Рішення № 21990998, 14.03.2012, Господарський суд Чернігівської області

14.03.12

УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

14.03.2012 справа № 5028/5/5/2012

Суддя А.В.Романенко, розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Білекспомеблі»,

вул. Квітнева, 23б, с. Новий Білоус, Чернігівський район, 15501,

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 14034,

предмет спору: про стягнення 327925,93грн

за участю представників сторін:

від позивача: Мурза М.В., ліквідатор згідно постанови господарського суду Чернігівської області від 07.02.2012 у справі №5028/9/2б/2012, паспорт серії НОМЕР_3;

від відповідача: не з`явився.

В порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.02.2012 оголошувалась перерва до 14.03.2012.

У судовому засіданні 14.03.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 327925,93грн заборгованості за поставлений товар за видатковими накладними №РН-0000008 від 12.07.2011 та №0000009 від 12.07.2011.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але в судові засідання 22.02.2012 та 14.03.2012 не зявився, повноважних представників в судове засідання не направив.

Натомість, 22.02.2012, до початку судового засідання, через канцелярію суду, відповідачем подано відзив б/н від 22.02.2012, яким позовні вимоги визнає у повному обсязі /зокрема, і з урахуванням 3% річних в сумі 15573грн та 13 116 грн індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання/.

По суті спору пояснює, що плата за отриманий товар не проводилась, договори укладались в усній формі. Зазначає, що не є платником податку на додану вартість, тому за спірними видатковими та податковими накладними податковий кредит не формувався. Однак, доказів на підтвердження вищезазначеного, а саме належним чином засвідченої копії Свідоцтва органів державної податкової служби про сплату єдиного податку за 2011 рік відповідачем суду не надано.

Одночасно просить розглянути справу без участі відповідача.

Для залучення до матеріалів справи відповідачем надано копії: Витягу з ЄДР про включення відповідача до Держреєстру станом на 15.02.2012; Свідоцтва серії НОМЕР_4 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та Свідоцтва серії НОМЕР_5 про сплату єдиного податку, виданого ДПІ в м. Чернігові 1 січня 2010 року, з терміном дії 2010 рік.

В свою чергу, 14.03.2012, до початку судового засідання, через канцелярію суду, відповідачем подано відзив б/н від 14.03.2012, в якому відповідач повторно наголошує про визнання позовних вимог у повному обсязі /зокрема, і з урахуванням 3% річних в сумі 15573грн та 13 116 грн індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання/. Одночасно просить розглянути справу без участі відповідача.

Ліквідатором позивача в судовому засіданні 22.02.2012, для залучення до матеріалів справи, в якості доказів на підтвердження укладеного усного договору купівлі продажу меблів за спірними видатковими накладними, подано копії: постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 у справі №2а/2570/5967/2011 порушеній за поданням Чернігівської МДПІ про стягнення з ТОВ «Білекспомеблі»коштів за податковим боргом; акту Чернігівської МДПІ від 04.01.2012 за №1/15/32601692 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість; акту Чернігівської МДПІ від 23.12.2011 за №463/23-32601692 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Білекспомеблі»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.09.2011; акту Чернігівської МДПІ від 30.11.2011 за №152/15/32601692 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість та акту Чернігівської МДПІ від 17.11.2011 за №111/15-017 камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період ІІ-ІІІ квартали 2011 року, а також, копії корінців податкових повідомлень-рішень: від 10.01.2012 №0000052340 про донарахування грошового зобовязання з ПДВ за актом перевірки від 23.12.2011 на суму 12819грн (за основним платежем 11492грн, за штрафними фінансовими санкціями на 1327грн); від 10.01.2012 №0000042340 про донарахування грошового зобовязання з податку на прибуток за актом перевірки від 23.12.2011 на суму 138941грн (за основним платежем на 138940грн. за штрафними санкціями на 1грн); від 06.01.2012 №0000011640 про донарахування грошового зобовязання з податку на додану вартість за актом перевірки від 30.11.2011 №152/15/23601692 на суму 2040,00грн (штрафні санкції) та податкового повідомлення-рішення від 06.01.2012 №0000011640 за актом перевірки від 30.11.2011 №152/15/32601692, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 2040,00грн.

