Ухвала суду № 22006419, 18.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2011 р.Справа № 2а-5294/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

Представник позивача - Кузнецова Н.А.

Представник третьої особи - Бондаренко І.Е.

Представник третьої особи - ОСОБА_3

Представник відповідача - Близнюков Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" на постанову від 07.06.2011р. по справі№2а-5294/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства Банк "Фінанси та Кредит"

до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції треті особи Публічне акціонерне товариство "Мегабанк", ОСОБА_5

про зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства Банк "Фінанси та Кредит", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд звільнити з під арешту нерухоме майно - нежитлова будівля літ. "А-2" загальною площею 660,8 кв.м., номер за РПВН 7073054, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_5 та знаходиться в заставі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"; скасувати постанову державного виконавця Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 16.03.2011 та визнати незаконними дії Ленінського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції; а також стягнути судовий збір.

Ухвалами суду від 31.05.2011 року було залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача ПАТ "МЕГАБАНК" та у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача ОСОБА_5

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що постановою від 16.03.2011 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції накладено арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_5, а саме нежитлову будівлю літ. "А-2", яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, будинок 7/1. Позивач вказує, що нежитлова будівля, літ. "А-2" загальною площею 660,8 кв. м., номер за РПВН 7073054, яка розташована за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях, 193 та нежитлова будівля літ. "А-2", яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, будинок 7/1 є одним і тим самим обєктом. Зазначене нерухоме майно знаходиться в заставі у позивача відповідно до договору іпотеки, посвідченого 01.06.2007 року нотаріусом ОСОБА_6 Харківського міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за №551, що укладений між позивачем та ОСОБА_5 у якості забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №130/06-Ф від 01.06.2007 року. Остаточний термін погашення грошових зобовязань за кредитним договором встановлений до 01.06.2022 року, строк дії договору іпотеки встановлено до повного погашення заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначає, що згідно з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі заборон відчужень обєктів нерухомого майна №458880, дата видачі 12.04.2011 року та витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №12801448 від 01.06.2007 року, спірне нерухоме майно є обєктом приватного обтяження, на яке накладено заборону відчуження, підставою для реєстрації є договір іпотеки, а обтяжувачем вказано позивача. На момент укладення договору іпотеки дане майно не було обтяжено правами третіх осіб. Позивач вважає, що оскільки він є обтяжувачем нерухомого майна ОСОБА_5, зареєструвавши обтяження нерухомого майна 01.06.2007 року, то має пріоритетне право на задоволення своїх вимог, ніж обтяжував за постановою відповідача, який зареєстрував обтяжування того ж самого майна 16.03.2011 року, а тому просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідачем були надані письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначено, що в проваджені Ленінського ВДВС ХМУЮ знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ "МЕГАБАНК" заборгованості за кредитним договором. Відповідно до ухвали Ленінського районного суду від 01.06.2009 року по справі №2-3006/09 накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_5 При здійснені виконавчих дій відповідачем отримана відповідь КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", в якій зазначено, що на імя ОСОБА_5 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. "А-2" по АДРЕСА_3. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 12.01.2011 р. зазначена нежитлова будівля під забороною та в іпотеці не знаходиться. Згідно відповіді позивача зазначена нежитлова будівля в заставі філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" не знаходиться. Відповідач вважає, що арешт на нежитлову будівлю літ. "А-2" по АДРЕСА_3 був накладений у відповідності до діючого законодавства, а тому просив суд відмовити в повному обсязі в задоволені позовних вимог.

Третьою особою ПАТ "МЕГАБАНК" були надані письмові заперечення проти позову, які обґрунтовані тим, що, на думку третьої особи, предмет іпотечного договору між позивачем та ОСОБА_5 не відповідав вимогам закону в момент його укладення 01.06.2007 року, оскільки опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, є однією з істотних умов іпотечного договору. Однак рішення щодо перейменування частини вулиці Свердлова у вулицю Залютинська, а не Полтавський шлях, було прийнято органом місцевого самоврядування ще 10.08.1995 року. Крім того застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом та обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. Вважає, що оскільки нежитлова будівля літ. "А-2" по АДРЕСА_3 в м. Харкові під забороною та в іпотеці не знаходиться, то станом на теперішній час державна реєстрація вказаного нерухомого майна не проведена, а тому позивач не має пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на нежитлову будівлю. Просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи ОСОБА_5 проти задоволення позову не заперечував.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2011 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Слобожанське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства Банк "Фінанси та Кредит" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, третьою особою, Публічним акціонерним товариством "Мегабанк", подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку», ст. 577 ЦК України, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 410, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача та представник третьої особи ОСОБА_5, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача та представник третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просили скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 01.06.2007 року між Банком "Фінанси та Кредит" (далі - Позивач) та громадянином Суддя О.В. було укладено кредитний договір №130/06-Ф про надання кредитних ресурсів в сумі 150000,00 доларів США з оплатою 14% річних та строком повернення кредитних ресурсів до 01 червня 2022 року.

