року, 2406105 від 24.06.2010 року, № 1506108 від 15.06.2010 року, № 31051014 від 31.05.2010 року, № 2105105 від 21.05.2010 року № 2205103 від 22.05.2010 року № 0605104 від 06.05.2010 року, № 1704103 від 17.04.2010 року, № 0904102 від 09.04.2010 року.

Позивачем було оплачено отриманий товар платіжними дорученнями в період з березня 2010 року по червень 2010 року.

Судом першої інстанції також встановлено, що довіреності на отримання товару були виписані на імя ОСОБА_4, який був призначений відповідальним за правильність вивантаження вагонів з небезпечними вантажами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п. 1.3. вказаного Закону, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом підпункту 7.2.6. пункту 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, обовязковою умовою формування податкового кредиту є наявність відповідних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За приписами ч. 2 ст. 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відповідно до п. 1.2. якого Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2.1. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з аналізу приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку випливає, що підставою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку є первинні документи, яким надано відповідну юридичну силу та доказовість.

Із витягу реєстрації довіреностей за перевіряє мий період, наданого позивачем, вбачається, що довіреності ОСОБА_4 надані на «розкредитовку», але встановити на отримання якого саме товару виписані довіреності встановити неможливо, кількість поставок товару не співпадає з кількість виписаних довіреностей за перевіряє мий період.

Відповідно до п. 4.1 Договору, поставка продукції здійснюється залізничним транспортом згідно з заявкою покупця, яка подається в письмовій або усній формі за допомогою факсу, електронної пошти, пошти, тощо.

Позивачем надано заявки ТОВ «Суми дорожня конструкція» на отримання від ТОВ «Комспек ЛТД», з яких вбачається, що отримувачем по деяким заявкам є не позивач, а інші підприємства.

Згідно з п. 4.2 Договору, поставка продукції проводиться тільки до залізничної станції, яка зафіксована сторонами у відповідній Специфікації, а саме станція Торопилівка; Суми-Товарна; Суми-Товарна, Баси.

Відповідно до п. 5.3 Договору, жодна із сторін не має права передавати свої права та обовязки за договором третім особам без письмової згоди на це іншої сторони.

З копій накладних Укрзалізниці на маршрут або групу вагонів за період вбачається, що відправник, платник товару є не ТОВ «Комспек ЛТД», а ВАТ «Рокитянський спецкарєр», а також Коростенський щебзавод.

Із наданих ТОВ «Суми дорожня конструкція» накладних Укрзалізниці вбачається, що дата виписки накладних на відпуск продукції не збігається з датами календарних штемпелів в залізничних накладних, вони не містять жодної інформації на підтвердження договірних відносин по Договору між ТОВ «Комспек ЛТД» та позивачем.

Крім того, доказів фактичного транспортування та встановлення вантажоотримувача товару по накладних від 24.06.2010 року, 15.06.2010 року, 31.05.2010 року, 21.05.2010 року, 22.05.2010 року, 06.10.2010 року, 17.04.2010 року. 09.04.2010 року позивачем не надано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що обставини фактичного виконання Договору, позивачем не доведені та матеріалами справи не підтверджені.

За приписами ч. 1 ст. 71 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що фактична передача товару від ТОВ «Комспек ЛТД» до ТОВ «Суми дорожня конструкція» не здійснювалася, що свідчить про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Комспек ЛТД», у звязку з чим, формування податкового кредиту є безпідставним.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в бухгалтерському, відповідно в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Тобто у разі фіктивності (безтоварності) операцій визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товару з ПДВ.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, на відповідності їх дійсному економічному змісту.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень рішень.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, зазначає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права та підстав для скасування судового рішення не вбачає.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми дорожня конструкція" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.05.2011р. по справі№2а-1870/1321/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 18.10.2011 р.