Єдиний державний реєстр судових рішень номер провадження справи 13/37/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.12 Справа № 5009/597/12
Суддя Серкіз В.Г.
За позовом: Малого підприємства з обмеженою відповідальністю "Квант", м. Здолбунів Рівненської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехінжинірінг", м. Запоріжжя
про стягнення 39 030 грн. 00 коп.
Суддя Серкіз В.Г.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 4 від 12.03.2012р.
Від відповідача: не зявився
Розглядається позовна заява Малого підприємства з обмеженою відповідальністю "Квант" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехінжинірінг" 30 000 грн. 00 коп. основного боргу, 3 000 грн. 00 коп. пені, 6 030 грн. 00 коп. втрат від інфляції.
Ухвалою суду від 15.02.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/597/12, присвоєно справі номер провадження 13/37/12 та призначено судове засідання на 16.03.2012р.
16.03.2012р. до початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехінжинірінг" - письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався.
Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Неявка уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехінжинірінг" в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду і направлення суду витребуваних матеріалів.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.
В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Отже, в разі зайнятості одного з представників підприємства, сторони не позбавлені можливості направити у судове засідання іншу особу, наділивши її відповідними повноваженнями.
Згідно розяснень Вищого Господарського Суду України, які викладені і інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 16.03.2012р. справу розглянуто, прийнято і оголошено рішення, на підставі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
В С Т А Н О В И В:
21.07.2008 року між Малим підприємством з обмеженою відповідальністю "Квант" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехінжинірінг" (замовник) укладеного договір підряду № 68.
Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов'язується в строк, встановлений даним договором, виконати за завданням замовника роботу відповідно до розділу 2 договору та здати результат замовнику, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти цю роботу та оплатити її.
Згідно п. 2.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи по укрупненому збиранні царг труби з технологічних заготовок згідно взаємопогодженої технічної документації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 4.1 договору визначено, що вартість робіт за даним договором визначається протоколом погодження договірної ціни, погодженим обома сторонами (Додаток № 2), та становить 1504667,80 грн., в т.ч. ПДВ - 250777,97 грн. Протокол погодження договірної ціни (Додаток № 2) є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 4.2 договору сторонами визначено строк та суму оплати:
200000,00 грн. - авансовий платіж протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору замовником;
1154201,02 грн. - протягом 12-ти банківських днів після підписання акту здавання-приймання виконаних робіт форми КБ-2в;
150466,78 грн. - протягом 30-ти банківських днів після підписання акту здавання-приймання виконаних робіт форми КБ-2в.
Як свідчать матеріали справи та пояснення позивача останні акти здачі-приймання виконаних робіт № 2-5/3 та № 3-5/3 були підписані 05.03.2009р., однак зобов'язання по сплаті не виконані.
Позивач прийняті на себе зобовязання за договором виконав належним чином, що підтверджується актами виконаних підрядних робіт.
В порушення умов договору, відповідач не здійснив оплату за виконані позивачем роботи в результаті чого, заборгованість відповідача перед позивачем склала 193 320 грн. 00 коп. за період з квітня 2010 р. по травень 2010 р.
Відповідно до статті 530 ЦК України строк (термін) виконання зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Строк (термін) виконання зобовязання може бути встановлений актом цивільного законодавства, договором або випливати із сутності зобовязання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обовязків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки. Обовязки позивача виразились у виконанні підрядних робіт, а обовязки відповідача заключаються у оплаті виконаних позивачем робіт.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонту речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
03.02.2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість, що на той момент складала 40 000 грн. 00 коп. 04.02.2011р. на рахунок позивача надійшли кошти в сумі 10 000 грн. 00 коп.
08.08.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату виконаних робіт в сумі 30 000 грн. 00 коп.
10.08.2011р. відповідач надіслав на адресу позивача лист № 272, в якому повністю визнає вимоги і пропонує укласти мирову угоду на умовах позивача.
Листом від 10.08.2011р. № 533 позивач запропонував відповідачеві скласти графік погашення заборгованості, однак відповіді не отримав.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехінжинірінг" 30 000 грн. 00 коп. основного боргу обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 6 030 грн. 00 коп. втрат від інфляції.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розглянувши розрахунок втрат від інфляції, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 000 грн. 00 коп. пені.
Відповідно до п. 7.3 договору в разі прострочення оплати робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5 % від неоплаченої суми за кожен день такого прострочення, але не більше 10 % неоплаченої суми.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.
Відповідно до договору пеня у розмірі 3 000 грн. 00 коп. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.
Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехінжинірінг" (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 31, код ЄДРПОУ 33701077, р/р 26001131634600 Банк АТ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005) на користь Малого підприємства з обмеженою відповідальністю "Квант" (35705, Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Нова, 1, код ЄДРПОУ 13991920, р/р 26002137485 в АТ "РБ Аваль" м. Київ, МФО 380805) 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 6 030 (шість тисяч тридцять) грн. 00 коп. втрат від інфляції, 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. пені, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Г. Серкіз
Згідно з оригіналом
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 16.03.2012р.
Згідно з оригіналом
Помічник судді О.М. Камаєва
Судове рішення № 21988725, Господарський суд Запорізької області було прийнято 16.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5009/597/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: