Постанова № 21991096, 12.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2012 № 20/401

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Алданової С.О.

суддів: Шапрана В.В.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Кравчук О.І.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 21.10.2010 р.)

ОСОБА_2 (довіреність б/н від 01.09.2010 р.)

Побідаш Л.П. (директор згідно наказу №02/21 від 21.10.2010 р.)

від відповідача - ОСОБА_3 (довіреність б/н від 03.02.2012 р.)

ОСОБА_4 (довіреність б/н від 03.02.2012 р.)

Експерт КНДІСЕ Лісниченко С.В.(свідоцтво про право на зайняття експертною діяльністю №965, рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України від 24.02.2006 р.)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ковнір»

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 16.02.2011 р.

у справі № 20/401 (суддя Палій В.В.)

за позовом Приватного підприємства «Ковнір»

до Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг»

про стягнення 85000,00 грн.

за зустрічним позовом Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг»

до Приватного підприємства «Ковнір»

про розірвання договору №07/05 від 20.04.2005 р. з додатками до нього, додаткової угоди №01 від 18.08.2006 р., додаткової

угоди №02 від 20.03.2007 р., стягнення 105000,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «Ковнір» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» про стягнення з відповідача на користь позивача 85000,00 грн. заборгованості.

31.01.2011 р. Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Приватного підприємства «Ковнір» про розірвання договору №07/05 від 20.04.2005 р. із всіма додатками до нього, додаткової угоди №1 від 18.08.2006 р. зі всіма додатками до неї, додаткової угоди №2 від 20.03.2007 р. укладених між Приватним підприємством «Ковнір» та Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» та стягнення з Приватного підприємства «Ковнір» на користь Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» суми боргу у розмірі 105000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2011 р. у задоволенні первісних позовних вимог відмовлено повністю.Зустрічний позов задоволено частково. Розірвано Додаткову угоду №01 від 18.08.2006 р. до договору №07/05 від 20.04.2005р., яка укладена між Приватним підприємством «Ковнір» та Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг». Стягнуто з Приватного підприємства «Ковнір» на користь Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» 105000,00 грн. завданих збитків, 1135,00грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство «Ковнір» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог та в частині задоволених зустрічних вимог. В іншій частині рішення залишити без змін та прийняти рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що висновки викладені в оскаржуваному рішенні в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та в частині задоволених зустрічних позовних вимог не відповідають обставинам справи, також зазначено недоведеність обставин у оскаржуваному рішенні, обставинам справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Крім того, зазначено, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми процесуального права.

Представники позивача за первісним позовом в судовому засіданні повністю підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідача за первісним позовом в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

20.04.2005 р. між ПП «Ковнір», як виконавцем, та СП у формі ТОВ «Метал Холдінг», як замовником, укладено договір №07/05, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобовязання виготовити проектну документацію, взяти участь у розробці завдання на проектування, взяти участь у погодженні вищезазначеної проектної документації. Підставою для проектування є рішення керівництва замовника та лист-дозвіл Київської міськдержадміністрації №002-709 від 09.09.2004 р.

Згідно п. 1.1 договору, проектна документація включає в себе архітектурні та конструкторські розділи наступних проектів: одностадійний робочий проект нового будівництва магазину-кафе по Саперно-Слобідському проїзду, 4 в Голосіївському районі м. Києва; одностадійний робочий проект нового будівництва виробничих приміщень по Саперно-Слобідському проїзду, 4 в Голосіївському районі м. Києва; одностадійний робочий проект нового будівництва будинку під побутові приміщення по Саперно-Слобідському проїзду, 4 в Голосіївському районі м. Києва; одностадійний робочий проект нового будівництва одноповерхового будинку для розміщення офісу по Саперно-Слобідському проїзду, 4 в Голосіївському районі м. Києва; Генеральний план СП «Метал Холдінг» по Саперно-Слобідському проїзду, 4 в Голосіївському районі м. Києва.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 вказаного договору, наукові, технічні, економічні та інші вимоги до науково-технічної продукції, яка є предметом договору, відображені у завданнях на проектування.

