Рішення № 21990975, 14.03.2012, Господарський суд Чернігівської області

14.03.12

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

13 березня 2012 р. Справа № 5028/12/10/2012

Позивач:Публічне акціонерне товариство "Укртелеком",

б-р. Т.Шевченко, 18, м. Київ, 01030

В особі:Чернігівської філії ПАТ "Укртелеком",

пр-т Миру, 28, м. Чернігів, 14000

Відповідач:Приватне акціонерне товариство "Центр експлуатації - зв"язок",

вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 47, м. Чернігів, 14013

Предмет спору: про стягнення заборгованості 2003,85 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1354 від 13.12.2011 року, представник

від відповідача: не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 1292 грн. 23 коп. пені за період з 21.04.2011 р. по 06.02.2012 р., 211 грн. 39 коп. інфляційних нарахувань за знецінення грошових знаків за період з 21.04.2011 р. по 06.02.2012 р., та три проценти річних від прострочених сум в розмірі 500 грн. 23 коп. за період з 21.04.2011 р. по 06.02.2012 р., згідно Договору № 22/4-308 на використання пар в розподільчому та магістральному кабелі від 01.01.2011 року та Додаткових угод до нього.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 02301500 від 24.02.2012 року, але повноважного представника в судове засідання не направив, витребувані документи суду не надав.

Представник позивача надав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні 22.02.2012 року виклав свої позовні вимоги та надав письмові пояснення щодо розрахунку пені в сумі 4,26 грн., 27,71 грн., 54,43 грн., 49,75 грн., 92,94 грн., 101,33 грн., 102,13 грн., письмове обґрунтування здійснення донарахувань за квітень, червень, вересень та обґрунтований розрахунок заборгованості станом на 01.03.2011 року. Також зазначив, що рахунки направлялись простою кореспонденцією, згідно п. 3.2. Договору, і протягом 2011 року відповідач жодного разу не звертався до філії з приводу неодержання рахунку за звітній місяць, отже рахунки отримував. Оскільки в 2010 році Договір між сторонами по наданню послуг з користування парами магістрального та розподільчого кабелю не був укладений, АТЗТ "ЦЕЗ" сплачував за фактично отримані послуги по виставленим рахункам, зокрема в призначенні платежу зазначав: оплата за отримані послуги користування парами: магістр. - 415, розподільн. - 1743 одиниці. Починаючи з 01.01.2012 року платежі, які надходили від відповідача зараховувались за оплату послуги користування парами за період, який зазначався в призначенні платежу, з урахуванням попередніх оплат та укладеному Договору № 22/4-308.

Від відповідача до початку судового засідання 13.03.2012 р. надійшла письмова заява про застосування позовної давності, у зв»язку з тим, що нарахування позивачем пені за період з 21.04.2011 р. по 08.08.2011 р. не неправомірним і сплив строк для звернення до суду про стягнення пені. Крім того, відповідач зазначив, що позивач рахунки виставляє не своєчасно та не систематично, а тому ПрАТ «ЦЕЗ»не може виконати свої обов»язки передбачені договором. Також відповідач зазначив, що позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував виставлення позивачем рахунків в конкретні дати. У зв»зку з цим відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Відповідачем було надано суду копії платіжних доручень на підтвердження сплати відповідачем орендної плати, які були залучені судом до матеріалів справи.

Заява відповідача про застосування позовної давності була прийнята судом до розгляду та залучена до матеріалів справи.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідач : Акціонерне товариство закритого типу «Центр експлуатації зв»язок»змінив найменування на Приватне акціонерне товариство «Центр експлуатації зв»язок».

Ухвалами суду від 15.02.2012 р. та 22.02.2012 року сторони були попередженні, що не зявлення в судове засідання повноважних представників, не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Не зявлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд, встановив:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма міститься у ст. 759 Цивільного кодексу України.

