Ухвала суду № 21988545, 14.03.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

14.03.12 Справа № 5009/954/12 Суддя Зінченко Н.Г.

розглянувши позовні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Улісс-Тур”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 17)

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (49130, АДРЕСА_1)

про зобовязання повернути не житлові приміщення

ВСТАНОВИВ:

13.03.2012 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява б/н від 07.03.2012 р. (вх. № 1003/09-05 від 13.03.2012 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “Улісс-Тур”, м. Запоріжжя до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ про зобовязання виконати умови п, п. 2.2, 2.3, 4.9 договору оренди нежитлового приміщення від 16.07.2007 р., укладеного ТОВ “Улісс-Тур” та ФОП ОСОБА_2, та повернути ТОВ “Улісс-Тур” за актом приймання-передачі нежитлове приміщення № 118, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

У відповідності до п., п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо: до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; а також не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Розглянувши матеріали позовної заяви та зясувавши підстави для повернення позовної заяви, передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що слід повернути позовну заяву без розгляду на підставі п., п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 54 ГПК України зміст, форма та додатки до позовної заяви повинні відповідати приписам вказаної норми законодавства.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплати за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місті їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

У відповідності до вимог ГПК України сплата судового збору є обовязковою, а при відсутності доказів сплати позовна заява підлягає поверненню.

Приписами ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору (п. 3 ч. 1).

З 01.11.2011 р. набув чинності Закон України “Про судовий збір” № 02/163-48 від 08.07.2011 р., відповідно до ч. 1 ст. 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Прохальна частина позовної заяви б/н від 07.03.2012 р. (вх. № 1003/09-05 від 13.03.2012 р.) містить вимогу немайнового характеру про зобовязання повернути ТОВ “Улісс-Тур” за актом приймання-передачі нежитлове приміщення № 118, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” № vа315731-11 від 22.12.2011 р. на 2012 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня встановлена в сумі 1 073,00 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закон України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати (1 073,00 грн.).

До позовної заяви б/н від 07.03.2012 р. (вх. № 1003/09-05 від 13.03.2012 р.) позивачем додано жодним чином не посвідчену фотокопію платіжного доручення № 2 від 10.01.2012 р. про сплату 132,00 грн. судового збору.

Таким чином, недоплата судового збору становить 941,00 грн.

У відповідності до пункту 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 р. № 01-08/530 неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати “суттєвою”.

Крім того, згідно з пунктом 5.1 Розяснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. (з наступними змінами та доповненнями) “Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі, ксерокопії чи фотокопії платіжних документів, додані до позовної заяви, не можуть бути доказом сплати державного мита. Документи, які вважаються належними доказами зарахування державного мита до бюджету, визначено в пункті 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15 (з подальшими змінами).

Отже, фотокопія платіжного доручення № 2 від 10.01.2012 р. не може бути прийнята судом як належний доказ сплати судового збору в силу вищенаведених норм діючого господарсько-процесуального законодавства.

Відповідно до листа Державної казначейської служби України від 27.01.2012 р. № 17-10/266-1418 “Про відкриття рахунків для зарахування надходжень” та листа Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі від 31.01.2012 р. № 04-13/82-232 “Про надання рахунків”, починаючи з 06.02.2012 р. для деталізації надходжень судового збору у розрізі судових органів відкритий рахунок за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 “Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)”, символом звітності 206, з використанням параметру RR - 83, з наступними реквізитами:

Одержувач : УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001

Банк одержувача : УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район)

МФО: 813015

Код ЄДРПОУ: 38025409

№ рахунку: 31215206783007

В фотокопії платіжного доручення № 2 від 10.01.2012 р. про сплату 132,00 грн. судового збору, доданому до позовної заяви б/н від 07.03.2012 р. (вх. № 1003/09-05 від 13.03.2012 р.), одержувачем коштів зазначено Держбюджет Орджонікідзевського району, банк одержувача зазначено ГУ ДКСУ у Запорізькій області, код ЄДРПОУ зазначено 34677145 та рахунок № 31210206700007, що не відповідає вимогам процесуального законодавства чинного на час подання до суду даної позовної заяви.

Також, при повторному звернені до суду з даним позовом позивачу слід врахувати, що згідно Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., на зворотньому боці платіжного доручення на сплату держмита повинен міститись напис кредитної установи такого змісту: “Зараховано в доход бюджету____ грн.” із зазначенням дати виконання та скріплений підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи.