Зміст та терміни виконання основних етапів визначається календарним планом, який складає невідємну частину цього договору.

Вартість робіт за договором, згідно п. 2.1 договору, складає 265000,00грн. Вказані кошти, відповідно до п. 2.2, перераховуються замовником поетапно у відповідності із поетапним виконанням робіт:

53000,00 грн. у три банківські дні з моменту підписання договору;

106000,00 грн. 28 - 30.06.2005 р.;

53000,00 грн. - 29 - 31.08.2005 р.;

53000,00 грн. - 10 банківських днів з моменту підписання акту здачі-прийняття науково-технічної документації.

Протоколом угоди про договірну ціну сторони погодили величину договірної ціни на створення науково-технічної продукції на суму 265000,00грн.

Відповідно до п. 3.1 договору, перелік наукової, технічної та іншої документації, яка підлягає оформленню та здачі виконавцем замовнику на окремих етапах виконання та при закінченні договору, визначається завданням на проектування.

30.08.2005 р. сторонами було підписано та погоджено завдання на проектування будівництва будинку під побутові приміщення по Саперно-Слобідському проїзду, 4 в Голосіївському районі м. Києва із визначенням стадійності проектування: Проект. Робоча документація.

Також, сторонами було підписано Календарний план роботи із визначенням найменування робіт та основних етапів виконання, розрахункової вартості кожного етапу, терміну виконання кожного етапу робіт.

06.10.2006 р. замовником одержано новий лист-дозвіл на виконання проектно-вишукувальних робіт, а саме, на будівництво офісно-побутового приміщення на Саперно-Слобідському проїзді, 30 та реконструкцію нежилого будинку для розміщення відділу реалізації з будівництвом складського приміщення на Саперно-Слобідському проїзді, 4 у Голосіївському районі м. Києва.

Відповідно до п. 1.5 договору, за дорученням замовника виконавець може здійснювати додаткові проектні роботи, передпроектні дослідження і розробки, при отриманні належного дозволу на їх проведення, умови виконання яких визначаються відповідними змінами та доповненнями до вихідних даних та завдання, або умовами Додаткової угоди, укладеної до цього договору.

18.08.2006 р. сторонами було підписано Додаткову угоду №01 до договору №07/05, відповідно до умов якої, сторони домовились про те, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе виготовлення архітектурно-конструкторського розділу проекту будівництва будинку під побутові приміщення по Саперно-Слобідському проїзду в Голосіївському районі м. Києва. В проекті погоджено врахувати рішення проекту будинку побутових приміщень СП «Метал Холдінг», виготовленого ПП «Ковнір» в 2005 році.

Згідно п. 2 Додаткової угоди №01, погоджено виготовити проектну документацію відповідно до Доповнення №1 до Завдання на проектування будівництва будинку під побутові приміщення СП «Метал Холдінг», затвердженого 30.08.2005 р. та інших необхідних вихідних даних.

Згідно п. 4 Додаткової угоди №01, термін розробки науково-технічної документації складає 3 місяці.

Пунктом 3 Додаткової угоди №01 встановлено, що за виконану науково-технічну продукцію будівництва будинку під побутові приміщення по Саперно-Слобідському проїзду в Голосіївському районі м. Києва згідно додаткової угоди, замовник сплачує виконавцю 190000,00 грн. Оплата здійснюється поетапно з авансовим платежем 95000,00 грн.

Пунктом 5 Додаткової угоди №01 встановлено, що початком виконання робіт вважається надання замовником Доповнення №01 до завдання на проектування будинку побутових приміщень СП «Метал Холдінг», сплати авансових платежів за цією додатковою угодою.