Крім того, на виконання вимог ухвал суду від 26.01.2012 та від 07.02.2012, ліквідатором позивача надано копії: Витягу з ЄДР про включення позивача до Держреєстру станом на 18.01.2012, з якого вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Білекспомеблі»знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності, дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи 20.05.2011; керівник юридичної особи (голова ліквідаційної комісії) Мурза Михайло Васильович; відомості про комісію з припинення Мурза Михайло Васильович (голова комісії), Дуб Алла Олександрівна; Установчого договору про створення та діяльність ТОВ «Білекспомеблі»затвердженого зборами Учасників товариства протоколом №1 від 01.08.2003; постанови господарського суду Чернігівської області від 07.02.2012 у справі №5028/9/2б/2012 про визнання ТОВ «Білекспомеблі» банкрутом на підставі ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором голови ліквідкомісії Мурзи М.В., а також, копію Витягу з ЄДР про включення відповідача до Держреєстру станом на 15.02.2012, копію рішення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції від 04.11.2011 №19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Білекспомеблі»та квитанцію №7226899 від 14.02.2012 про сплату судового збору в розмірі 245,80грн.

В судовому засіданні 14.03.2012, ліквідатором позивача, для огляду в судовому засіданні надано оригінали деяких документів, копії яких ним було додано до матеріалів справи у судовому засіданні 22.02.2012. Після ознайомлення, дані документи судом повернуто ліквідатору позивача.

Будь-яких інших документів з метою залучення до матеріалів справи ліквідатором позивача не подано, клопотань не заявлено.

В свою чергу, господарський суд звертає увагу позивача, що в ухвалі від 07.02.2012 у даній справі, враховуючи наведені підстави, суд зазначив про розгляд поданої представником позивача заяви б/н від 06.02.2012 про збільшення грошових вимог з урахуванням 3% річних, що складає 15573грн та 13 116 грн індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання в наступному судовому засіданні, тобто 22.02.2012.

22.02.2012, ліквідатором позивача подано оригінал квитанції від 14.02.2012 за №7226859 про сплату судового збору у розмірі 245,80грн. Натомість, доказів сплати судового збору у встановлених Законом України «Про судовий збір»порядку і розмірах; викладу обставин, на яких ґрунтується вимога; зазначення доказів, що підтверджують вимогу; обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються; законодавство, на підставі якого подано заяву, як і доказів надсилання чи вручення копії заяви відповідачеві позивачем суду не надано.

Господарський суд, повідомляє позивачу, що станом на день проведення ним оплати, тобто 14.02.2012, реквізитами для зарахування судового збору за подання позовної заяви до господарського суду Чернігівської області були: рахунок 31217206783002; отримувач - УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет; код ЄДРПОУ 38054398; банк - ГУДКСУ у Чернігівській області; МФО 853592; призначення платежу - «Судовий збір, код 03500068 (код господарського суду Чернігівської області), пункт 2…/пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору/», код бюджетної класифікації доходів 22030001.

З поданої ж представником позивача квитанції №7226859 від 14.02.2012 вбачається, що отримувачем платежу останнім зазначено Державний бюджет м. Чернігова, а рахунок отримувача 31212206700002.

Що ж до інших доказів, які відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України є обовязковими для подання разом із заявою про збільшення позовних вимог, зокрема, викладу обставин, на яких ґрунтується вимога; зазначення доказів, що підтверджують вимогу; обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються; законодавство, на підставі якого подано заяву, як і доказів надсилання /вручення/ копії заяви відповідачеві як 22.02.2012, так і 14.03.2012, позивачем суду не надано.

