Рішення № 21990943, 12.03.2012, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

6 березня 2012 року Справа № 5028/3/1/2012

За позовом: Заступника прокурора Чернігівської області

вул. Князя Чорного,9, м. Чернігів, 14000 в інтересах держави

в особі: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Чернігівській області,

пр-т. Миру, 43, м. Чернігів, 14005,

до відповідача: Приватного підприємства «Лан Агро Сервіс»

вул. Прилуцька, в/ч А-2750, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

фактична адреса: вул.. Прилуцька, 135, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Державне підприємство «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» 16612, вул. Прилуцька, 131, м. Ніжин

Про розірвання договору оренди, стягнення 9500,41 грн. боргу та

1236,07 грн. штрафних санкцій

Суддя В.М. Репех

Представники сторін:

представник позивача: ОСОБА_1 довіреність № 10-6-00219 від 23.01.2012 повноважний представник

представник відповідача: не з"явився

в судовому засіданні присутній прокурор відділу: Єреп В.В. посвідчення № 134 від 05.09.2007

Заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Чернігівській області подано позов до Приватного підприємства «Лан Агро Сервіс» про:

- розірвання договору оренди № 50-11 від 18 квітня 2011 року державного майна будівлі магазину складу площею 122,1 кв.м., що знаходиться на балансі Державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння»

- стягнення боргу та штрафних санкцій в розмірі 8730,82 грн. в тому числі 7610,99 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди, та 358,73 грн. пені та штраф в розмірі 761,10 грн.

- зобовязати Приватне підприємство «Лан Агро Сервіс»звільнити будівлю магазину складу площею 122,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Ніжин, вул.. Прилуцька, 135, та передати балансоутримувачу Державному підприємству «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння»на підставі акту приймання передачі.

В судовому засіданні 14.02.2012 року, прокурором подана заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 9500,41 грн. заборгованості з орендної плати, 474,97 грн. пені та 761,10 грн. штрафу.

Подана прокурором заява відповідає його правам, передбаченим ст.29 Господарського процесуального кодексу України, а тому приймаються судом.

Розгляд справи проводиться з урахуванням поданої заяви.

06.03.2012 року до початку судового засідання від відповідача надійшов відзив на позов в якому позовні вимоги, в частині розірвання укладеного договору оренди між сторонами та передачі його балансоутримувачу Державному підприємству «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння»на підставі акту приймання передачі визнає. Крім того, позивач визнає позовні вимоги в частині стягнення розміру орендної плати та пені , однак в звязку з відсутністю господарської діяльності на підприємстві та неотриманні прибутку позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 761,10 грн. не визнає.

Крім того, в поданому відзиві відповідач просить суд про розстрочку виконання рішення терміном на 1 рік. Своє прохання він обґрунтовує тяжким фінансовим становищем підприємства, а відтак неможливість виплатити всю суму боргу відразу.

Судом подане клопотання прийнято до розгляду.

До початку судового засідання, 05.03.2012 року, від третьої особи надійшло надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Суд відхиляє дане клопотання з нижче зазначених підстав.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Позовна заява до господарського суду надійшла 06.01.2012 року.

Згідно вимог ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України (із змінами внесеними Законом України „Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 №2453-УІ, який набрав чинності з 03.08.2010) у виняткових випадках строк розгляду спору може бути продовжений не більше як на пятнадцять днів, тільки за обовязкової наявності письмового клопотання сторони.

Беручи до уваги, що таке клопотання відсутнє, та враховуючи, що господарський суд не наділений повноваженнями на власний розсуд встановлювати більш тривалий строк розгляду справи, господарський суд відхиляє клопотання третьої особи.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача та прокурора, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Згідно з ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

18 квітня 2011 року, між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (Орендодавець) та Приватним підприємством «Лан Агро Сервіс»(Орендар) укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 50-11 від 18.04.2011 року.

Відповідно до умов якого орендодавець зобовязався передати, а орендар приймає в строкове платне користування без права передачі в суборенду, приватизації та переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлову будівлю складу магазину площею 122,1 кв.м. (далі Майно), що обліковується на балансі Державного підприємства «Ніжинський ремонтній завод інженерного озброєння»та розташоване за адресою: м. Ніжин, вул.. Прилуцька, 135. Майно передається в оренду для здійснення торгівлі продовольчими та не продовольчими товарами.

Згідно до п. 2 Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаній в Договорі але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта примання передавання Майна.

Обовязок, щодо складення акта приймання передавання покладається на Орендодавця.

У договорі, а саме п. 3 Договору сторонами погоджено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 з урахуванням змін і доповнень до неї і становить без ПДВ за базовий місяць оренди лютий 2011 р.- 2630,72 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди квітень 2011 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень, квітень 2011 року.

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Договором сторони також погодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості .

Договір укладено строком на два роки та 364 дні та діє з 18 квітня 2011 року до 16 квітня2014 року включно.

Обєкт оренди передано відповідачу за актом приймання-передачі № 50-11 від 18.04.2011 року.

В звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань щодо оплати орендної плати, 08.12.2011 року позивачем направлено претензію №18-4-03851 від 02.12.2011 року про сплату боргу по орендній платі станом на 02.12.2011 року у сумі 5725,34 грн. та 269,77 грн. пені.

Направлення відповідачеві претензії підтверджується поштовим повідомленням від 08.12.2011 року.

Відповіді на претензію відповідач не надав, боргу не сплатив.

Останній раз відповідачем частково оплачено орендну плату за липень 2011 року.