18.08.2006 р. сторонами було підписано та погоджено Доповнення №1 до завдання на проектування будинку під побутові приміщення від 30.08.2005 р., а саме, доповнено п. 12 завдання.

31.08.2006 р. замовник перерахував на рахунок виконавця 50000,00 грн. із призначенням платежу: передплата за виготовлення архітектурно-конструкторського розділу проекту згідно додаткової угоди №01 від 18.08.2006 р.до договору №07/05.

29.12.2006 р. замовник перерахував на рахунок виконавця 55000,00 грн. із призначенням платежу: передплата за виготовлення архітектурно-конструкторського розділу проекту згідно додаткової угоди №01 від 18.08.2006 р.до договору №07/05.

20.03.2007 р. сторонами було підписано Додаткову угоду №02 до договору №07/05, відповідно до умов якої сторони домовились, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе виготовлення додаткових розділів проекту будівництва будинку під офісно-побутові приміщення по Саперно-Слобідському проїзду в Голосіївському районі м. Києва, погодження додаткових розділів із переліченими службами м. Києва (що наведені у додатковій угоді №02), виготовлення та погодження паспорту опорядження фасадів, підготовка матеріалів та виготовлення демонстраційних матеріалів, отримання протоколу погодження Містобудівної ради.

Термін розробки науково-технічної продукції за Додатковою угодою №02 складає 4 місяці.

Початком виконання робіт є сплата авансових платежів за Додатковою угодою №02.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №02, виконавець зобовязався внести зміни назви та адреси будинку замовника (адреса обєкта згідно додатку до АПЗ №05-0450 від 15.06.2005 р.: проїзд Саперно-Слобідська, 4 та Саперно-Слобідська, 30).

19.04.2007 р. представниками сторін підписано накладну №РН-000019, відповідно до якої виконавцем передано, а замовником прийнято том 2 книги 2 конструкторського розділу проекту будівництва будинку офісно-побутового призначення за адресою: Саперно-Слобідський проїзд, 30 та том 2 книги 1 архітектурного розділу проекту будівництва будинку офісно-побутового призначення за адресою: Саперно-Слобідський проїзд, 30.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом звернувся до суду першої інстанції з вимогою про стягнення з СП «Метал Холдінг» 85000,00 грн. заборгованості за виконані виконавцем роботи, а саме, за виготовлену та передану замовнику за накладною №РН-000019 від 19.04.2007 р. науково-технічну продукцію на виконання умов договору та додаткової угоди №01, але не оплачену у повному обсязі замовником.

Відповідач за первісним позовом стверджує, що позивач за первісним позовом виконував проектування будинку із порушенням норм та стандартів будівництва, а також, із відступом від завдання на проектування. Що він не лише порушив строки виконання проектних робіт згідно договору та додаткових угод №01, №02 до договору, а і не виконав зобовязання, що виникли внаслідок укладання вказаних документів ні в строки, вказані у перерахованих документах, ні на сьогоднішній день.

Зустрічний позов мотивовано тим, що виконавець виконав проектування будинку із порушенням норм та стандартів будівництва, із відступом від завдання на проектування та не передав замовнику належним чином оформлену проектну документацію із позитивним висновком державної експертизи, чим істотно порушив умови договору, додаткових угод №01, №02 до договору та завдав збитки замовнику у розмірі здійсненої замовником попередньої оплати, яка одержана виконавцем за невиконану роботу.

У звязку з тим, що між сторонами існують вищезазначені протиріччя для обєктивного встановлення яких необхідні спеціальні знання, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2011 р. було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

18.01.2012 р. Київським апеляційним господарським судом отримано висновок №4320/11-15 судової будівельно-технічної експертизи від 29.12.2011 р.

