Рішення № 21990050, 12.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/481-201212.03.12 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Київської міської дитячої клінічної лікарні № 1

про стягнення 195213, 64 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Любченко Т.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 195213, 64 грн. заборгованості за наданні послуги.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобовязань щодо здійснення розрахунку за надані послуги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 13.02.2012 р.

13.02.2012 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання № 01-04/111 від 10.02.2012 р., у якому він просить суд відкоригувати суму боргу у розмірі 195213, 64 грн. на суму переплати за договорами № 469, № 589, що становить 56168, 29 грн., а тому сума боргу складатиме 139045, 35 грн.

13.02.2012 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 01-04/110 від 10.02.2012 р., у якому він повністю визнає позовні вимоги та просить суд реструктуризувати борг на 5 років з помісячною оплатою по 3250, 00 грн.

У судових засіданнях 13.02.2012 р. та 27.02.2012 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва.

Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача проти заявлених позивачем вимог не заперечив.

У судовому засіданні 12.03.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Встановив:

23.04.2008 р. між сторонами було укладено договір № 469 надання послуг, за умовами якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобовязання по виконанню послуг з прання білизни.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2008 р.

Судом встановлено, що договір № 469 надання послуг від 23.04.2008 р. у встановленому законодавством порядку не пролонговувався, а тому припинив свою дію у звязку із закінченням строку, на який його було укладено 31.12.2008 р.

Позивачем за період з січня 2009 року по червень 2009 року (включно) надавалися відповідачу послуги, що підтверджується наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000002 від 30.01.2009 р. на суму 30502, 82 грн., № ОУ-000005 від 27.02.2009 р. на суму 33394, 85 грн., № ОУ-000007 від 30.03.2009 р. на суму 36242, 68 грн., № ОУ-000009 від 30.04.2009 р. на суму 36986, 97 грн., № ОУ-0000011 від 29.05.2009 р. на суму 30246, 48 грн., № ОУ-0000014 від 30.06.2009 р. на суму 27839, 84 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками та скріплені печатками сторін. Загальна сума наданих позивачем послуг за вищезазначеними актами становить 195213, 64 грн.

Позивач, відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, звернувся до відповідача з вимогою № б/н від 28.12.2011 р. про сплату коштів за наданні послуги у розмірі 195213, 64 грн. В підтвердження надсилання вказаної вимоги позивач надав до суду фіскальний чек від 29.12.2011 р. та опис вкладення у цінний лист від 29.12.2011 р.

Відповідач не виконав свого зобовязання щодо оплати за надані послуги, на претензію не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до вимог ст. 11, 509 Цивільного кодексу України між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в силу вимог ст. 181 Господарського кодексу України, між позивачем та відповідачем було укладено господарський договір у спрощений спосіб.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) визначено предмет (вид послуг) та ціну. Проте, сторонами не досягнуто згоди про строк оплати за наданні послуги.

Згідно ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Отже, між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг у спрощений спосіб, за яким позивач зобовязувався надати послуги, а відповідач зобовязувався оплатити надані послуги відповідно до загальних вимог цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Оскільки позивач направив вимогу 29.12.2011 р., то у відповідача виник обовязок оплатити надані послуги до 06.01.2012 р.

Як вже зазначалося, відповідач у відзиві на позовну заяву відповідно до ч. 5 ст. 22, ч. 5 ст. 78 ГПК України визнав заявлені позивачем вимоги про стягнення 195213, 64 грн. заборгованості за наданні послуги. При цьому твердження відповідача про необхідність коригування вказаної суми боргу на чуму попередньої оплати за договорами № 469, № 589 судом відхиляється, оскільки предметом спору є заборгованість за надані послуги, які надавались без укладення договору у вигляді окремого документу.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення 195213,64 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про надання можливості реструктуризувати борг на 5 років з помісячною оплатою по 3250, 00 грн. суд відзначає наступне.

Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з п. 2 розяснень Вищого господарського суду України від 12 вересня 1996 року за №02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки та розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, зважаючи на те, що Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1 є бюджетною установою, повністю фінансується з загального фонду місцевого бюджету та є неприбутковою організацією, а також враховуючи те, що оплата отриманих відповідачем послуг залежить від надходження бюджетних коштів, у звязку з чим існує неможливість сплатити відразу всі кошти, суд дійшов висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення та про необхідність розстрочення виконання рішення у даній справі відповідно до встановленого судом графіку.

Судовий збір, відповідно приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 121 ГПК України, суд ?

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київської міської дитячої клінічної лікарні № 1 (04209, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 30, ідентифікаційний код - 04350694) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ОСОБА_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) 195213 (сто девяносто пять тисяч двісті тринадцять) грн. 64 коп. заборгованості за наданні послуги, 3904 (три тисячі девятсот чотири) грн. 28 коп. судового збору.

3. Розстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2012 р. у даній справі на дванадцять місяців шляхом стягнення з Київської міської дитячої клінічної лікарні № 1 (04209, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 30, ідентифікаційний код - 04350694) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ОСОБА_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) коштів помісячно згідно наступного графіку:

- 16 593 (шістнадцять тисяч пятсот девяносто три) грн. 16 коп. до 01.05.2012 р.

- 16 593 (шістнадцять тисяч пятсот девяносто три) грн. 16 коп. до 01.06.2012 р.

- 16 593 (шістнадцять тисяч пятсот девяносто три) грн. 16 коп. до 01.07.2012 р.

- 16 593 (шістнадцять тисяч пятсот девяносто три) грн. 16 коп. до 01.08.2012 р.

- 16 593 (шістнадцять тисяч пятсот девяносто три) грн. 16 коп. до 01.09.2012 р.

- 16 593 (шістнадцять тисяч пятсот девяносто три) грн. 16 коп. до 01.10.2012 р.

- 16 593 (шістнадцять тисяч пятсот девяносто три) грн. 16 коп. до 01.11.2012 р.

- 16 593 (шістнадцять тисяч пятсот девяносто три) грн. 16 коп. до 01.12.2012 р.

- 16 593 (шістнадцять тисяч пятсот девяносто три) грн. 16 коп. до 01.01.2013 р.

- 16 593 (шістнадцять тисяч пятсот девяносто три) грн. 16 коп. до 01.02.2013 р.

- 16 593 (шістнадцять тисяч пятсот девяносто три) грн. 16 коп. до 01.03.2013 р.

- 16 593 (шістнадцять тисяч пятсот девяносто три) грн. 16 коп. до 01.04.2013 р.

3. Видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя С.В. Балац

Дата підписання рішення: 15.03.2012 р.