Рішення № 21990658, 19.03.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.03.12 Справа № 5021/241/12. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”, м. Суми

до відповідача : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Суми

про стягнення 4653,18грн.

СУДДЯМоїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: не зявився

За участю секретаря судового засідання Сороки Л.М.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 4653,18 грн.. заборгованості , в тому числі 4291,10 грн. основного боргу відповідно договору № 1419-Т від 01.10.2006р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води , 213,53 грн. пені, 86,32 грн. -3% річних та 62,23 грн. інфляційних збитків , а також 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвала сулу від 20.02.2012р. про порушення провадження у справі та ухвала суду від 05.03.2012р. про відкладення розгляду справи направлені за адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме АДРЕСА_1, саме ця адреса і зазначена позивачем в позовній заяві.

Відповідач в жодне судове засідання не зявився, письмовий відзив на позов не подав.

Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судових засіданнях, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, який наполягає на задоволенні позовних вимог, суд встановив наступне:

Згідно до умов, укладеного між сторонами договору № 1419-Т від 01.10.2006р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води , позивач здійснив відпуск відповідачу теплової енергії в потрібних йому обсягах.

Згідно п.3.2 зазначеного договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.3.3 зазначеного договору відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен був сплатити вартість зазначеної в договорі кількості спожитої теплової енергії в гарячій воді, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактичну спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

В порушення умов договору, відповідач своєчасно не розрахувався за надані послуги, внаслідок чого у нього за період з березня 2011р. по 20.01.2012р. виникла заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 4291,10 грн., що підтверджується відомістю звірки взаємних розрахунків за період з 01.03.2011р. по 20.01.2012р.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 4291,10 грн. боргу за спожиту теплову енергію суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 512, 526, 527 Цивільного кодексу України.

Відповідно до умов договору п.5.1.5 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення, яка складає 213,53 грн.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 213,53 грн., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Відповідно ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вимоги позивача про стягнення з відповідача 62,23 грн. інфляційних збитків та 3% річних в сумі 86,32 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1609,50 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40035, АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична,10, код 33698892) 4291,10 грн. основного боргу, 213,53 грн. пені, 86,32 грн. 3% річних , 62,23 грн. інфляційних збитків , 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ В.М. МОЇСЄНКО

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення віддруковано та підписано 19.03.2012р.