Рішення № 21990578, 13.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.12 Справа № 5015/402/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Прокурора Сихівського району міста Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-3», м. Львів,

про: стягнення 7307 грн. 04 коп. заборгованості зі сплати орендної плати та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від прокурора: не з'явився,

Від позивача: ОСОБА_1. представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Прокурора Сихівського району міста Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-3»про стягнення 7307 грн. 04 коп. заборгованості зі сплати орендної плати та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 06.02.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 28.02.2012 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64 (докази в матеріалах справи).

Судове засідання 28.02.2012 року відкладено на 13.03.2012 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.

Прокурор в судове засідання 13.03.2012 року не з'явився.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які вимагалися судом (копії в матеріалах справи), просить позов задоволити повністю.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 06.02.2012 рок та від 28.02.2012 року по справі не виконав, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64.

Враховуючи повторну неявку відповідача та невиконання ним вимог ухвал суду, справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 25558625, знаходиться за адресою: 79008, Львівська область, м. Львів, пл. Галицька, буд. 15 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія-3»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 23958987, знаходиться за адресою: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Голубовича, буд. 42, що підтверджується Спеціальним витягом з ЄДРПОУ від 28.02.22012 року № 13172145 (докази в матеріалах справи).

26.03.2009 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія-3»(надалі відповідач, орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № З-7078-9 (надалі - договір).

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором найму (оренди).

Зазначений договір оренди укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі за текстом ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Як зазначено у частині 3 статті 283 ГК України, обєктом оренди можуть бути:

державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські обєкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об»єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належать субєктам господарювання.

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У статті 760 ЦК України наведено предмет договору найму.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, за основними ознаками визначення договору, зазначений договір є договором оренди майна у сфері господарювання.

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець на підставі наказу Управління комунальної власності від 13.01.2009 року № 20-О, договору оренди від 07.11.2006 року №З-4814-6, передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно (надалі обєкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП «Привокзальне»(надалі - балансоутримувач).

Обєктом оренди за договором є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Голубовича, буд. 42, загальною площею 49,4 м2, яким присвоєно індекси приміщень першого поверху № 2-1, 2-2, 2-3, 2-3а відповідно до даних технічного паспорта Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»від 23.11.2001 року. Згідно висновку оцінювача про вартість обєкта оцінки, затвердженого наказом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 12.03.2009 року № 190-е вартість приміщення станом на 01.01.2009 року становить 333 410 грн. 00 коп.

Розділом 3 договору визначено порядок передачі обєкта в оренду.

Так, згідно пунктів 3.1.-3.3. договору приймання-передача обєкта оренди здійснюється орендарем та балансоутримувачем. При передачі обєкта оренди складається Акт здачі-приймання, який підписується орендарем та балансоутримувачем. У звязку з фактичним використанням орендарем обєкта оренди за попереднім договором, обєкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання договору.

Розділом 5 договору встановлено орендну плату та порядок розрахунків.

Згідно пункту 5.1. договору розмір орендної плати за обєкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Львова, затвердженої Ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 року № 897 із наступними змінами та доповненнями і складає (333 410*0,06/12*1,029*1,015) = 1 741 грн. 13 коп. без урахування податку на додану вартість.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.12.2010 року у справі 10/232(10) за позовом Заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ТзОВ «Надія-3»про розірвання договору оренди та виселення з приміщень, стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 34185 грн. 04 коп. позовні вимоги позивача задоволено повністю: розірвано договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №3-7078 -9 від 26.03.2009р., укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та субєктом підприємницької діяльності ТзОВ „Надія -3”, м. Львів на нежитлові приміщення площею 49.4 кв.м. за адресою: вул. Голубовича, 42 у місті Львові; виселено ТзОВ „Надія 3” із нежитлових приміщень за адресою : м. Львів вул. Голубовича, 42, загальною площею 49,4 кв.м.; стягнуто ТзОВ „Надія 3” на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 34 185 грн. 04 коп. заборгованості.

Згідно приписів частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною першою статті 19 цього ж Закону встановлено, що орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Приписами статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідач своїх зобов'язань із сплати орендної плати за користування обєктом оренди за період з 01.10.2010 року по 01.12.2010 року не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість із сплати орендної плати в розмірі 7307 грн. 04 коп. (розрахунок заборгованості в матеріалах справи).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем із сплати орендної плати становить 7307 грн. 04 коп., станом на час розгляду справи по суті доказів погашення вказаної заборгованості та повернення відповідачем обєкта оренди позивачу сторонами суду не заявлено та не подано.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна субєкта або субєктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 2 частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі товару).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши подані документи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є документально обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82 85, 116 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю

2.Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-3»(79016, Львівська область, м. Львів, вул. Голубовича, буд. 42; код ЄДРПОУ 23958987) на користь стягувача: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, Львівська область, м. Львів, пл. Галицька, буд. 15; код ЄДРПОУ 25558625) 7307 грн. 04 коп. заборгованості із сплати орендної плати.

3.Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-3»(79016, Львівська область, м. Львів, вул. Голубовича, буд. 42; код ЄДРПОУ 23958987) на користь Державного бюджету України 1609 грн. 50 коп. судового збору.

4.Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

13.03.2012 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.