Рішення № 21989292, 05.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/1479-201205.03.12

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК - ВР Коммерс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український аграрно-інвестиційний союз"

про стягнення 33 354,88 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1. - предст. за довір.;

від відповідача:не зявився.

У судовому засіданні 05.03.2012, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український аграрно-інвестиційний союз" про стягнення 32354,88 грн. - вартості нестачі нафтопродуктів, 1000,00 грн. - штрафу, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2012 порушено провадження у справі № 5011-35/1479-2012, розгляд справи призначено на 05.03.2012.

У судовому засіданні 05.03.2012 представник позивача подав суду документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі від 09.02.2012, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання 05.03.2012 свого представника не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомив, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 09.02.2012 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, заяв, клопотань не подавав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" (надалі клієнт, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український аграрно-інвестиційний союз" (далі зберігач, відповідач) було укладено договір № 0030-10/ХНБ відповідального зберігання нафтопродуктів (надалі Договір).

Додатковою Угодою № 1 від 10.02.2011 назву та реквізити Договору змінено на "Договір відповідального зберігання № 0030ХН від 22.12.2010 р."

Відповідно до п.1.1 Договору позивач передає, а відповідач, як зберігач, зобовязується за винагороду прийняти нафтопродукти на зберігання, зберігати, та повернути їх Клієнту або особі, вказаній Клієнтом, в тій же кількості, тієї ж марки, виду і якості, що відповідають нормативним документам на продукцію протягом дії строку договору.

Відповідно до Додаткової угоди № 4 від 01.06.2011 сторони внесли зміни до договору, відповідно до яких, договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представника сторін, скріплення печатками і діє до 31.12.2011, а в частині розрахунків між сторонами і повернення нафтопродуктів клієнту до повного виконання зобовязань.

01.03.2011 сторони підписали Додаток № 3 до Договору, згідно із яким зберігач зобов'язався протягом березня 2011 прийняти від клієнта 605,000 тон бензину автомобільного А-92 вартістю 11400,00 грн./тону (без ПДВ), 220,000 тон бензину автомобільного А-95 вартістю 11500,00 грн./тону (без ПДВ).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання бензин А-92 у кількості 310,936 тон та бензин А-95 у кількості 169,879 тон, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі нафтопродуктів на відповідальне зберігання № 112014 від 01.03.2011, № 112363 від 16.03.2011, № 112366 від 25.03.2011, №112806 від 14.04.2011, які підписані повноважними особами сторін та скріплені їх печатками.

Пунктом 4.3.1 Договору позивачеві надано право проводити перевірки кількісно-якісної схоронності нафтопродуктів, які знаходяться на зберіганні у відповідача шляхом витребування бухгалтерських та інших документів, що підтверджують рух нафтопродуктів, вимагати у відповідача щомісячний акт інвентаризації нафтопродуктів, а також проводити перевірки фактичної наявності кількості та якості нафтопродуктів із залученням чи без залучення сторонніх організацій.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що за результатами проведеної 21.07.2011 інвентаризації була виявлена нестача нафтопродуктів позивача, а саме: бензину автомобільного А-92 у кількості 1,086 тон загальною вартістю 14856,48 грн. з ПДВ та бензину автомобільного А-95 у кількості 1,268 тон загальною вартістю 14856,48 грн. з ПДВ на загальну суму 32354,88 грн., що підтверджується складеними актом інвентаризації від 21.07.2011 та актом звіряння нафтопродуктів від 21.07.2011.

21.12.2011 позивач направив відповідачу вимогу за вих. №б/н від 19.12.2011 про компенсацію вартості виявленої нестачі товару, який було передано на відповідальне зберігання, яка залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобовязаний вжити усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ч. 1 ст. 942 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення стоку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Відповідно до ч. 1 ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Наявними в матеріалах справи актом інвентаризації від 21.07.2011 та актом звірки нафтопродуктів, які знаходяться на відповідальному зберіганні від 22.07.2011, підтверджується нестача товару, переданого відповідачу на відповідальне зберігання, а саме: бензину автомобільного А-92 у кількості 1,086 тон загальною вартістю 14856,48 грн. з ПДВ та бензину автомобільного А-95 у кількості 1,268 тон загальною вартістю 14856,48 грн. з ПДВ.

Як передбачено п.п. 7.2., 7.3 Договору зберігач несе повну матеріальну відповідальність за кількісно-якісну схоронність нафтопродуктів, переданих на зберігання. При встановленні нестачі нафтопродуктів, які знаходяться на зберіганні, яка перевищує норми природних втрат, що затверджені Постановою Держпостач СРСР від 26.03.1986 № 40, зберігач зобов'язаний компенсувати її вартість відповідно до ціни, яка вказана у останньому Додатку до Договору і сплатити штраф у розмірі 1000 грн. протягом 5 календарних днів з дати пред'явлення клієнтом відповідної вимоги.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства та умови договору, позивач просить стягнути з відповідача 32 354,88 грн. у якості компенсації вартості нестачі нафтопродуктів та 1 000,00 грн. штрафу за факт наявності нестачі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не надав доказів відшкодування позивачу вартості нестачі нафтопродуктів, не навів підстав для звільнення його від обов'язку сплатити суму відшкодування та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 32354,88 грн. компенсації вартості нафтопродуктів та штрафу у розмірі 1000 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український аграрно-інвестиційний союз" (01004, м. Київ, вул. Дарвіна, 10, Н.П 37, ідентифікаційний код 35059697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" (03110, м. Київ, вул. Соломянська, буд. 11, ідентифікаційний код 33500195) 32354,88 грн. (тридцять дві тисячі триста пятдесят чотири гривні 88 коп.) вартості нестачі нафтопродуктів, 1000,00 грн. (одну тисячу гривень) штрафу, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот девять грн. 50 копійок ) судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 12.03.2012