Рішення № 21988752, 14.03.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2012 р. Справа № 5010/52/2012-27/5

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний Союз - Україна" (вул. Біла, 16, м. Рівне, Рівненська область, 33001)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018).

про стягнення заборгованості за договором поставки " ВС-У-095-11 від 28.07.2011 року в сумі 3 777 947, 16 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник, (паспорт серія НОМЕР_1 виданий 21.06.2007 року Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області, довіреність № 40 30.06.2011 року).

Від відповідача: представник не з'явився.

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Високовольтний Союз - Україна" (надалі позивач) звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 3 744 244, 75 гривень, з яких 3 740 862, 60 гривень основна заборгованість та 3 382, 15 гривень - 3 % річних від простроченої суми.

Крім того, позивач просив суд покласти господарські витрати на відповідача, а саме 64 380, 00 гривень сплаченого судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № ВС-У-095-11 від 28 липня 2011 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.2012 року порушено провадження у справі № 5010/52/2012-27/5 та призначено до розгляду на 31.01.2012 року.

Ухвалами суду від 31.01.2012 року та 16.02.2012 року розгляд справи відкладався на 16.02.2012 року та на 01.03.2012 року відповідно, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та неподання витребуваних судом письмових доказів.

01.03.2012 року розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Михайлишина В.В. на лікарняному та ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2012 року розгляд справи призначено на 14.03.2012 року.

06.02.2012 року до господарського суду Івано-Франківської області від позивача по справі надійшло клопотання (Вх. № 847/2012 - свх. від 06.02.2012 року) про збільшення розміру позовних вимог. У своєму клопотанні позивач зазначив, що станом на 10.01.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 3 740 862, 60 гривень. На цю суму позивачем було нараховано 3 % річних в період з 31.12.2011 року по 10.01.2012 року, що становила 3 382, 15 гривень. Однак, станом на 01.02.2012 року строк порушення грошового зобов'язання складає 33 календарні дні, а отже сума нарахування 3 % річних зросла та становить 10 119, 57 гривень.

Також, позивач у клопотанні про збільшення розміру позовних вимог просив суд стягнути з відповідача 3 % річних на прострочену суму грошового зобов'язання по здійсненню відповідачем 50 % передоплати згідно п. 3.2. договору № ВС-У-095-11 від 28.07.2011 року - що складає 16 846, 26 гривень. У клопотанні позивач зазначив, що у відповідності до п. 3.2. договору розрахунки за обладнання здійснюються в наступному порядку: - 50 % загальної вартості договору, визначеної в п. 2.1., у вигляді попередньої оплати, платіжним дорученням на поточний рахунок продавця, що вказаний в цьому договорі перераховуються протягом 5 - ти банківських днів з моменту підписання даного договору. У зв'язку із цим позивач у клопотанні роз'яснює, що договір підписано 28.07.2011 року та п'ять банківських днів збігло 04.08.2011 року. З 05.08.2011 року наступило прострочення грошового зобов'язання відповідача по оплаті 50 % загальної вартості договору в якості передоплати. А нарахування 3 % річних припиняється 14.10.2011 року, коли відповідач перерахував на рахунок позивача суму у розмірі 440 000, 00 гривень, чим виконав у повному розмірі зобов'язання з попередньої оплати вартості продукції згідно договору.

Таким чином, згідно клопотання (Вх. № 847/2012 - свх. від 06.02.2012 року) про збільшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 3 767 828, 43 гривень, з яких 3 740 862, 60 гривень - основна заборгованість та 26 965, 83 гривень - 3 % річних від простроченої суми.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшеним чи зменшеним розміром позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників у яких виражається позовна вимога.

Зазначене клопотання прийнято судом до розгляду. Справа розглядається у відповідності до збільшених позовних вимог.

12.03.2012 року на адресу господарського суду Івано-Франківської області надійшло клопотання (Вх. № 1617/2012 - свх. від 12.03.2012 року) про збільшення розміру позовних вимог. В надісланому клопотанні позивач зазначає наступне. Станом на 05.03.2012 року строк порушення грошового зобов'язання становив 66 календарних днів, а отже, сума нарахування 3 % річних на суму боргу зросла та становить 20 238, 30 гривень.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 3 777 947, 16 гривень, з яких 3 740 862, 60 гривень - основна заборгованість та 37 084, 56 гривень - 3 % річних від простроченої суми.