Інших доказів сплати судового збору позивачем не додано.

Приписами статті 56 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. (Стаття 56 ГПК України в редакції Закону України “Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви” № 9126837-11 від 19.05.2011 р.).

У відповідності до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу відповідно до Правил надання послуг поштового звязку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.

Зазначене підтверджується пунктом 2.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/208 від 13.04.2008 р. (з наступними змінами і доповненнями), в якому зазначено, що розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового звязку (касовий чек, поштова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні (сторонам) у справі копії позовної заяви.

З аналізу вище наведених норм чинного процесуального законодавства слідує, що належними доказами направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, в розумінні ст. 56 ГПК України, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції або фінансового чеку) та опису вкладення.

До позовної заяви позовної заяви б/н від 07.03.2012 р. (вх. № 1003/09-05 від 13.03.2012 р.) на підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем надано жодним чином не посвідчені фотокопії фіскального чеку № 7720 від 10.02.2012 р. та опису вкладення в цінний лист, скріпленого відбитком календарного штемпелю відділення поштового звязку за 10.02.2012 р.

За таких обставин, фотокопія фіскального чеку № 7720 від 10.02.2012 р. та опису вкладення в цінний лист від 10.02.2012 р. не можуть бути прийняті судом як належні докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

До того ж, фіскальний чек № 7720 від 10.02.2012 р. та опис вкладення в цінний лист від 10.02.2012 р. не можуть вважатися належними доказом направлення позовної заяви з додатком, оскільки позовна заява, що надійшла на адресу господарського суду Запорізької області за вх. № 1003/09-05 від 13.03.2012 р., датована 07.03.2012 р.

Інших доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем не додано.

Зазначені обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду та є підставами для повернення позовної заяви позивачу.

Також, відповідно до ст. 57 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Позовна заява ТОВ “Улісс-Тур” б/н від 07.03.2012 р. (вх. № 1003/09-05 від 13.03.2012 р.) підписана директором ТОВ “Улісс-Тур” ОСОБА_3. В той же час, документів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_3 (наказ про призначення на посаду директора, протокол обрання на посаду директора тощо) суду не надано.

При повторному звернення до суду з позовною заявою заявнику необхідно врахувати, що відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Як вбачається зі змісту розділу V “Докази” ГПК України, належними та допустимими доказами, про які йдеться у Господарському процесуальному кодексі України, є саме належним чином завірені письмові докази, а не їх фотокопії, які взагалі ніким не завірені (не містять підпису повноваженої особи позивача, який скріплений печаткою підприємства).

До позовної заяви б/н від 07.03.2012 р., що надійшла на адресу господарського суду Запорізької області за вх. № 1003/09-05 від 13.03.2012 р., додано лише фотокопії документів, зазначених у додатку до позову (окрім доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії позовної заяви відповідачу), які жодним чином не завірені.

Таким чином, позивачем не виконано вимог ст. 36 та п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

У відповідності до п. 3.3 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (з наступними змінами та доповненнями) недодержання вимог статей 54 та 57 ГПК України щодо змісту, форми та додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки передбачені статтею 63 ГПК України.

Про вище зазначені недоліки позовної заяви про зобовязання виконати умови п, п. 2.2, 2.3, 4.9 договору оренди нежитлового приміщення від 16.07.2007 р., укладеного ТОВ “Улісс-Тур” та ФОП ОСОБА_2, та повернути ТОВ “Улісс-Тур” за актом приймання-передачі нежитлове приміщення № 118, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, позивачу неодноразово вказувалося в ухвалах господарського суду Запорізької області № 5009/457/12 від 03.12.2012 р., № 5009/599/12 від 15.02.2012 р. і № 5009/800/12 від 01.03.2012 р., однак позивачем недоліки позовної заяви не усунені.

Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з ним у господарський суд у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п., п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Улісс-Тур”, м. Запоріжжя до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ про зобовязання виконати умови п, п. 2.2, 2.3, 4.9 договору оренди нежитлового приміщення від 16.07.2007 р., укладеного ТОВ “Улісс-Тур” та ФОП ОСОБА_2, та повернути ТОВ “Улісс-Тур” за актом приймання-передачі нежитлове приміщення № 118, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Додаток: на 6-и аркушах.

Суддя Н.Г.Зінченко