Відповідно до якого експерт зазначив наступне:

-встановити, чи відповідають виконані Приватним підприємством «Ковнір» роботи з виготовлення проектної документації умовам Договору №07/05 від 20.04.2005 р. із додатками до нього та Додаткової угоди №1 від 18.08.2006 р. не вбачається можливим;

-встановити, чи в повному обсязі виконано Приватним підприємством «Ковнір» роботи з виготовлення проектної документації згідно умов Договору №07/05 від 20.04.2005 р. із додатками до нього та Додаткової угоди №1 від 18.08.2006 р. не вбачається можливим;

-встановити, чи виконувались Приватним підприємством «Ковнір» роботи з виготовлення проектної документації згідно умов Додаткової угоди №2 від 20.03.2007 р. у урахуванням викладених у протоколі засідання комісії містобудування та архітектури архітектурно-містобудівельної ради при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 05.07.2007 р. доопрацювань архітектурного рішення проекту, не вбачається можливим;

-встановити, чи вважається проектна документація, виконана Приватним підприємством «Ковнір», такою, що відповідає вихідним даним та нормативним документам (з врахуванням умов Договору №07/05 від 20.04.2005 р. із додатками до нього та Додаткової угоди №1 від 18.08.2006 р., Додаткової угоди №2 від 20.03.2007 р.) не вбачається можливим.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обовязковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається із умов укладеного сторонами договору №07/05, то останній за своєю правовою природою містить елементи договору підряду на проведення проектних робіт.

Згідно ст. 889 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Зі змісту умов договору №07/05 від 20.04.2005 р. та додаткових угод №01 та №02 до вказаного договору вбачається, що зазначені додаткові угоди не змінюють умов договору №07/05, а доповнюють його. У додаткових угодах сторонами погоджено виконання додаткових робіт, терміни їх виконання, тощо, крім тих робіт, що визначені у п. 1.1 договору. При цьому, умови додаткової угоди №02 не доповнюють та не конкретизують умови додаткової угоди №01, а визначають додаткові роботи, які необхідно виконати виконавцю.

Вищезазначене підтверджується тим, що у додаткових угодах міститься посилання на п. 1.5 договору, згідно якого, за дорученням замовника виконавець може здійснювати додаткові проектні роботи, передпроектні дослідження і розробки, при отриманні належного дозволу на їх проведення, умови виконання яких визначаються відповідними змінами та доповненнями до вихідних даних та завдання, або умовами Додаткової угоди, укладеної до цього договору. Крім того, у додаткових угодах зазначено про те, що такі додаткові угоди доповнюють договір №07/05 від 20.04.2005р. (а не змінюють його умови).

Як вбачається з умов договору №07/05, сторонами було передбачено здійснення замовником оплати за науково-технічну продукцію поетапно, у відповідності із поетапним виконанням робіт. Так, перший платіж у розмірі 53000,00 грн. передбачено здійснити протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору, тобто, до 25.04.2005 р. включно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України, замовник зобовязаний сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом

В матеріалах справи відсутні докази здійснення замовником авансового платежу у розмірі 53000,00 грн. на виконання умов договору на користь виконавця.

Також, матеріали справи не містять доказів погодження сторонами завдання на проектування на перелічені у договорі будівництва, крім будівництва будинку під побутові приміщення.

Відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобовязання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прострочення виконавця у виконанні робіт, які визначені у п. 1.1 договору не настало, у звязку із простроченням замовником у здійсненні оплати авансового платежу (а також, інших платежів за договором, які підлягали оплаті поетапно до закінчення виконання кожного етапу робіт) та відсутності затвердженого і погодженого завдання на проектування будівництва всіх перелічених у договорі обєктів.

Додатковою угодою №01 від 18.08.2006 р. погоджено здійснення таких додаткових робіт, як виготовлення виконавцем архітектурно-конструкторського розділу проекту будівництва будинку під побутові приміщення по Саперно-Слобідському проїзду в Голосіївському районі м. Києва. В проекті погодженоврахувати рішення проекту будинку побутових приміщень СП «Метал Холдінг», виготовленого ПП «Ковнір» в 2005 році.

