Постанова № 22005734, 10.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 р. Справа № 2а-1670/3223/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засіданняСпівак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від25.05.2011р. по справі№2а-1670/3223/11

за позовом Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

треті особи Приватне науково-виробниче підприємство "Спецтехкомплект", Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комсомольської міської ради

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне виробниче підприємство “Комсомольськтеплоенерго”,звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 01.04.2011р. № 0000102301/1099 про збільшення КВП “Комсомольськтеплоенерго” грошового зобовязання за платежем з податку на додану вартість у сумі 8965,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не покладало на платників податків покупців за договорами поставки обовязку перевіряти дотримання іншими платниками податків постачальниками за вказаними договорами встановлених правил ведення податкового обліку, у тому числі включення ними до складу податкових зобовязань відповідних сум ПДВ, а також те, що Кременчуцька ОДПІ, встановивши факт завищення податкового кредиту за жовтень 2009 року, не встановила всупереч статті 86 ПКУ факт заниження позивачем податкового кредиту за листопад 2009 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2011 року адміністративний позов задоволено та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Комсомольського відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 01.04.2011р. № 0000102301/1099.

Кременчуцька обєднана державна податкова інспекція у Полтавській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова є необґрунтованою та незаконною, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від25.05.2011р., прийняти нову, якою у позові відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи встановлено, що фактичною підставою для збільшення Комунальному виробничому підприємству “Комсомольськтеплоенерго” грошового зобовязання за платежем з податку на додану вартість за червень та жовтень 2009 року на загальну суму 8965,00 грн. (у тому числі основний платіж 7172,00 грн, штрафна санкція 1793,00 грн.) згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 01.04.2011р. № 0000102301/1099, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті про результати планової виїзної перевірки КВП “Комсомольськтеплоенерго” з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.12.2010р. від 21.03.2011р. № 1427/23-209/13940851, про порушення КВП “Комсомольськтеплоенерго” підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

До такого висновку Кременчуцька ОДПІ дійшла, виходячи із встановленого під час перевірки, а саме: податковий кредит з податку на додану вартість за червень 2009 року у сумі 5706,00 грн, що сформований КВП “Комсомольськтеплоенерго” на підставі податкової накладної від 25.06.2009р. № 25-06, виписаної ПНВП “Спецтехкомплект” за договором поставки від 17.06.2009р., не відповідає податковим зобовязанням з податку на додану вартість за червень 2009 року Приватного науково-виробничого підприємства “Спецтехкомплект”; податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 1465,59 грн сформовано КВП “Комсомольськтеплоенерго” у жовтні 2009 року, тоді як податкова накладна на цю суму ПДВ виписана Виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства 30.11.2009р.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів суду правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.04.2011р. № 0000102301/1099.

Колегія суддів частково погоджуючись з вказаним висновком суду першої інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

З положень ч. 3 статті 2 КАС України слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме того висновку стосовно обставин спірних правовідносин, який покладений субєктом владних повноважень в основу спірного рішення. Встановлення судом інших обставин та їх покладення в основу спірного рішення виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому статтею 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість у 2009 році були унормовані Законом України “Про податок на додану вартість”, згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 вказаного Закону податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Отже, системний аналіз положень Закону України “Про податок на додану вартість” дає підстави для висновку, що податковий кредит за правовою природою свого походження є наслідком виникнення в діяльності субєкта господарювання платника податку на додану вартість обєкта оподаткування, визначеного статтею 3 цього Закону.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням пункту 1.4 статті 1 зазначеного Закону поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу, а поставка послуг це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Виходячи зі змісту наведеного положення закону, поставка товару передбачає перехід права власності на товар від постачальника до покупця, тобто реальну наявність товару, а поставка послуг - надання послуги виконавцем замовнику, тобто реальну наявність певного результату роботи.

Встановлено, що під час проведення планової виїзної перевірки КВП “Комсомольськтеплоенерго” та дослідження відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку цього підприємства Кременчуцькою ОДПІ не виявлено безтоварності господарських операцій поставки товарів (послуг) між ПНВП “Спецтехкомплект” та КВП “Комсомольськтеплоенерго” за договором від 17.06.2009р. та між Виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства та КВП “Комсомольськтеплоенерго”. Зауважень до оформлення документів на поставку товарів (послуг) та на подальше їх використання у власній господарській діяльності підприємства у контролюючого органу не було.

Данні документів по взаємовідносинах між підприємствами не спростовані.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 зазначеної статті право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Зауважень до змісту податкових накладних від 25.06.2009р. № 25-06 та від 30.11.2009р. № 3288, що стосується змісту оподатковуваних господарських операцій, їх вартісних та кількісних показників або ідентифікації їх учасників, при складанні акта перевірки від 21.03.2011 № 1427/23-209/13940851 та у судовому процесі Кременчуцька ОДПІ не висувала.

Обставина наявності у ПНВП “Спецтехкомплект” та у Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства статусу платника податку на додану вартість станом на дати виписування податкових накладних відповідачем визнана.

На підставі викладеного, юридичні факти, з якими норми підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” повязують право платника податку на податковий кредит, у червні 2009 року позивачем дотримані.

Статті Закону України “Про податок на додану вартість”, так само як і інших законів не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання.

Тому обставина, яка слугувала фактичною підставою для зменшення позивачу податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 5706,00 грн., а саме: не включення ПНВП “Спецтехкомплект” зазначеної суми до складу податкових зобовязань за червень 2009 року, знаходиться поза межами вимог Закону України “Про податок на додану вартість”.

Колегія суддів погоджується в цій частині з висновками суду першої інстанції, підстав для скасування постанови суду першої інстанції в цій частині не має.

Щодо зменшення позивачу податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2009року у сумі 1465,59 грн. колегія суддів не погоджуючись з висновками суду першої інстанції вважає за не6обхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно результатів опрацювання відхилень, встановлених системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, встановлено неправомірне віднесення КВП "Комсомольськтеплоенерго" частини суми податкової накладної № 3288 від 31.11.2009 р.у сумі ПДВ 1465,59 грн. по підприємству "Виробниче Управління Водопровідно - Каналізаційного Господарства" до податкового кредиту звітного періоду - жовтень 2009р.

Встановлено, що згідно дод. № 5 до декларації з ПДВ, КВП "Комсомольськтеплоенерго" зазначило дату виписки цієї податкової накладної в жовтні 2009р., а фактично вона виписана в листопаді 2009р., чим було порушено п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями, так як : не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Позивач відніс в кредит за жовтень 2009 року, суми по податковій накладній за листопада 2009року, тобто в періоді в який включені суми, ця податкова накладна не існувала.

Відповідно відповідачем правомірно нараховане зобовязання на суму 1465,59 грн., та у відповідності до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 ПК України санкції 25 відсотків від суми донарахованого податкового зобовязання - 366,40 грн..

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від25.05.2011р. скасувати в частині визнання протиправним і скасовування податкового повідомлення-рішення Комсомольського відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 01.04.2011р. № 0000102301/1099 на суму основного платежу - 1465,59 грн. та штрафних санкцій - 366,40грн.

В цій частині прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

Скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від25.05.2011р. в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Комунального виробничого підприємства «Комсомольськтеплоенерго» витрат зі сплати судового збору у сумі 1,70 грн.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від25.05.2011р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. <Звіт про виконання >

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 17.10.2011 р.