Також, господарський суд повідомляє позивачу, що відповідно до частини четвертої ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Однак, неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог заявляти нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Відповідно до п.3 Інформаційного листа від 02.06.2006 за №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути повязано з предявленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

В поданій позивачем заяві про збільшення розміру позовних вимог від 06.02.2012, фактично йдеться про обєднання в одній позовній заяві двох різних вимог, а саме про стягнення штрафних санкцій додатково до заявленої в позові вимоги про стягнення заборгованості, і таке обєднання має відповідати приписам частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги наведені підстави, заява б/н від 06.02.2012 про збільшення позовних вимог на суму 28689,76грн, а саме про стягнення 3% річних в сумі 15573грн та 13 116 грн індексу інфляції не може бути прийнята судом до розгляду, а відтак вирішення спору здійснюється в межах позовних вимог, заявлених у позовній заяві.

Незявлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, вислухавши пояснення повноважного представника та ліквідатора позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Як вбачається з даної позовної заяви, згідно балансу товариства з обмеженою відповідальністю «Білекспомеблі», за ФОП ОСОБА_1 відповідно до видаткових накладних №РН-0000008 та №РН-0000009 від 12.07.2011 рахується дебіторська заборгованість на загальну суму 327925,93грн.

20.09.2011, головою ліквідаційної комісії ТОВ «Білекспомеблі»Мурзою М.В., на адресу ФОП ОСОБА_1, направлено претензію з вимогою про сплату 327925,93грн протягом 10-ти днів з дня її отримання.

Відповідно до напису на даній претензії, ФОП ОСОБА_1 отримала її 21.09.2010, про що свідчить її підпис, засвідчений відбитком печатки.

Натомість кошти відповідачем перераховано не було, у зв`язку з чим головою ліквідаційної комісії ТОВ «Білекспомеблі» Мурзою М.В. подано дану позовну заяву.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Субєктам цивільних відносин дозволено усе, що не заборонено законом або йому не суперечить.

В усних поясненнях, наданих в судових засіданнях, підтверджено, що ТОВ «Білекспомеблі» передало, а відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримала для подальшої реалізації /про що також зазначено в претензії/ товар (корпусні та м`які меблі) за видатковими накладними №РН-0000008 від 12.07.2011 на суму з ПДВ 94825,93грн (ПДВ 15804,31грн) та №РН-0000009 від 12.07.2011 на суму 233100,00грн (ПДВ 38850,00грн). Всього на загальну суму 327925,93грн.

Вказані видаткові накладні з боку продавця підписано директором товариства ОСОБА_1 та засвідчено відтиском печатки ТОВ «Білекспомеблі», а з боку покупця ОСОБА_1 та засвідчено відтиском печатки Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, підписи є ідентичними.

Натомість, з доданої ліквідатором позивача до матеріалів справи копії довіреності від 12.07.2011 за №1 на отримання від ТОВ «Білекспомеблі» цінностей (меблів у кількості 203шт.) за видатковими накладними №№8, 9 від 12.07.2011 вбачається, що дана довіреність видана директору ОСОБА_1.

Підпис особи, яка одержала довіреність, та підпис керівника підприємства, який видав довіреність є ідентичними, а саме ОСОБА_1.

Крім того, довіреність засвідчена відбитком печатки СПД ОСОБА_1

Одночасно, з поданих ліквідатором позивача копій податкових накладних №8 та №9 від 12.07.2011 на підтвердження заявлених до стягнення сум, вбачається наступне:

- за податковою накладною №8 від 12.07.2011, особа (платник податку) - продавець - ТОВ «Білекспомеблі», індивідуальний податковий номер продавця - 326016925268, місцезнаходження (податкова адреса) - Чернігівська область, Чернігівський район, с. Новий Білоус, вул. Квітнева, 23б; номер телефону - 0462258278; номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця) 100273456; здійснено відвантаження (виконання, постачання (оплати*) товарів/послуг особі (платнику податку) - покупцю ФОП ОСОБА_1, індивідуальний податковий номер покупця - НОМЕР_2; місцезнаходження (податкова адреса) покупця - не зазначено; номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця) - НОМЕР_1 на суму 79021,62грн; ПДВ - 15804,31грн, загальна сума з ПДВ - 94825,93грн; вид цивільно-правового договору - договір поставки; форма проведених розрахунків - оплата з поточного рахунку;

