Рішення № 21990778, 13.03.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2012 р.Справа № 3/5025/57/12 За позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж, м. Хмельницький

до Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал", м. Хмельницький

про стягнення 1866723,46 грн. заборгованості, з яких: 1782841,52 грн. боргу за спожиту електричну енергію, 65495,09 грн. пені, 5710,57 грн. інфляційних втрат, 12676,28 грн. 3% річних

Суддя Вибодовський О.Д.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю №3827 від 29.12.2011р.

від відповідача ОСОБА_2 за довіреністю №3149 від 01.11.2011р.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1866723,46 грн. заборгованості, з яких: 1782841,52 грн. боргу за спожиту електричну енергію, 65495,09 грн. пені, 5710,57 грн. інфляційних втрат, 12676,28 грн. 3% річних. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №81 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності від 17.10.2006р., укладеного між сторонами, щодо оплати за спожиту електричну енергію.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Відповідач у судовому засіданні та у письмовому відзиві на позовну заяву визнає 1782841,52 грн. основного боргу, 5710,57 грн. інфляційних втрат, 12676,28 грн. 3% річних та просить суд зменшити розмір пені до 1000 грн. В обґрунтування посилається на те, що НКРЕ не провело вчасно коригування тарифів на послуги водопостачання та водовідведення відповідно до збільшення тарифів на електроенергію. За 2010 рік вартість електроенергії зросла на 30 %, за 2011 рік на 40 %. Також посилається на важкий фінансовий стан причиною якого є збитковість тарифів на послуги для населення в розмірі 24% та відсутність дотації з міського бюджету на покриття збитків, які підприємство отримує при наданні послуг водопостачання та водовідведення.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

17.10.2006р. між сторонами укладено договір № 81 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-субєктам підприємницької діяльності. Відповідно до умов договору (п.п.1, 2.3.3) постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 11670 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами. Споживач зобовязується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №10,3 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до додатку №10 до договору розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності: - до 10 числа розрахункового періоду 30% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 20 числа розрахункового періоду 30% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 30 числа розрахункового періоду 40% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

Позивач свої зобовязання за договорами виконав належним чином, що підтверджується отриманими відповідачем рапортами про відпуск електроенергії підписаними та скріпленими печатками відповідача, виставленими рахунками-фактурами №81 від 29.08.2011р, 28.09.2011р., 27.10.2011р., 28.11.2011р., 30.12.2011р.

Проте, відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за використану електроенергію вчасно та в повному обсязі не провів, внаслідок чого за ним утворився борг в розмірі 1782841,52 грн.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу Постачальника відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 65495,09 грн. за період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р., 5710,57 грн. інфляційних нарахувань з вересня 2011р. по грудень 2011р та 12676,28 грн. 3% річних за період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р.

В звязку з наявною заборгованістю, позивачем подано позов до суду.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїх зобовязань по договору №81 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-субєктам підприємницької діяльності від 17.10.2006р. належним чином не виконав. Тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Нормами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до вищенаведених норм, аналізуючи матеріали справи та наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу 5710,57 грн. інфляційних нарахувань з вересня 2011р. по грудень 2011р та 12676,28 грн. 3% річних за період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем, у відповідності до п. 4.2.1 договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, нараховано до стягнення з відповідача 65495,09 грн. пені.

Статтею 233 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно із ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Представник відповідача просив зменшити розмір пені до 1000 грн. Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо зменшення пені до 1000 грн.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги майновий стан відповідача, відповідно до ч.2 ст.233 ГК України, керуючись правами, наданими п.3 ст.83 ГПК України, суд вважає за можливе, як виняток, задовольнити клопотання відповідача, зменшити розмір пені, стягнувши з відповідача 1000,00 грн. пені.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" (м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 75, код 03356128) на користь Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж (м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, код 22764703) - 1782841,52 грн. (один мільйон сімсот вісімдесят дві тисячі вісімсот сорок одну гривню 52 коп.) боргу, 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.) пені, 5710,57 грн. (пять тисяч сімсот десять гривень 57 коп.) інфляційних втрат, 12676,28 грн. (дванадцять тисяч шістсот сімдесят шість гривень 28 коп.) 3% річних, 37334,50 грн. (тридцять сім тисяч триста тридцять чотири гривні 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

СуддяО.Д. Вибодовський

Повний текст рішення виготовлено 13.03.2012р.