Рішення № 21988756, 12.03.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2012 р. Справа № 5010/37/2012-17/6

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Хімчак Ю.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім", вул. Ребета, 3, м. Івано-Франківськ, 76014;

до відповідача-1: Приватного підприємства "Славсько-Стар", вул. Шевченка, 2, смт. Славське, Сколівський район, Львівська область, 82660;

відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1;

про стягнення 18417 грн. 74 коп.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник ( довіреність №1003 від 29.08.12);

Від відповідача-1: не з'явились

Від відповідача-2: не з'явились

ВСТАНОВИВ: подано позов про стягнення 18417 грн. 74 коп.

Заявою вх. № 1287/2012-свх від 23.02.12 позивач зменшив позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідачів 18277 грн. 32 коп. з яких: 15361 грн. 20 коп. боргу, 2816 грн. 12 коп. неустойки просить стягнути з Приватного підприємства "Славсько-Стар", 100 грн. боргу просить стягнути солідарно з Приватного підприємства "Славсько-Стар" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Згідно вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка дає позивачу право до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог, суд приймає подану позивачем заяву вх. № 1287/2012-свх від 23.02.12. Таким чином, позов розглядається господарським судом в обсязі визначеному вказаною заявою.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, направив суду клопотання (вх.№ 1588/2012-свх від 07.03.12) про визнання позовних вимог.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд встановив наступне.

05.01.11 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" та Приватним підприємством "Славсько-Стар" укладено договір поставки № 229, згідно умов якого позивач зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність відповідачу-1 певний товар згідно накладних, які є невід'ємною частиною договору, а відповідач-1 зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору.

У відповідності до п. 4.1. договору, відповідач-1 оплачує поставлений позивачем товар за ціною, яка діяла на момент поставки та вказана у накладній на відпуск товару.

Згідно п. 5.1. Розрахунки за поставлений товар проводяться відповідачем-1 у безготівковому та/або готівковому порядку у спосіб оплати при умові відтермінування платежу в термін до 21 календарних днів.

На виконання умов договору, позивач в період з 05.01.11 по 01.08.11 поставив відповідачу-1 товар на загальну суму 28161 грн. 20 коп. Факт передачі товару на вказану суму підтверджується накладними, належно засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.27-36).

Однак, в порушення зазначених умов, відповідач-1 свої зобов'язання в повному обсязі та своєчасно не виконав, вартість товару не оплатив, внаслідок чого, станом на 12.01.12 утворився борг у розмірі 15461 грн. 20 коп.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобовязання. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Строки поставки, згідно статті 267 Господарського кодексу України, встановлюються сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. ст. 610, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідачем-1 не спростовано доводи позивача щодо наявності боргу, докази сплати такого боргу господарському суду не подані.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-1 основного боргу в сумі 15361 грн. 20 коп. обґрунтовані.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного Кодексу України).

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 7.4. договору сторони передбачили, що за порушення порядку оплати встановленого договором, відповідач сплачує штрафну неустойку в розмірі 10 % від загальної суми отриманого товару за весь період дії даного договору.

Таким чином, сторони погодили договірний вид штрафних санкцій - неустойку в розмірі 10 %, що не суперечить нормативним положенням та відповідає засадам цивільного законодавства щодо свободи договору та визначення змісту договору.

На підставі вказаного пункту договору за порушення порядку оплати за отриманий товар, позивач просить стягнути з відповідача-1 неустойку у розмірі 2816 грн. 12 коп.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку штрафних санкцій. З огляду на обґрунтованість поданих розрахунків, позовні вимоги про стягнення 2816 грн. 12 коп. неустойки підлягають задоволенню.

Крім того, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" та відповідачем-2 - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 1/2011 від 11.02.11, у відповідності до умов якого відповідач-2 поручається перед позивачем за виконання обов'язку відповідачем-1 щодо оплати вартості товару за договором поставки № 229 від 05.01.11 (основний договір) у розмірі 100 грн.

Згідно п. 3.1. договору поруки, відповідач-2 зобов'язаний у разі порушення відповідачем-1 обов'язку за основним договором, самостійно виконати обов'язок відповідача-1 перед позивачем в розмірі, забезпеченому порукою.

Пунктом 1 статті 553 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином, сторони встановили в договорі обсяг відповідальності поручителя перед кредитором, що обмежується сумою 100 грн.

З огляду на встановлений судом факт наявності боргу відповідача-1 перед позивачем, позовні вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 суми основного боргу в розмірі 100 грн. обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача-1 - 15361 грн. 20 коп. боргу, 2816 грн. 12 коп. неустойки, стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 - 100 грн. боргу.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті слід покласти на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 553, 554, 610, 611, 625 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 193, 218, 230, 265, 267 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" до Приватного підприємства "Славсько-Стар" про 18177 грн. 32 коп. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Славсько-Стар", вул. Шевченка, 2, смт. Славське, Сколівський район, Львівська область, 82660 (ідентифікаційний код 36766886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім", вул. Ребета, 3, м. Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 23801375) 15361 грн. 20 коп. (п'ятнадцять тисяч триста шістдесят одну гривню, двадцять копійок) - боргу, 2816 грн. 12 коп. (дві тисячі вісімсот шістнадцять гривень, дванадцять копійок) - неустойки, 1600 грн. 70 коп. (одну тисячу шістсот гривень, сімдесят копійок) - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" до Приватного підприємства "Славсько-Стар" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку 100 грн. боргу задовольнити.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Славсько-Стар", вул. Шевченка, 2, смт. Славське, Сколівський район, Львівська область, 82660 (ідентифікаційний код 36766886) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім", вул. Ребета, 3, м. Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 23801375) 100 грн. (сто гривень) - боргу, 8 грн. 80 коп. (вісім гривень, вісімдесят копійок) - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Неверовська Л. М.

Повне рішення складено 15.03.12

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Озарко Л. Р. 15.03.12