01.01.2011 року між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком”, правонаступником якого є позивач, відповідно до п. 1.2. Статуту, затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” (Протокол №9 від 01.11.2011 року), зареєстрованого 08.11.2011 року № запису 10741050073006797 в особі Чернігівської філії ПАТ «Укртелеком»та Акціонерним товариством закритого типу «Центр експлуатації зв»язок», правонаступником якого є відповідач, укладено договір № 22/4-308 на використання пар в розподільчому та магістральному кабелі.

Відповідно до умов зазначеного Договору, позивач взяв на себе зобовязання надавати оператору (відповідачу) в тимчасове платне користування пари в магістральному та розподільному кабелях Укртелекому, для надання по цим парам послуг телефонного зв»язку в м. Чернігові, а оператор зобовязується своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за користування парами згідно виставлених рахунків.

Таким чином по своїй правовій природі укладений між сторонами договір є договором оренди.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору, надання відповідачу (оператору) в тимчасове платне користування пари в магістральному та розподільному кабелях Укртелекому здійснюється згідно з Актом прийманняпередачі пар в магістральному та розподільному кабелях, який є невід»ємною частиною договору (додаток № 1).

Факт передачі-приймання пар в магістральному та розподільному кабелях ПАТ «Укртелеком»підтверджується Актом приймання-передачі пар в магістральному та розподільному кабелях ПАТ «Укртелеком»(додаток № 1), а також Розрахунком вартості мережних ресурсів ПАТ «Укртелеком», що надаються оператору телекомунікацій АТЗТ «ЦЕЗ»станом на 01.01.2011 р. (додаток № 2), які підписані та скріплені печатками сторін та є невід»ємними частинами Договору № 22/4-308 від 01.01.2011 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Додатковими угодами № 1 від 20.04.2011 р., № 2 від 01.08.2011 р., № 3 від 01.09.2011 р. та № 4 від 01.10.2011 р. до Договору № 22/4-308 від 01.01.2011 р. сторонами було внесено зміни в додаток № 1 та № 2 до Договору стосовно кількості пар магістральних та розподільчих кабелів та, відповідно, вартості послуги з надання їх в користування.

Частиною першої ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п.п. 8.1., 8.3. Договору № 22/4-308 від 01.01.2011 р. на використання пар в розподільчому та магістральному кабелі, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01 грудня 2011 року. Закінчення строку дії Договору або його дострокове припинення не звільняє відповідача (оператора) від виконання грошових зобов»язань, які виникли під час дії Договору.

Додатковою угодою № 5 від 01.12.2011 р. до Договору № 22/4-308 від 01.01.2011 р. сторони продовжили строк дії Договору до 01 лютого 2012 р.

У відповідності до частини 1 та 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлений договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.3.1. Договору, вартість послуги з надання в користування пар магістрального та розподільного кабелів визначається відповідно до діючих тарифів Укртелекому та зазначена у Додатку № 2 до Договору. Тарифи на вартість послуги з надання в користування пар магістрального та розподільного кабелів Укртелеком має право змінювати в односторонньому порядку відповідно до п.2.3.3. цього Договору.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

На виконання умов договору № 22/4-308 на використання пар в розподільчому та магістральному кабелі від 01.01.2011 р., позивачем було виставлено відповідачу на оплату вартості послуг з надання в користування пар магістрального та розподільного кабелів за період з 01.03.2011 р. по 31.12.2011 р. на загальну суму 116963 грн. 48 коп., а саме рахунки № 11-107 від 31.03.2011р. на суму 11951 грн., № 11-191 від 30.04.2011р. на суму 11523,12 грн., № 11-206 від 31.05.2011р. на суму 11862,46 грн., № 11-281 від 31.05.2011р. на суму 395,41 грн., № 11-306 від 30.06.2011р. на суму 11866,72 грн., № 11-379 від 31.07.2011р. на суму 11890,17 грн., № 11-3374 від 31.08.2011р. на суму 11920,71 грн., № 11-3401 від 31.08.2011р. на суму 3,83 грн., № 11-3402 від 31.08.2011р. на суму 3,83 грн., № 11-3420 від 30.09.2011р. на суму 11638,05 грн., № 11-3516 від 31.10.2011р. на суму 11441,05 грн., № 11-3594 від 30.11.2011р. на суму 11449,44 грн., № 11-3608 від 31.12.2011р. на суму 11450,24 грн.,копії яких додано до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2. Договору сторони визначали, що оплату вартості послуг з надання в користування пар магістрального та розподільного кабелів відповідач здійснює щомісячно не пізніше 20-го числа місяця наступного за звітним на підставі рахунку Укртелеком, виставленого до 10-го числа місяця наступного за звітним. У випадку ненадходження рахунку на оплату до 10-го числа місяця наступного за звітним відповідач звертається до Укртелекому за отриманням рахунку.