- за податковою накладною №9 від 12.07.2011, особа (платник податку) - продавець - ТОВ «Білекспомеблі», індивідуальний податковий номер продавця 326016925268, місцезнаходження (податкова адреса) - Чернігівська область, Чернігівський район, с. Новий Білоус, вул. Квітнева, 23б; номер телефону - 0462258278; номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця) - 100273456, здійснено відвантаження (виконання, постачання (оплати*) товарів/послуг особі (платнику податку) - покупцю ФОП ОСОБА_1, індивідуальний податковий номер покупця - НОМЕР_2; місцезнаходження (податкова адреса) покупця - не зазначено; номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця) - НОМЕР_1; сума 194250,00грн. ПДВ - 38850,00грн, загальна сума з ПДВ - 233100,00грн; вид цивільно-правового договору - договір поставки; форма проведених розрахунків - оплата з поточного рахунку.

Натомість, на запит господарського суду від 07.02.2012 за №5028/5/5/2012/382 до органів державної податкової служби за місцем реєстрації позивача та відповідача в якості платників податку на додану вартість, від ДПІ в м. Чернігові надійшов лист від 17.02.2012 за №1801/9/10-010 з повідомленням про те, що ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) в липні 2011 року не була платником ПДВ (анульована як платник ПДВ з 31.12.2010 року) та не подавала податкову звітність з ПДВ за липень 2011 року.

В свою чергу, Чернігівська МДПІ, листом від 20.02.2012 за №1782/7/15-022 повідомила, що при опрацюванні податкової звітності ТОВ «Білекспомеблі»(32601692), а саме: розділу 1 «Видані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (в електронному вигляді) за липень 2011 року не встановлено відображення податкових накладних за №№РН-0000008 та РН-0000009 від 12.07.2011.

При проведенні позапланової виїзної перевірки товариства (23.12.2011 №463/23-32601692) за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, останнім на перевірку надавались, зокрема, і спірні видаткові накладні на реалізацію ТМЦ ОСОБА_1, а також відповідні податкові накладні на адресу ОСОБА_1.

Загальна сума реалізації ТМЦ, на які складені податкові накладні, становить 561025,93грн, в тому числі ПДВ 93504,29грн.

В декларації з ПДВ за липень товариством (від 22.08.2011 №9007147322) задекларовано податкові зобо`язання в сумі 98807,00грн.

Інших документів, що підтверджують реалізацію ТМЦ товариством на адресу інших суб`єктів господарювання на перевірку надано не було.

Згідно з ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець зобовязаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України, з моменту анулювання реєстрації особи, як платника податку на додану вартість, така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає неправомірними дії директора позивача (продавця), яка одночасно є покупцем (відповідачем у справі) стосовно видачі податкових накладних за №8 та за №9 від 12.07.2011, оскільки на час відпуску і отримання товару, ФОП ОСОБА_1 не була платником податку на додану вартість, і відповідно до норм ст. 184 Податкового кодексу України, була позбавлена права на виписку податкових накладних.

Відповідно до норм ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Ліквідатором позивача зазначалось, що органами державної податкової служби неодноразово здійснювались перевірки стосовно дотримання товариством податкового законодавства, зокрема, щодо сплати податку на додану вартість, в тому числі і за спірними видатковими накладними №№РН-0000008 та РН-0000009 від 12.07.2011. Крім того, суми податкової заборгованості з ПДВ, в тому числі і за спірними видатковими накладними, стягнуті з розрахункових рахунків товариства до Держбюджету згідно постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 у справі №2а/2570/5967/2011.

Натомість, з копії постанови від 22.11.2011 у справі №2а/2570/5967/2011 /знаходиться в матеріалах справи/ вбачається, що Чернігівською МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача за період з 01.01.2009 по 30.06.2011, тобто в період, який не є предметом розгляду даної господарської справи.

Посилання ліквідатора позивача на акти перевірки від 04.01.2012 за №1/15/32601692, від 30.11.2011 за №152/15/32601692 та від 17.11.2011 №111/15-017, господарським судом до уваги не приймаються, оскільки:

- відповідно до акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 04.01.2012 за №1/15/32601692, перевірку податкової звітності з ПДВ проведено за листопад 2011 року;

- відповідно до акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 30.11.2011 за №152/15/32601692, перевірку податкової звітності з ПДВ проведено за вересень і жовтень 2011 року;

- відповідно до акту камеральної перевірки податкової звітності від 17.11.2011 за №111/15-017 проведено перевірку за звітний податковий період ІІ-ІІІ квартал 2011 року з податку на прибуток, а не з податку на додану вартість.

Що стосується акту від 23.12.2011 за №463/23-32601692 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Білекспомеблі» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, то даною перевіркою встановлено порушення, зокрема, «п. 2. ч.2 п. 44.1, п.44.3, ч.1 п.44.5 ст.44, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами і доповненнями), у результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 11492,00грн, у тому числі в березні 2011 року на суму 6189грн та в липні 2011 року на суму 5303грн».

Акт підписано головою ліквідаційної комісії М.В.Мурзою із підтвердженням того, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність субєкта господарювання за період, що перевіряється, немає.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що наведені документи не можуть вважатися належними і допустимими доказами на підтвердження зазначених ліквідатором обставин.

Відповідно до ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Незважаючи на неодноразові вимоги господарського суду щодо надання Статуту ТОВ «Білекспомеблі», позивачем вищевказану вимогу виконано не було, належним чином засвідченої копії Статуту суду не надано.

Проте надано копію Установчого договору про створення та діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Білекспомеблі», затвердженого зборами засновників Товариства згідно протоколу №1 від 01.08.2003, з якого вбачається, що згідно до п.п. 9.1, 9.2, вищим органом Товариства, який може розглядати будь-яке питання щодо його діяльності, є Збори Учасників. Виконавчим органом Товариства є директор, який організовує виконання рішень зборів учасників і здійснює поточне керівництво діяльністю Товариства.

З преамбули цього Установчого договору вбачається, що учасником договору, зокрема, є: ОСОБА_1, АДРЕСА_2, код ДРФО НОМЕР_2.

Відповідно до частини першої та третьої ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Дані щодо осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно з частини другої ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

З Витягу з ЄДР про включення позивача до Держреєстру, станом на 18.01.2012 (знаходиться в матеріалах справи) вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Білекспомеблі» знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності; дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи - 20.05.2011; керівник юридичної особи (голова ліквідаційної комісії) Мурза Михайло Васильович; відомості про комісію з припинення - Мурза Михайло Васильович (голова комісії), Дуб Алла Олександрівна; перелік засновників (учасників) юридичної особи: ОСОБА_1, індекс 14034, АДРЕСА_1, розмір внеску до статутного фонду -18500,00грн; прізвище, імя та по-батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи: ОСОБА_4, ОСОБА_1.

Одночасно, з пункту 2 порядку денного позачергових загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Білекспомеблі»згідно Протоколу від 14.07.2011 (знаходиться в матеріалах справи) вбачається, що товариством, зокрема, вирішувалось питання щодо звільнення ліквідатора, створення ліквідаційного комісії та призначення голови ліквідаційної комісії.

В даному Протоколі зазначено, що даному питанню слухали ОСОБА_1, яка запропонувала звільнити ліквідатора товариства та створити ліквідаційну комісію, призначити головою ліквідаційної комісії Мурзу Михайла Васильовича, членом ліквідаційної комісії Дуб Аллу Олександрівну.

Рішення з даного питання прийнято одноголосно, яким в свою чергу, звільнено ліквідатора товариства, створено ліквідаційну комісію, призначено головою ліквідаційної комісії Мурзу Михайла Васильовича, членом ліквідаційної комісії Дуб Аллу Олександрівну.

Натомість, вищезазначеними Витягом з ЄДР станом на 18.01.2012 та Протоколом позачергових загальних зборів товариства від 14.07.2011 підтверджується, що з 20.05.2011 до 14.07.2011, відповідно до рішення засновників (учасників) про припинення юридичної особи, в товаристві, до призначення головою ліквідаційної комісії Мурзи М.В., вже працював ліквідатор.

