Рішення № 21989907, 12.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/899-2012

12.03.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Київський молочний завод»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Вілена»про стягнення 5 535, 66 грн., за участю представників позивача –не з’явився, відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 4 016, 92 грн. боргу, 351, 39 грн. пені, 800, 41 грн. інфляційних втрат та 320, 86 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов’язань з оплати вартості поставленого товару за договором № б/н від 15.04.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.02.2012 року.

22.02.2012 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник позивача у судове засідання 12.03.2012 року не з’явився, проте 07.03.2012 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання 12.03.2012 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез’явлення представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представників позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 квітня 2009 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Київський молочний завод»(постачальник), правонаступником якого є позивач, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Вілена»(покупець) було укладено договір поставки, за умовами якого постачальник зобов’язався поставляти, а покупець зобов’язався прийняти молочну продукцію в асортименті, об’ємі і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.6. договору загальна сума договору встановлюється як сумарний результат вартості всього товару, одержаного згідно розхідних накладних.

Відповідно до п.4.1. договору розрахунки за поставлений товар здійснюються безпосередньо між постачальником і покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника з умовою оплати: 14 календарних днів.

Термін дії цього договору з 15.04.2009р. по 31.12.2009р. У випадку, якщо одна із сторін не має наміру розірвати або змінити договір за 30 днів до його закінчення, цей договір вважається пролонгованим на наступних 12 місяців (п. 7.1. договору).

Поясненнями позивача та видатковими накладними № 42922 від 17.04.2009 року, № 42923 від 17.04.2009 року, № 42924 від 17.04.2009 року, № 43157 від 18.04.2009 року, № 45012 від 24.04.2009 року, № 45013 від 24.04.2009 року, № 45014 від 24.04.2009 року стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 4 016, 92 грн.

Відповідно до підписаного обома сторонами акту звірки взаєморозрахунків № 718 від 15.05.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 016, 92 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 4 016, 92 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки у розмірі 4 016, 92 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 320, 86 грн. 3 % річних та 800, 41 грн. інфляційних втрат обґрунтований, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 314, 76 грн. 3 % річних та 785, 41 грн. інфляційних втрат за уточненим розрахунком суду, який здійснений відповідно до вимог закону. В позові в частині стягнення 6, 10 грн. 3 % річних та 15 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 7.12. договору у разі невчасної оплати, несплати за одержаний товар, постачальник проводить нарахування покупцю за весь час прострочення: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, яка діяла в період, за який проводяться нарахування, 3 % річних з простроченої суми, а покупець зобов’язаний сплатити зазначені штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладену норму закону та умови договору, позивачем у зв’язку з простроченням виконання зобов’язання з оплати отриманого товару нараховано 351, 39 грн. пені.

Позовні вимоги про стягнення пені у зв’язку з простроченням виконання встановленого договором зобов’язання з оплати поставленого товару обґрунтовані та підлягають задоволенню у розмірі 351, 39 грн. (в межах заявлених позовних вимог) за уточненим розрахунком суду, який здійснено відповідно до вимог закону, зокрема, вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та умов договору.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Вілена»(04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 13, код 21502295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Київський молочний завод»(09052, Київська обл., Сквирський район, село Антонів, вул. Ювілейна, буд. 1, код 30530468) 4 016 (чотири тисячі шістнадцять) грн. 92 коп. боргу, 314 (триста чотирнадцять) грн. 76 коп. 3 % річних, 785 (сімсот вісімдесят п’ять) грн. 41 коп. інфляційних втрат, 351 (триста п’ятдесят одна) грн. 39 коп. пені, 1 603 (одна тисяча шістсот три) грн. 31 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Чебикіна