Рішення № 21989465, 13.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/1996-201213.03.12

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі Аграрні технології"

про стягнення 30 723,72 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача не зявилися

від відповідача ОСОБА_2 дов. № б/н від 10.01.2012

В судовому засіданні 13.03.2012 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача донарахованих сум 3% річних та інфляційних втрат.

Позов мотивовано непогашенням відповідачем заборгованості за надані позивачем послуги за договором транспортної експедиції № 01/01 від 01.01.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 5011-13/1996-2012, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.03.2012, сторони зобов'язано вчинити дії.

12.03.2012 року до суду через канцелярію від позивача надійшли витребувані судом документи по справі та клопотання про розгляд справи без участі його представника.

В судове засідання зявився представник відповідача, на виконання вимог суду надав витребувані ухвалою суду документи.

Представник позивача в судове засідання не зявився.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та наполягав на відмові у його задоволенні.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача ознайомлено з його правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2011 року у справі № 8/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі Аграрні технології"про стягнення заборгованості, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року, позовні вимоги було задоволено повністю.

На виконання судових рішень 12.07.2011 року було видано наказ, згідно якого з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі Аграрні технології"було стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 117352 (сто сімнадцять тисяч триста пятдесят дві) грн. 00 коп., 10593 (десять тисяч пятсот девяносто три) грн. 83 коп. пені, 5398 (пять тисяч триста девяносто вісім) грн. 19 коп. інфляційних збитків, 1866 (одна тисяча вісімсот шістдесят шість) грн. 28 коп. трьох відсотків річних, 1352 (одна тисяча триста пятдесят дві) грн. 21 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначений наказ було предявлено для виконання Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, яким 03.08.2011 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Під час здійснення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.07.2011 року по справі № 8/25 заборгованість ТОВ «Високі Аграрні технології" було погашено наступним чином:

- 22.11.2011 року 79410,46 грн.;

- 06.01.2012 року 57388,05 грн.

Враховуючи несвоєчасне та неналежне виконання відповідачем зобовязань щодо повного розрахунку за договором, та виконання рішень суду, які набрали законної сили, позивач нарахував та звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 20432,11 грн. пені, 3954,60 грн. 3% річних та 6337,01 грн. інфляційних втрат.

Господарський суд міста Києва приймає до уваги рішення у справі № 8/25 в порядку ст. 35 ГПК України.

Отже, факт прострочення грошового зобов'язання в розмірі 117 352,00 грн. є встановленим.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 20432,11 грн. пені.

Зважаючи на те, що у звязку з неналежним виконанням зобовязань за договором транспортної експедиції № 01/01 від 01.01.2010 року позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 10593,83 грн. пені за період з 12.05.2010 року по 22.11.2010 року, Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2011 року у справі № 8/24 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі Аграрні технології" зазначені 10593,83 грн. пені та враховуючи, що нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, суд зазначає, що повторне нарахування пені суперечить законодавству, а отже позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 3954,60 грн. 3% річних та 6337,01 грн. інфляційних втрат за період з 23.11.2010 року по 06.01.2012 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 3954,60 грн. 3% річних та 6337,01 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 3742,34 грн. 3% річних та 6222,23 грн. інфляційних втрат.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 3954,60 грн. 3% річних та 6337,01 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 3742,34 грн. 3% річних та 6222,23 грн. інфляційних втрат; вимоги в частині стягнення 20432,11 грн. задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі Аграрні технології" (03038, м. Київ, вул.. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 36376609) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1) 3742 (три тисячі сімсот сорок дві),34 грн. 3% річних, 6222 (шість тисяч двісті двадцять дві ),23 грн. інфляційних втрат, 521 (пятсот двадцять одна),96 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 14.03.2012