Зазначене клопотання прийнято судом до розгляду. Справа розглядається у відповідності до збільшених позовних вимог.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити, у відповідності до заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'являвся, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, про що в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштових відправлень.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії ВГСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

14.03.2012 року на адресу господарського суду Івано-Франківської області надійшло клопотання (Вх. № 1703/2012 - свх. від 14.03.2012 року) від відповідача по справі, згідно якого представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 просив суд у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України - відкласти розгляд справи та надати дозвіл для ознайомлення з матеріалами справи, так як не отримав копії позовної заяви та не мав можливості належним чином підготувати свої доводи по справі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи так, як клопотання є необґрунтованим та таким, що сприяє безпідставному затягуванню розгляду спору та своєчасному поновленню порушеного права. По даному факту пояснив, що на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (вул. В. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76018) надсилалась копія позовної заяви з додатками, на підтвердження чого просив суд долучити до матеріалів справи клопотання (Вх. № 1619/12-свх. від 12.03.2012 року) про долучення документів до матеріалів справи з додатками. А саме: копію конверта про відправлення копії позовної заяви відповідачу з відтиском штампу "Укрпошти" від 12.01.2012 року про надіслання вищенаведених документів та довідкою Укрпошти Ф. 20 про повернення з відміткою "за закінченням терміну зберігання" на якій міститься відтиск штампу "Укрпошти" з датою 13.02.2012 року, а також опис поштового відправлення на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (вул. В.Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76018) про надсилання копії позовної заяви з відтиском штампу "Укрпошти" з датою - 20.02.2012 року.

Суд розглянув клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та визнав його необґрунтованим та таким що не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Високовольтний Союз - Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" було укладено договір поставки № ВС-У-095-11 від 28.07.2011 року.

Згідно п. 1.1. договору у відповідності до додаткової угоди № 1 від 27.09.2011 року до договору поставки № ВС-У-095-11 від 28.07.2011 року - в порядку та на умовах договору продавець зобов'язується передати у власність покупця електротехнічне обладнання, а покупець в порядку і на умовах договору, зобов'язується прийняти й оплатити обладнання.

Типи обладнання, асортимент, комплектність, технічні характеристики, кількість і ціни зазначені в додатку № 1 до договору, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

У відповідності до п. 2.1. договору (зі змінами внесеними Додатковою угодою № 3 від 22.11.2011 року про внесення змін до договору поставки № ВС-У-095-11 від 28.07.2011 року) - загальна вартість договору на день його підписання та на умовах поставки, визначених у розділі 4, становить 8 093 205, 60 гривень, в тому числі ПДВ, що складає - 1 348 867, 60 гривень.

Пунктом 3.2. договору визначений порядок розрахунків за обладнання:

- 50 % загальної вартості договору, визначеної в п. 2.1., у вигляді попередньої оплати, платіжним дорученням на поточний рахунок продавця, що вказаний в цьому договорі перераховуються протягом 5 - ти банківських днів з моменту підписання даного договору;

- 50 % від загальної вартості договору визначеної в п. 2.1. у формі покритого безвідкличного акредитиву, при якому завчасно кошти покупця будуть бронюватися в сумі, достатній для оплати 50 % загальної вартості договору на окремому рахунку у виконуючому банку покупця. Сторони домовились, що виконуючим банком є ПАТ "Фінансова ініціатива" м. Київ.

Відкриття акредитиву здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання договору.

У відповідності до додаткової угоди № 2 від 31.10.2011 року про внесення змін до договору поставки № ВС-У-095-11 від 28.07.2011 року - абзац четвертий пункту 3.2. договору викладено в наступній редакції: "Акредитив відкривається на термін до 12 грудня 2011 року включно. З 13 грудня 2011 року невикористаний залишок коштів перераховується на розрахунковий рахунок покупця".

В абзаці сьомому п. 3.2. договору визначено умови оплати за акредитивом. Виконання акредитиву здійснюється таким чином:

- 50 % від суми вартості поставленої партії обладнання, що підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін та скріпленою печатками сторін, після подачі продавцем її копії, завіреної печаткою та підписом уповноваженої особи продавця, у виконуючий банк.

У пункті 4.1. договору сторони погодили, що продавець зобов'язується здійснити поставку обладнання визначеного в додатку 1 до договору протягом 75 календарних днів з моменту здійснення покупцем оплати продукції згідно пункту 3.2. договору.

Пунктом 4.5. договору встановлено, що за погодженням сторін допускається дострокове і/чи часткове відвантаження обладнання з відповідною оплатою.

Разом з обладнанням продавець передає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну, наказ-накладну на відпуск готової продукції, нормативно-технічну і конструкторську документацію продавця (п. 4.6. договору).

Сторони погодили, що у випадку неможливості вирішення суперечки шляхом дружніх переговорів, спори передаються на розгляд господарського суду за місцем знаходження сторони - відповідача відповідно до матеріального і процесуального права України (п. 9.2. договору).

Позивач свої зобов'язання згідно умов договору виконав належним чином, а саме відвантажив покупцю електротехнічне обладнання в повному обсязі, у відповідності до видаткової накладної № НВС_354 від 06.12.2011 року на суму 8 093 205, 60 гривень (а. с. 20), яке являється предметом договору, через уповноваженого представника ОСОБА_2 на підставі виданої йому довіреності серії ААГ № 770777 від 06.12.2011 року (а. с. 21) на умовах визначених в договорі та у вказане місце: Україна, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, будівельний майданчик покупця.

Однак, відповідач порушив умови та порядок оплати за акредитивом, який був передбачений у розділі ІІІ Договору, а саме відповідачем не було своєчасно проставлено печатку на видатковій накладній № НВС_354 від 07.12.2011 року, яку 09.12.2011 року, згідно умов договору, представником позивача було надано відповідачу по справі для проставлення печатки, внаслідок чого товариство з обмеженою відповідальністю "Високовольтний Союз -Україна" не змогло отримати повного розрахунку, у зв'язку із тим, що термін акредитиву закінчився 12.12.2011 року.

Проте, як видно з виписки по рахунку банку "Сбербанк Росії" від 16.12.2011 року, тобто після закриття акредитиву, відповідачем було перераховано на рахунок позивача 100 000, 00 гривень, копія виписки міститься в матеріалах справи (а. с. 60 - 70).

21.12.2011 року позивач надіслав на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" вимогу (Вих. № ВС-2-527 від 21.12.2011 року), згідно якої просив відповідача, в порядку ст. 530 ЦК України, провести повний розрахунок з ТзОВ "Високовольтний Союз - Україна" в продовж семи календарних днів з моменту отримання даної вимоги, а саме погасити заборгованість в розмірі 3 840 862, 60 гривень. В матеріалах справи міститься копія вимоги та повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженому представнику ТзОВ "Станіславська торгова компанія" з відміткою "Укрпошти": "вручено 23.12.2011 року" (а. с. 22 - 24).

Однак, відповіді на вимогу відповідач не надав, проте 27 грудня 2011 року на рахунок ТзОВ "Високовольтний Союз - Україна" було перераховано 200 000, 00 гривень, що підтверджується випискою по рахунку банку "Сбербанк Росії", яка міститься в матеріалах справи (а. с. 60 - 70).

Внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором № ВС-У-095-11 від 28.07.2011 року за відповідачем по справі рахується основна заборгованість в сумі 3 740 862, 60 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем склала 3 740 862, 60 гривень та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України за неналежне виконання грошового зобов'язання на цю суму відповідачу нараховано 3 % річних за період з 31.12.2011 року по 05.03.2012 року, що складає 20238, 30 гривень.

А також, позивачем нараховано 3% річних в розмірі 16 846, 26 гривень на прострочену суму грошового зобов'язання по здійсненню відповідачем 50 % передоплати згідно п. 3.2. договору № ВС-У-095-11 від 28.07.2011 за період з 05.08.2011 року, коли виник момент передоплати по 14.10.2011 року, коли відповідач перерахував на рахунок позивача суму у розмірі 440 000, 00 гривень, чим виконав у повному розмірі зобов'язання з попередньої оплати вартості продукції згідно договору.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 777 947, 16 гривень, з яких 3 740 862, 60 гривень - основна заборгованість та 37 084, 56 гривень - 3 % річних від простроченої суми.

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

В силу ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд дослідивши матеріали справи встановив, що відповідач всупереч умовам договору прийняті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, у зв'язку із чим вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості в сумі 3740862, 60 є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Водночас, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивачем правомірно нараховано відповідачу 3 % річних за період з 31.12.2011 року по 05.03.2012 року в сумі 20238, 30 гривень та 3 % річних в розмірі 16 846, 26 гривень на прострочену суму грошового зобов'язання по здійсненню відповідачем 50 % передоплати згідно п. 3.2. договору № ВС-У-095-11 від 28.07.2011 за період з 05.08.2011 року по 14.10.2011 року.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в межах позовних вимог, заявлених, у відповідності до заяв про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Господарські витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний Союз - Україна" (вул. Біла, 16, м. Рівне, Рівненська область, 33001) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) про стягнення заборгованості за договором поставки № ВС-У-095-11 від 28.07.2011 року в сумі 3 777 947, 16 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, ідентифікаційний код: 32873692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний Союз - Україна" (вул. Біла, 16, м. Рівне, Рівненська область, 33001, ідентифікаційний код: 33334990) - заборгованість в розмірі 3 777 947, 16 гривень (три мільйони сімсот сімдесят сім тисяч дев'ятсот сорок сім гривень шістнадцять копійок), з яких 3 740 862, 60 гривень - основна заборгованість та 37 084, 56 гривень - 3 % річних від простроченої суми, а також 64 380, 00 гривень (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень) - сплаченого судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Представникам сторін, у відповідності до п. 4 ст. 85 ГПК України, повідомлено про те, що повне рішення буде складено не пізніше п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Суддя Михайлишин В. В.

Повне рішення складено 19.03.12

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_________ Осудар І. Б. 19.03.12