Як зазначалось вище, термін розробки, відповідно до п. 4 додаткової угоди №01, складає три місяці. Додатковою угодою №01 передбачено сплату авансового платежу у розмірі 95000,00 грн. На виконання умов додаткової угоди №01 (що підтверджується призначенням платежу) замовником перераховано виконавцю авансовий платіж у розмірі 105000,00 грн. Початком виконання робіт вважається надання замовником Доповнення №1 до завдання на проектування будинку побутових приміщень СП «Метал Холдінг» та сплата авансових платежів за цією додатковою угодою.

Оскільки додаткова угода №01 доповнює договір №07/05, відповідно, визначений у договорі порядок здачі та прийняття робіт поширює свою дію і на роботи, які перелічені у додатковій угоді №01.

Так, відповідно до п. 3.2 договору, передача оформленої у встановленому порядку документації згідно окремим етапам договору здійснюється супровідними документами виконавця актами здачі-прийняття розробленої документації.

Відповідно до п. 3.3 договору, при завершенні робіт виконавець надає замовнику акт здачі-прийняття науково-технічної продукції з додатком до нього:комплекту наукової, технічної та іншої документації, яка передбачена завданнями на проектування та умовами договору.

Як вбачається з листування сторін, що міститься у матеріалах справи, виконавець неодноразово надсилав замовнику для підписання акт №19-04 здачі-прийняття науково-технічної продукції за додатковою угодою №01 від 18.08.2006 р. до договору, що не заперечується замовником. Проте, такий акт замовником не підписаний, оскільки, як вказує останній, передана документація містила численні недоліки. Крім того, з Актом №19-04 здачі-прийняття науково-технічної продукції за додатковою угодою №01 від 18.08.2006 р. замовнику не передавався комплект готової документації, яка передбачена завданням на проектування. Як зазначив представник замовника у судовому засіданні, згідно накладної №ПН-000019 від 19.04.2007 р. замовнику було надано документацію на погодження, а не передана готова розроблена документація після завершення етапу робіт із актом приймання-передачі науково-технічної документації.

До матеріалів справи виконавцем не надано проектну документацію, яка була виготовлена на виконання умов договору та передана відповідачу за первісним позовом згідно накладної №ПН-000019 від 19.04.2007р. Як повідомив представник виконавця у судовому засіданні, копії такої документації або зберігаються в архіві, або знищені за давністю зберігання.

Відповідно до п. 2.17 ДБН А.2.2-3-2004, затверджених наказом Держбуду України від 20.01.2004 р. №8, проектна документація, розрахунки, вихідні дані для проектування та матеріали державної експертизи підлягають архівному зберіганню проектною організацією у відповідності до положень та правил, а згідно Наказу №41 від 20.07.1998р. Головного архітектурного управління при КМУ «Про затвердження переліку типових документів» частиною 2 ст. 1352 передбачено, що Технічні завдання та документи до них, проектно-конструкторські роботи та розробка технічних проектів за місцем розробки і затвердження зберігаються постійно. Також, відповідно до ст. 1597 вказаного Наказу №41, індивідуальні проекти на будівництво (нездійснені), зокрема, робоча документація підлягає архівному зберіганню протягом 5 років.

Таким чином, документація, яка була передана, як вказує виконавець, замовнику на виконання умов додаткової угоди №01, станом на час розгляду даного спору судом першої інстанції повинна також зберігатись у виконавця. Проте, такої документації виконавцем до матеріалів справи не надано.

Умови договору не передбачають здійснення передачі виготовленої документації за накладною. Крім того, виконавцем не доведено, що за накладною було передано готову проектну документацію замовнику (на виконання п.п. 3, п. 4.1 договору), а не надано таку документацію на погодження замовнику, що передбачено пп. 2 п. 4.1 договору.

Слід зазначити, що конструкторський та аналітичний розділи проекту будівництва будинку, які надані до матеріалів справи замовником, як такі, що отримані на погодження від виконавця за накладною №РН-000019 від 19.04.2007 р., містять на обкладинці нумерацію томів, а саме, том 2. При цьому, том 1 сторонами не наданий. Крім того, у звязку з тим, що виконавцем не надано документацію, що передавалась замовнику на виконання додаткової угоди №01, у суду відсутня можливість встановити загальну кількість томів, із яких складається проект «Реконструкція адміністративного будинку та будівництво виробничого комплексу СП «Метал Холдінг» в м. Києві» та встановити, чи міститься у матеріалах справи №20/401 проект «Реконструкція адміністративного будинку та будівництво виробничого комплексу СП «Метал Холдінг» в м. Києві» у повному обсязі, або лише його частина.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем за первісним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання робіт за додатковою угодою №01 від 18.08.2006 р. до договору та передачі готової науково-технічної продукції замовнику разом із актом приймання-передачі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконавцем не доведено факту виконання робіт у повному обсязі та факту їх передачі замовнику. Відтак первісні позовні вимоги про стягнення з СП «Метал Холдінг» 85000,00 грн. заборгованості за виконані виконавцем роботи у відповідності до умов додаткової угоди №01 від 18.08.2006 р. є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо зустрічної позовної вимоги про розірвання договору №07/05 від 20.04.2005 р. з додатками до нього та додаткової угоди №01 від 18.08.2006 р. з додатками до неї, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Цивільний кодекс України при регулюванні інституту розірвання договору містить норми, які стосуються різних питань, як то: підстави розірвання договору, порядок розірвання (за домовленістю сторін, одностороння відмова, за рішенням суду), наслідки розірвання договору тощо.

Господарський кодекс України в силу положень Преамбули, статей 1 та 4, є спеціальним законом порівняно з Цивільним кодексом України, а тому норми цього кодексу мають пріоритет перед аналогічними нормами Цивільного кодексу України (аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 06.07.2006р. по справі №17/543).

Порядок розірвання договору визначений ст. 188 Господарського кодексу України. Відповідно до даної статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Враховуючи те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено істотного порушення умов договору №07/05 від 20.04.2005 р. виконавцем, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що зустрічні позовні вимоги про розірвання вказаного договору із додатками до нього є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції обгрунтував своє рішення в частині задоволення зустрічної позовної вимоги про розірвання додаткової угоди №1 тим, що том №1 проекту жодною з сторін не було надано, у зв'язку із чим у суду першої інстанції була відсутня можливість встановити загальну кількість томів, із яких складається проект «Реконструкція адміністративного будинку та будівництво виробничого комплексу СП «Метал Холдінг» в м. Києві» та встановити, чи міститься у матеріалах справи зазначений проект в повному обсязі, чи лише його частина.

Відповідно до ДСТУ Б А.2.4-4-99 (ГОСТ 21.101.-97) «Основні вимоги до проектної та робочої ікументації» (п. 4.1.3.) кожному текстовому чи графічному документові, що включений в том, надають означення, яке містить шифр чи марку розділу проекту. Марки розділів проекту приймають за аналогією марками основних комплектів робочих креслень, наведених у додатку «А». З цього додатку вбачається, що проект містить, окрім архітектурного і конструкторського розділів, цілу низку інших розділів -інтер'єрний, водопровід і каналізація, газопостачання, генеральний план і споруди транспорту, автомобільні дороги.

Як вбачається з матеріалів справи, виготовлення всіх розділів проекту вцілому позивач, за первісним позовом, за умовами додаткової угоди №1, на себе не брав. При цьому, згідно п. 4.1.1. зазначеного ДСТУ ІА.2.4-4-99 проектну документацію (зокрема стадії проекту) комплектують у томи, як правило, за окремими розділами, передбаченими будівельними нормами і правилами. Кожний том номерують арабськими цифрами. Зокрема, у перший том рекомендується включати пояснювальну записку.