Таким чином рахунок № 11-107 від 31.03.2011р. на суму 11951 грн. повинен був бути оплаченим до 20.04.2011р. включно, № 11-191 від 30.04.2011р. на суму 11523,12 грн. до 20.05.2011р. включно, № 11-206 від 31.05.2011р. на суму 11862,46 грн. до 20.06.2011р. включно, № 11-281 від 31.05.2011р. на суму 395,41 грн. до 20.06.2011р. включно, № 11-306 від 30.06.2011р. на суму 11866,72 грн. до 20.07.2011р. включно, № 11-379 від 31.07.2011р. на суму 11890,17 грн. до 22.08.2011р. включно ( 20.08.2011р. вихідний день) , № 11-3374 від 31.08.2011р. на суму 11920,71 грн. до 20.09.2011р. включно, № 11-3401 від 31.08.2011р. на суму 3,83 грн. до 20.09.2011р. включно., № 11-3402 від 31.08.2011р. на суму 3,83 грн. до 20.09.2011р. включно., № 11-3420 від 30.09.2011р. на суму 11638,05 грн. до 20.10.2011р. включно, № 11-3516 від 31.10.2011р. на суму 11441,05 грн. до 20.11.2011р. включно, № 11-3594 від 30.11.2011р. на суму 11449,44 грн. до 20.12.2011р. включно, № 11-3608 від 31.12.2011р. на суму 11450,24 грн. до 20.01.2012р.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої договірні зобовязання щодо оплати вартості послуг з надання в користування пар магістрального та розподільного кабелів за період з 01.03.2011 р. по 31.12.2011 р. виконав в повному обсязі, сплативши всю суму основної заборгованості, що підтверджується банківською випискою, доданою позивачем до матеріалів справи, а також платіжними дорученнями про оплату вартості послуг з надання в користування пар, копії яких надані відповідачем для залучення до матеріалів справи, але відповідачем була допущена прострочка щодо виконання взятих на себе зобов»язань.

Твердження відповідача про те, що позивачем рахунки на оплату виставлялися не своєчасно та не систематично і у зв»зку з цим відповідач не міг своєчасно виконати свої зобов»зання по договору не може бути прийнято судом до уваги, оскільки, відповідно до п. 3.2. Договору у випадку ненадходження рахунку на оплату до 10-го числа місяця наступного за звітним відповідач звертається до Укртелекому за отриманням рахунку. Відповідачем не було надано суду жодних доказів, які підтверджують звернення відповідача до ПАТ «Укртелеком»за отриманням рахунку.

У зв»язку з порушенням відповідачем строків внесення плати за використання пар магістрального та розподільного кабелів позивач просить стягнути з відповідача 1292 грн. 23 коп. пені за період з 21.04.2011 року по 06.02.2012 року.

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 4.1. Договору, в разі несвоєчасного або неповного розрахунку згідно з цим Договором, відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від суми заборгованості, в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день затримки платежу.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати вартості послуг з надання в користування пар магістрального та розподільного кабелів, але приймаючи до уваги, що позивачем при розрахунку пені не було враховано, що день оплати 20.08.2011 р., припав на вихідний день, то, відповідно, прострочка виконання зобов»язання по оплаті вартості послуг з надання в користування пар магістрального та розподільного кабелів за липень 2011 р. виникла з 23.08.2011 р., тому розмір пені за період прострочки з 21.04.2011 року по 06.02.2012 року становить 1287 грн. 19 коп.