В забезпечення виконання основного зобовязання за кредитним договором між позивачем та громадянином ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 01.06.2007 року та зареєстрований за №551.

Відповідно до іпотечного договору предметом іпотеки є нежитлова будівля, загальною площею 660,8 кв. м. в літ. "А-2", що розташована по вул. Полтавський шлях, будинок, 193 у м. Харкові.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про іпотеку", обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек" від 31.03.2004 року №410 визначено, що Державний реєстр іпотек - єдина комп'ютерна база даних про обтяження і зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

01.06.2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 - реєстратором Реєстру іпотек було внесено до Державного реєстру іпотек запис за №5061323 про обтяження предмета іпотеки наступного змісту: "Підстава обтяження: іпотечний договір, 551, 01.06.2007, приватний нотаріус ОСОБА_7 Об'єкт обтяження: нежитлова будівля літ. "А-2", загальною площею 660,8 кв. м., Харківська область, м. Харків, вулиця Полтавський Шлях, будинок 193, номер за РПВН 7073054. Іпотекодержатель: Банком "Фінанси та Кредит", 09807856, м. Київ, вул. Артема, 60. Іпотекодавець: ОСОБА_5, НОМЕР_1, АДРЕСА_1".

В судовому засіданні були оглянуті матеріали виконавчого провадження за виконавчим листом №2-3006/09 виданого 27.01.2010 року Ленінським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ "МЕГАБАНК" заборгованості у розмірі 1159949,60 грн.

Як вбачається з зазначених матеріалів, постановою державного виконавця Ленінського ВДВС ХМУЮ від 04.03.2010 року відкрито вказане виконавче провадження.

Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС ХМУЮ від 16.03.2011 року накладено арешт на нежитлову будівлю літ. "А-2", по АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_5, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що дії відповідача щодо прийняття постанови від 16.03.2011 року, вчинені необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття постанови; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване ця постанова; та всупереч вимогам Законів України "Про виконавче провадження" та "Про іпотеку".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно п.5 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваної постанови), державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.2 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Як вбачається з листа КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 29.03.2011 року №2231/1 на імя ОСОБА_5 зареєстроване право власності на нежитлову будівлю "А-2", по АДРЕСА_3.

Листом філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 21.03.2011 року повідомлено відповідача про те, що нежитлова будівля "А-2", по АДРЕСА_3 в заставі позивача не знаходиться.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву посилається саме на ці листи як на підставу обґрунтованості винесення постанови від 16.03.2011 року.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував такі посилання відповідача, виходячи з наступного.

Листи філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 21.03.2011 року та КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 29.03.2011 року були надіслані на вимогу відповідача після винесення оскаржуваної постанови.

Крім того, в матеріалах виконавчого провадження міститься лист КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 12.01.2011 року про надіслання правовстановлювальних документів на нежитлову будівлю "А-2", по АДРЕСА_3, а саме: копії договору купівлі-продажу від 23.05.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 24.05.2007 року за №2057.

Як вбачається з п.1 зазначеного договору, Приватне підприємство "Ульяна" передає, а ОСОБА_5 приймає у власність на умовах купівлі-продажу нежитлову будівлю, літ. "А-2", цегляну, загальною площею 660,8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Полтавський шлях, 193.

При цьому, в копії договору що міститься в матеріалах виконавчого провадження, адреса обєкту нерухомості виправлена з "Полтавський шлях, 193" на " Залютинська, 7/1".

З листа КП "Харківське бюро технічної інвентаризації" від 05.04.2011 року №2706 вбачається, що будівлі №193 по вул. Полтавський шлях, рішенням Ленінської районної в м. Харкові ради №216 від 14.11.1995 року, присвоєно адресу по вул. Залютинській, №7/1.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що у суду не має сумнів щодо того, що нежитлова будівля "А-2", по АДРЕСА_3 та нежитлова будівля "А-2", по вул. Полтавський шлях, 193 є одним і тим самим обєктом.

Зазначена обставина, а саме: зміна адреси нерухомого майна боржника на підставі рішення органу місцевого самоврядування, не була врахована відповідачем при прийнятті рішення про накладення арешту та оголошення заборони на його відчуження.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом

Згідно з ч.1 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.54 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

В даному випадку заставодержателем, в розумінні Закону України "Про іпотеку" є Банк "Фінанси та Кредит", а тому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що постанова відповідача від 16.03.2011 року була прийнята всупереч припису ч.1 ст.54 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, колегія суддів також зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував заперечення третьої особи - ПАТ "МЕГАБАНК" як такі, що ґрунтуються на довільному тлумаченні законодавства, з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про іпотеку", обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно

Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року №410 (далі - Тимчасовий порядок) встановлено, що Державна реєстрація іпотек здійснюється з метою: реалізації переважного права іпотекодержателя у задоволенні вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими іпотекодержателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше прав чи вимог на предмет іпотеки; надання в інтересах фізичних чи юридичних осіб інформації про обтяження нерухомого майна іпотекою або про відсутність такого обтяження.

Пунктом 2 Тимчасового порядку визначено, що реєстратори це державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.

Згідно п.4 Тимчасового порядку внесення до Реєстру відомостей про обтяження майна іпотекою здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи.

Підпунктом 2 пункту 7 Тимчасового порядку, який кореспондується з пунктом 2 статті 4 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у повідомленні зазначається опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані.

Відповідно до пп.1 п.10. Тимчасового порядку реєстратор відмовляє у внесенні запису до Реєстру у разі, коли у повідомленні відсутні або наведено не повністю чи з виправленням відомості, зазначені у пункті 7 цього Порядку.

Як встановлено в судовому засіданні 01.06.2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 - реєстратором Реєстру іпотек було внесено до Державного реєстру іпотек запис за №5061323 про обтяження предмета іпотеки наступного змісту: "Підстава обтяження: іпотечний договір, 551, 01.06.2007, приватний нотаріус ОСОБА_7 Об'єкт обтяження: нежитлова будівля літ. "А-2", загальною площею 660,8 кв. м., Харківська область, м. Харків, вулиця Полтавський Шлях, будинок 193, номер за РПВН 7073054. Іпотекодержатель: Банком "Фінанси та Кредит", 09807856, м. Київ, вул. Артема, 60. Іпотекодавець: ОСОБА_5, НОМЕР_1, АДРЕСА_1".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що під час внесення до Державного реєстру іпотек запису за №5061323, у реєстратора були відсутні підстави для відмови у внесені запису до реєстру передбачені пп.1 п.10. Тимчасового порядку, в тому числі й щодо відомостей про опис предмета іпотеки, достатнього для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному окремо визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта. У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни опису (даних) об'єкта нерухомого майна його реєстраційний номер залишається без змін.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 23.05.2007 року, при його посвідчені нотаріусом ОСОБА_8 перевірено належність ПП "Ульяна" нежитлової будівлі, літ. "А-2", цегляної, загальною площею 660,8 кв. м., що знаходиться за адресою вул. Полтавський шлях, будинок, 193 у м. Харкові. Право власності ПП "Ульяна" зареєстроване у КП "Харківське міське бюро технічної Інвентаризації" 23.10.2006 року, номер витягу 12250591, реєстраційний номер 7073054, номер запису 4539 в книзі 1 (п.2 договору купівлі продажу від 23.05.2007 року).

В матеріалах справи міститься копія витягу з Державного реєстру правочинів від 23.05.2007 року №4026099, в якому зазначений Відчужувач: ПП "Ульяна", набувач: ОСОБА_5, предмет правочину: реєстраційний номер обєкту у РПВН 7073054, нежитлова будівля, літ. "А-2", загальною площею 660,8 кв. м., адреса: Харківська область, м. Харків, вул. Полтавський шлях, будинок, 193.

У витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.05.2007 року №14676002, зазначено Власник: ОСОБА_5, реєстраційний номер обєкта 7073054, тип обєкта нежитлова будівля, літ. "А-2", загальною площею 660,8 кв. м., адреса: Харківська область, м. Харків, вул. Полтавський шлях, будинок, 193.

З зазначених документів вбачається, що реєстраційний номер обєкту нерухомого майна, а саме 7073054 не змінювався.

Статтею 19 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. В даному випадку зміна адреси, у звязку з переіменуванням назви вулиці, не є зміною умов обтяження нерухомого майна, та не потребує державної реєстрації.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що дії відповідача щодо прийняття постанови від 16.03.2011 року, вчинені необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття постанови; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване ця постанова; та всупереч вимогам Законів України "Про виконавче провадження" та "Про іпотеку".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2011 року по справі№2а-5294/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" залишити без задоволення.

Постанову від 07.06.2011р. по справі №2а-5294/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Курило Л.В. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 24.10.2011 р. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.