З викладеного слідує, що відсутність першого тому проекту беззаперечно не свідчить, що ПП «Ковнір» передав СП «Метал Холдінг» некомплектну проектну документацію. ПП «Ковнір» не був зобов'язаний розпочинати номерацію томів з цифри «1».

Позивач за первісним позовом стверджує, що зваживши на те, що обов'язки виконувати інші розділи проекту на ПП «Ковнір» не покладались, то номерацію томів, в яких викладено архітектурний і конструкторський розділи проекту, ПП «Ковнір» розпочав з цифри «2», залишивши можливість помістити у томі за №1 пояснювальну записку, проектну документацію, що містить більш маштабні обсягово-просторові і планувальні рішення (зокрема, генеральний план об'єкту, дендроплан та інше).

Оскільки, судом встановлено, що позивач за первісним позовом зобов'язався виготовити тільки один розділ проекту, то колегія суддів вважає, що встановлення наявності чи відсутності інших томів з іншими розділами не є необхідним, оскільки вказана обставина не має суттєвого значення для даної справи.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що зі сторони виконавця було допущено істотне порушення умов додаткової угоди №01 від 18.08.2006 р., що є підставою для розірвання останньої у судовому порядку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на невиконання сторонами вимог п.п. 3.2, 3.4 договору №07/05 від 20.04.2005 р. щодо порядку здачі та прийняття робіт.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що зустрічна позовна вимога про розірвання додаткової угоди №01 від 18.08.2006 р. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Щодо зустрічної позовної вимоги про стягнення із ПП «Ковнір» грошових коштів у розмірі 105000,00 грн., то апеляційний господарський суд приходить до висновку, що з огляду на вищезазначене, в даному випадку відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог в цій частині.

Щодо зустрічної позовної вимоги про розірвання додаткової угоди №02 від 20.03.2007 р. до договору №07/05, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вже зазначалось вище, додаткові угоди до договору не змінюють умов договору, а доповнюють його, тобто, у додаткових угодах сторонами погоджено виконання додаткових робіт.

Як вбачається з умов додаткової угоди №02, сторони обумовили початком виконання перелічених у додатковій угоді №02 робіт сплату авансу за додатковою угодою №02. Проте, ні ціна додаткової угоди №02, ні сума авансу у додатковій угоді №02 не погоджені, тобто, сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов.

Таким чином, вищезазначене є підставою для визнання неукладеною додаткової угоди №02 до договору, відповідно до приписів ст. 638 ЦК України. Факт неукладення договору може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами за договором спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Неукладений договір (у даному випадку, додаткова угода) не породжує жодних правових наслідків.

В даному випадку, зустрічна позовна вимога про розірвання додаткової угоди №02 від 20.03.2007 р. до договору є необґрунтованою, оскільки розірваним може бути лише той правочин, факт укладення якого мав місце.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що зустрічна позовна вимога про розірвання додаткової угоди №02 від 20.03.2007 р. до договору є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2011 р. у справі №20/401 підлягає частковому скасуванню.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що державне мито покладається при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст.105 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ковнір» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2011 р. у справі №20/401 скасувати частково.

В задоволенні зустрічних позовних вимог про розірвання додаткової угоди №01 від 18.08.2006 р. до договору №07/05 від 20.04.2005р., яка укладена між Приватним підприємством «Ковнір» та Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» та стягнення грошових коштів в розмірі 105000,00 грн. - відмовити.

Стягнути з Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» (м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 30, код ЄДРПОУ 19121597) на користь Приватного підприємства «Ковнір» (м. Київ, вул. Гр. Андрющенка, 7/19, оф. 54, код ЄДРПОУ 21566154) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2012 р. у справі №20/401 залишити без змін.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

Справу №20/401 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддяАлданова С.О.

СуддіШапран В.В.

Сітайло Л.Г.