Доводи відповідача про те, що нарахування позивачем пені за період з 21.04.2011 р. по 08.08.2011 р. є неправомірним і сплинув строк для звернення до суду про стягнення пені судом до уваги не можуть бути прийняті з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 1 ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Таким чином, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначає період часу за який здійснюється нарахування пені , а п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України визначає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно п. 11 розяснення Вищого арбітражного суду України № 01-6/438 від 16.04.1993 р. „Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів” якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф,пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов'язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.

Як вбачається із аналізу наданого позивачем розрахунку пені , пеня за построчку сплати за березень 2011р. позивачем нарахована з 21.04.2011р. по 18.05.2011р, за квітень 2011р. - з 21.05.2011р. по 24.08.2011р., за травень 18.05.2011р. з 21.06.2011р. по 20.11.2011р., за червень 2011р. з 21.07.2011р. по 20.11.2011р., за липень 2011р. з 23.08.2011р. по 06.02.2012р. , за серпень 2011р. з 21.09.2011р. по 06.02.2012р., за вересень 2011р. з 21.10.2011р. по 06.02.2012р., за жовтень 2011р. пеня не нараховувалась, за листопад 2011р. з 21.12.2011р. по 19.01.2012р., за грудень 2012р. по 06.02.2012р. та з урахуванням дат здійснених відповідачем платежів, що відповідає вимогам п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

З позовними вимогами позивач звернувся до суду 13.02.2012р., що підтверджується вхідним штампом канцелярії господарського суду Чернігівської області про отримання позовної заяви, а тому твердження позивача щодо пропуску строку позовної давності щодо стягнення пені є безпідставними судом до уваги не приймаються.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 500 грн. 23 коп. за період з 21.04.2011 року по 06.02.2012 року та 211 грн. 39 коп. інфляційних нарахувань за період з 21.04.2011 року по 06.02.2012 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено факт прострочки відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати вартості послуг з надання в користування пар магістрального та розподільного кабелів, але оскільки при розрахунку трьох процентів річних позивачем не враховано, що день оплати 20.08.2011 р. припав на вихідний день, суд доходить висновку, що 3 % річних за період прострочки оплати з 21.04.2011 року по 06.02.2012 року становлять 498 грн. 28 коп. та інфляційні нарахування за період з 21.04.2011 року по 06.02.2012 року становлять 211 грн. 39 коп.

Оскільки відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання вчасно не виконав, заборгованість щодо оплати вартості послуг з надання в користування пар магістрального та розподільного кабелів в установлений строк не сплатив і вимоги позивача не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 1287 грн. 19 коп. пені, трьох відсотків річних в розмірі 498 грн. 28 коп. та 211 грн. 39 коп. інфляційних нарахувань. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у звязку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1603 грн. 89 коп.

Керуючись ст.ст. 173, 174, 175, 193, 223, 231, 232, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 205, 256, 258, 525, 526, 530, 546, 549, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.4 Закону України „Про судовий збір”, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Центр експлуатації - зв"язок", вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 47, м. Чернігів, 14013 (р/р 26004301831275 в філії “Промінвестбанк” м. Чернігів, МФО 353456; р/р 26000000002007 в ВАТ “Банк «Демарк»м. Чернігів, МФО 353575, код ЄДРПОУ 22826083) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком”, б-р Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601 (р/р 26008518 в ЧОД АТ „Райффайзен Банк ”Аваль” м. Чернігова, МФО 353348, код ЄДРПОУ 01189425) 1287 грн. 19 коп. пені, 498 грн. 28 коп. трьох відсотків річних, 211 грн. 39 коп. інфляційних нарахувань та 1603 грн. 89 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 14.03.2012р.

Суддя Л.М.Лавриненко