Дослідивши наявні документи та матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку що підписання з боку директора ТОВ «Білекспомеблі»ОСОБА_1 видаткових накладних №РН-0000008 та №РН-0000009 від 12.07.2011, здійснено в порушення норм чинного законодавства України, зокрема, п.п.3, 4 ст. 105 ЦК України, якими визначено, що при прийнятті юридичною особою рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають, зокрема, ліквідатора, до якого з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Ліквідатор юридичної особи представляє її у відносинах з третіми особами та виступає у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Одночасно, з поданої самим відповідачем копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 15.01.2012 (знаходиться в матеріалах справи) вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності; дата реєстрації рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності - 21.07.2011.

Частиною першою ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини першої ст.215 цього Кодексу, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Імперативними приписами частини третьої ст.238 ЦК України встановлено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Представник має право і зобов'язаний вчиняти правочини лише в інтересах того, кого представляє. Відтак, з метою захисту цивільних прав та інтересів представлюваного, за коном встановлена заборона укладення правочину представником відносно себе особисто або відносно іншої особи, представником якої він одночасно є.

Вказана норма права встановлює заборону на укладення правочину, в якому один представник одночасно виступає від імені декількох контрагентів.

Частинами першою-третьою ст.243 ЦК України встановлено, що комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину допускається за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю.

З огляду на те, що спірний товар (корпусні та м`які меблі) для подальшої реалізації передано за усним правочином, який (на час укладення) від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Білекспомеблі»укладено директором в особі ОСОБА_1, та в свою чергу прийнято - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, суд доходить висновку про укладення вказаного договору з порушенням нормативної заборони, встановленої частиною третьою ст.238 ЦК України, оскільки ОСОБА_1, як директор товариства та одночасно ФОП, вчинила правочин у своїх інтересах та стосовно себе особисто.

Отже, підписання ОСОБА_1 видаткових накладних, як представником товариства - директором ТОВ «Білекспомеблі», діючим на підставі Статуту та Установчого договору, та одночасно від свого імені, як фізичної особи-підприємця, свідчить про наявність підстав для визнання даного усного правочину недійсним, як укладеного з порушенням вимог частини третьої ст.238 ЦК України, за якою представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до частини першої ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частиною першою ст.216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідно до п. 1 частини першої ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. Беручи до уваги зазначене, а саме те, що директором ТОВ «Білекспомеблі»ОСОБА_1 видаткові накладні №РН-0000008 та №РН-0000009 від 12.07.2011 підписано за відсутності на те необхідних повноважень, а також те, що усний правочин ОСОБА_1 , як від імені товариства, так і від імені ФОП, вчинено у своїх інтересах, що свідчить про наявність підстав для визнання даного усного правочину недійсним, як укладеного з порушенням вимог чинного законодавства України.

Оскільки позовні вимоги ґрунтуються на недійсному правочині, то у суду відсутні підстави для його задоволення.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлена ліквідатором позивача вимога про стягнення 327925,93грн заборгованості за поставлений товар за видатковими накладними №РН-0000008 від 12.07.2011 та №0000009 від 12.07.2012 є такою, що не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сума надлишково сплаченого судового збору, перерахованого згідно квитанції №ПН296837С1 від 25.01.2012 у розмірі 1,48грн, а також судовий збір, перерахований згідно квитанцій від 31.01.2012 за №ПН301943С1 у сумі 328,00грн та від 14.02.2012 за №7226859 на суму 245,80грн, підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 75, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Визнати недійсним усний правочин вчинений між товариством з обмеженою відповідальністю «Білекспомеблі»в особі директора ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 щодо передачі для подальшої реалізації товару (корпусних та м`якіх меблів) за видатковими накладними №РН-0000008 від 12.07.2011 та №0000009 від 12.07.2011.

2. В позові відмовити повністю.

Суддя А.В.Романенко

Повний текст рішення складено та підписано 15.03.2012.

Суддя А.В.Романенко