Відповідно до ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та п.5.3 договору оренди Орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Доказів про сплату орендної плати за період з липня по грудень 2011 р. відповідач не надав.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною умов договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

До істотних порушень договору найму ст. 782 Цивільного кодексу України відносить, зокрема, не внесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не сплачується орендна плата з липня по грудень 2011 року включно, тобто більш ніж трьох місяців підряд, що є істотним порушенням договору оренди.

Відповідно до ч. 2 статті 151 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Також, рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 р. визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, а також враховучи згоду відповідача на розірвання даного договору, договір оренди підлягає розірванню за рішенням суду.

Відповідачем не надано доказів про сплату орендної плати з липня по грудень 2011 року. у сумі 9500,41 грн., а тому позов в цій частині підлагає задоволенню.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і сплата неустойки.

Відповідальність відповідача у разі прострочення оплати орендної плати у вигляді пені передбачена п.5.3 договору оренди.

Позивачем нараховано пеню за період з 13.05.2011 по 01.02.2012 у сумі 474,97 грн., що відповідає вимогам закону та умовам договору оренди.

Згідно п. 3.8 Договору у разі, якщо на дату сплату орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості

На підставі вищевикладеного Позивачем нараховано штраф в сумі 761,10 грн.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушенная грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань“ від 22.11.96 р. передбачено, що розмір пені за прострочку платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Згідно з вищенаведеним, застосування відповідальності у вигляді штрафу та пені одночасно суперечить ст.231 Господарського кодексу України і з вимог чинного законодавства не випливає та нормам ст.61 Конституції України.

Слід зауважити, що аналогічний висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 03.03.05 року, №06/1787, Постанови ВГСУ від 20.05.2008 року №13/2997 та ухвалі Верховного Суду України від 15.12.2010 р.

За таких обставин, вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача штрафу у розмірі 761,10 грн. є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів повної та своєчасної оплати товару по договору не надав.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, зобовязання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

При таких обставинах, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи клопотання відповідача про розстрочення платежів, а також те, що представники позивача та прокуратури заперечили проти заявленого клопотання, суд дійшов наступного висновку:

Вирішуючи питання про відстрочку та розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В обґрунтування поданої заяви, боржник посилається на скрутне фінансове становище підприємства. Разом з тим, заявником не подано жодного доказу в підтвердження вказаних обставин.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем обставин, що ускладнюють виконання рішення у справі або роблять його неможливим.

Приймаючи до уваги, що боржник не надав суду належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість виконання рішення суду, суд доходить висновку про необґрунтованість поданої заяви та про відмову у її задоволенні.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що відмова суду в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення не позбавляє його права повторного звернення до суду з відповідною заявою на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності таких обставин, та наданні всіх необхідних фінансових документів, що підтверджують скрутне становище підприємства.

Оскільки спір виник у звязку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст.4 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір з вимоги майнового характеру в розмірі 1609,50 грн. та з вимоги немайнового характеру в розмірі в розмірі 1073,00 грн..

Керуючись ст. 33,49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди від № 50-11 від 18.04.2011 року, державного майна будівлі магазину складу площею 122,1 кв.м., що знаходиться на балансі Державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння»та розташована за адресою: м. Ніжин, вул. Прилуцька, 135, укладеного з Приватним підприємством «Лан Агро Сервіс»(юридична адреса: вул. Прилуцька в/ч А-2750, м. Ніжин, 16600, код ЄДРПОУ 32764005, р/р 26004018758 в КФ АБ «Експрес банк»м. Конотоп, МФО 337112, фактична адреса: вул. Прилуцька, 135, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600).

3. Зобовязати Приватне підприємство «Лан Агро Сервіс»(юридична адреса: вул. Прилуцька в/ч А-2750, м. Ніжин, 16600, код ЄДРПОУ 32764005, р/р 26004018758 в КФ АБ «Експрес банк»м. Конотоп, МФО 337112, фактична адреса: вул. Прилуцька, 135, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600).Розірвати договір оренди від № 50-11 від 18.04.2011 року, звільнити будівлю магазину складу площею 122,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Ніжин, вул. Прилуцька, 135, та передати балансоутримувачу Державному підприємству «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння»на підставі акту приймання передачі.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Лан Агро Сервіс»юридична адреса: вул. Прилуцька, в/ч А-2750, м. Ніжин, 16000; фактична адреса: вул. Прилуцька,135, м. Ніжин, 16000 (р/р 26004018758 в КФ АБ «Експрес-банк»м. Конотоп, код ЄДРПОУ 32764005, МФО 337112), 9500,41 грн. заборгованості з орендної плати, 474,97 грн. пені на користь Державного бюджету України (отримувач-Держбюджет м. Ніжина, номер рахунку 31119094700005, код ЄДРПОУ 22820749, код бюджетної класифікації 22080300, МФО 853592), назва платежу плата за оренду іншого державного майна згідно договору № 50-11 від 18.04.2011 року.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Лан Агро Сервіс»юридична адреса: вул. Прилуцька, в/ч А-2750, м. Ніжин, 16000; фактична адреса: вул. Прилуцька, 135, м. Ніжин, 16000 (р/р 26004018758 в КФ АБ «Експрес-банк»м. Конотоп, код ЄДРПОУ 32764005, МФО 337112), до державного бюджету (р/р 31217206783002, отримувач УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22030001) 2682,50 грн.. судового збору.

6. В решті позову відмовити.

7. В задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Чернігівської області від відмовити.

8. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя В.М. Репех

Повний текст рішення підписано: 12.03.2012 року

Суддя В.М. Репех

12.03.12