Ухвала суду № 21991473, 04.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2011 р.Справа № 2а-4424/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Загребельного Г.С.

представника відповідача Усачова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від18.05.2011р. по справі№2а-4424/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКАП"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНКАП" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд:

-скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 11.04.2011 року №0001352305 та від 11.04.2011року №0001372305.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від18.05.2011р. зазначений позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0001352305 від 11.04.2011 року, № 0001372305 від 11.04.2011 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Цивільного кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 19.08.2010 року по 31.12.2010 рік, валютного та іншого законодавства за період з 19.08.2010 року по 31.12.2010 рік.

За результатами проведеної перевірки було складено акт №944/23-506 від 22.03.2011 року. Відповідно до висновку акту перевірки встановлено порушення позивачем: ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ВІНКАП»з ТОВ «Промспец консалтинг»та ТОВ «Тех-агроремпоставка»; п. 5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 429 875,00 грн.; п.п 7.4.1 п.п. 7.4. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 1 071 900,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень..

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ВІНКАП»(Замовник) у перевіряємий період було укладено наступні договори:

-№ 325/11-10 від 25.11.2010 року з ТОВ «Промспец консалтинг»(Виконавець) про надання послуг з юридичного обслуговування на загальну суму 1 980 000,00 грн., відповідно до якого Виконавець зобовязується здійснювати юридичне обслуговування Замовника, а Замовник зобовязується оплатити такі послуги.

- №45/10ЮР від 18.10.2010 року з ТОВ «Тех-агроремпоставка»(Виконавець) про надання послуг з юридичного обслуговування на загальну суму 4 451 400 грн., відповідно до якого Виконавець зобовязується здійснювати юридичне обслуговування Замовника, а Замовник зобовязується оплатити такі послуги.

- №7/1У від 01.11.2010 року з ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) про надання юридичних, маркетингових, консультаційних, аналітичних послуг з дослідження ринку нафтопродуктів на загальну суму 360 000 грн., відповідно до якого Виконавець зобовязується вивчити ринок нафтопродуктів на території України та надати Замовнику аналітичну інформацію, здійснювати юридичне обслуговування Замовника, а Замовник зобовязується оплатити такі послуги. .

Виконання зазначених договорів їх сторонами повністю підтверджується, складеними сторонами договорів актами виконаних робіт по договорам про надання послуг ( а.с. 54, 55, 56, 64, 65, 66, 67, 68, 116, протоколом угоди про договірну ціну ( а.с. 117), звітами про виконані роботи ( а.с. 118-181), податковими накладними ( а.с. 57-59, 69-73), реєстрами руху по рахунку позивача ( а.с. 60, 74).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів, укладених з ТОВ «Промспец консалтинг», ТОВ «Тех-агроремпоставка»та ФОП ОСОБА_3, а тому висновки податкового органу про відсутність реальності здійснених господарських операцій та нікчемності укладених між позивачем та зазначеними контрагентами договорів, не відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача як на підставу нікчемності правочину № 325/11-10 від 25.11.2010 року на акт перевірки складений ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 10.03.2011 року №349/23-03-05/37091549 про результати документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Промспец консалтинг»з питань дотримання податкового законодавства за період з 06.07.2010 року по 31.12.2010 року, оскільки він не підписаний перевіряючими, які складали зазначений акт, а тому зазначений акт не може бути носієм доказової інформації ( а.с. 186-207).

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача як на підставу нікчемності правочину№45/10ЮР від 18.10.2010 року, на незнаходження ТОВ «Тех-агроремпоставка»за юридичною адресою, оскільки доказів, що саме на момент правочину з позивачем ТОВ «Тех-агроремпоставка»не знаходилась за юридичною адресою відповідачем не надано

Колегія суддів не приймає до уваги посилання в апеляційній скарзі на відсутність у контрагентів позивача необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження зазначених фактів. Крім того, чинне законодавство України не покладає на покупця (замовника) послуг при укладанні договорів здійснювати перевірку господарського стану його контрагентів.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що на момент взаємовідносин з позивачем та виконання умов договорів за цими взаємовідносинами ТОВ «Тех-Агроремпоставка»та ТОВ «Промспец-консалтинг»були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тобто мали цивільну правоздатність та були платниками ПДВ, зареєстрованими в порядку передбаченому ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, реальність здійснених між позивачем та ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Промспец-консалтинг»господарських операцій підтверджується фактом декларування останніми своїх податкових зобовязань по взаємовідносинам з ТОВ «ВІНКАП»( а.с. 75-93).

Відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а згідно з ч.1 цієї ж статті кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно до ч. 2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів по справі на підтвердження нікчемності угод укладених позивачем з ТОВ «Промспец консалтинг», ТОВ «Тех-агроремпоставка», ФОП ОСОБА_3

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 зазначеного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Враховуючи, що як вже зазначалось, витрати позивача з оплати юридичного обслуговування, юридичних та маркетингових, консультаційних, аналітичних послуг з дослідження ринку нафтопродуктів, повністю підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач правомірно включив суми витрат по оплаті цих послуг до валових витрат.

При цьому, факт використання зазначених послуг позивачем у власній господарській діяльності податковим органом під сумнів не ставиться.

Суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні послуг з юридичного обслуговування, на підставі виданих ТОВ «Промспец консалтинг», ТОВ «Тех-агроремпоставка»податкових накладних були включені позивачем до складу податкового кредиту в перевіряємий період.

За змістом п.п. 7.4.1 п. 7.4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг),та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих послуг з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарських операцій.

Таким чином, позивач, виконавши вимоги п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та сплативши податок на додану вартість в ціні юридичного обслуговування ТОВ «Промспец консалтинг», ТОВ «Тех-агроремпоставка», які, в свою чергу, виконали вимоги п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - видали замовнику, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені суму податку, правомірно сформував податковий кредит на підставі цих накладних.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем безпідставно, необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції щодо їх скасування.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від18.05.2011р. по справі№2а-4424/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 05.07.2011 р.