ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-47/1059-201206.03.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України "
До Приватне акціонерного товариства "Магазин № 424"
Про стягнення 1 034,16 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
від позивача: не зявився
від відповідача: ОСОБА_1. представник за дорученням
На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.03.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 034,16 грн. за договором № 312 від 21.03.2011, з яких 1004,26 грн. основний борг та 29,90 грн. пеня.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/1059-2012, розгляд справи було призначено на 16.02.2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2012 розгляд справи відкладено до 06.03.2012 у звязку із неявкою у судове засідання представників позивача, а також з метою виконання сторонами вимоги суду.
В судовому засіданні 16.02.2012 представник відповідача надав клопотання у якому повідомив про те, що відповідачем у відповідності до Закону України “Про акціонерні товариства” № 514 від 17.09.2008, змінено назву, а саме: з Закритого акціонерного товариства "Магазин № 424" на Приватного акціонерне товариство "Магазин № 424", на підтвердження зміни найменування надано копію статуту у відповідній редакції, зареєстрованій державним реєстратором.
В судове засідання 06.03.2012 позивач своїх представників не направив. Однак, 06.03.2012 через канцелярію суду подав пояснення по справі, відповідно до яких заявлені вимоги підтримав. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов договору поставки № № 213 від 28.05.2011 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1004,26 грн. Проте відповідач не здійснив оплату отриманого товару , у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1004,26 грн.
Серед іншого, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 29,90 грн.
Представник відповідача в даному судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
21.03.2011 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю"Мінеральні води України ", як постачальником, та Закритим акціонерним товариством "Магазин № 424" (правонаступником якого є відповідач - Приватне акціонерне товариство "Магазин № 424"), як покупцем, було укладено договір № 312, за умовами яких позивач зобовязався продавати та поставляти товар, а відповідач зобовязався купувати та оплачувати такий товар (п. 1.1. договору).
Умовами договору від 21.03.2011 сторони погодили, що право власності на товар переходить від позивача до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної , яка засвідчує момент передачі товару (п. 1.3.). Загальна сума цього договору відповідає загальній сумі всіх накладних на підставі яких здійснюється постачання товару, відповідно до умов цього договору (п. 3.2.). Покупець зобовязаний оплачувати кожну партії переданого позивачем товару, протягом 14 календарних днів з моменту передачі такої партії товару (п. 3.3.).
Відповідно до видаткових накладних ТТН № МВУ-022258 від 30.07.2011 та ТТН № МВУ-023747 від 12.08.2011(належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи), які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1004,26 грн.
Як зазначає позивач у позовній заяві, сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), який підписаний представниками позивача та відповідача та скріплений печатками юридичних осіб та згідно якого підтвердили заборгованість відповідача за поставлений товар станом на 30.09.2011 в сумі 1004,26 грн.
Позивача у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобовязання за договором у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар, поставлений товар у строк, встановлений п.3.3. договору від 21.03.2011 не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 1004,26 грн.
На момент подачі позову до господарського суду, відповідач поставлений товар на суму 1004,26 грн. не оплатив, у звязку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1004,26 грн.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Пунктом 5.3. договору від 21.03.2011 встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, відповідач зобовязаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, на виконання умов договору від 21.03.2011 як постачальником, було поставлено відповідачу товар на суму 1004,26 грн., що підтверджується видатковими накладними ТТН № МВУ-022258 від 30.07.2011 та ТТН № МВУ-023747 від 12.08.2011, проте відповідач, як покупець, свого обовязку щодо оплати поставленого позивачем товару у строк, встановлений п. 3.3. договору від 21.03.2011 не виконав, внаслідок чого у Приватного акціонерного товариства "Магазин № 424" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України " виник борг в сумі 1004,26 грн.
За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1004,26 грн., яка виникла внаслідок неоплати відповідачем отриманого товару за договором від 21.03.2011 є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 29,90 грн. за період з 27.08.2011 до 01.11.2011.
Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по оплаті поставленого товару за договором від 21.03.2011, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно розрахунку позивача суми пені, який судом перевірено, і з яким суд погоджується щодо суми, строку і ставки нарахувань, з відповідача підлягає стягненню 29,90 грн. пені.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Магазин № 424"(код ЄДРПОУ 19477578, місцезнаходження: 03118, м. Київ, вул. Кустанайська, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України " (код ЄДРПОУ - 36001810, місцезнаходження: 01034,вул. Ярославів Вал, 33-Б ) 1004 (одна тисяча чотири ) грн. 26 коп. основного боргу, 29 (двадцять девять) грн. 90 коп. пені, 1 609 ( одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р. Станік
Дата складання повного тексту рішення 12.03.2012
Судове рішення № 21989580, Господарський суд м. Києва було прийнято 06.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-47/1059-2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: