Рішення № 21987518, 15.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

15.03.2012Справа №5002-32/3860-2011 Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного обєднання Центрального району м. Сімферополя (95013, м. Сімферополь, вул. Кримських Партизан, 13)

До відповідача Публічного акціонерного товариства “Кримхліб”(95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 51-А)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15)

Про спонукання до виконання певних дій.

За зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства “Кримхліб”(95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 51-А)

До відповідача Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного обєднання Центрального району м. Сімферополя (95013, м. Сімферополь, вул. Кримських Партизан, 13)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15)

Про визнання договору продовженим.

За участю представників:

Від позивача не зявився.

Від відповідача ОСОБА_1, довіреність № 01-8/12 від 30.12.2011р. у справі.

Від третьої особи ОСОБА_2, довіреність № 815/40/01 від 29.08.2011р. у справі.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційне обєднання Центрального району м. Сімферополя звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до спонукання Відкрите акціонерне товариство “Кримхліб” звільнити нежитлові приміщення площею 316,8 кв. м., у тому числі для розміщення: магазину продтоварів, 156,8 кв. м.; кафетерію “Снежана”, в якому здійснюється торгівля товарами підакцизної групи, площею 90,0 кв. м.; кафетерію №2, площею 70,0 кв. м., по вул. К. Маркса, 8/6 в м. Сімферополі.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 29.09.2011р. по справі № 5002-7/3860-2011 в задоволенні первісного та зустрічного позову було відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням Господарського суду АР Крим Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради та комунальне підприємство «Житлово експлуатаційне обєднання Центрального району міста Сімферополя» звернулись із апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2011р. рішення Господарського суду АР Крим від 29.09.2011р. по справі № 5002-7/3860-2011 залишено без змін.

Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на вищевказані судові акти.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2012р. рішення Господарського суду АР Крим від 29.09.2011р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2011р. по справі № 5002-7/3860-2011 були частково скасовані в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог, справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду АР Крим. В решті постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2011р. та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2011р. були залишені без змін.

Системою автоматичного розподілу справа передана на новий розгляд судді Господарського суду АР Крим Барсуковій А.М. із привласненням № 5002-32/3860-2011.

Справа прийнята до провадження, проте, оскільки Рішення Господарського суду скасоване лише в частині первісних позовних вимог, при новому розгляді справи досліджуватимуться лише первісні позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, мотивуючи свої заперечення тим, що даний спір носить позадоговірний характер та позивачем по справі може бути Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 216 від 12.02.1999 р. між ВАТ “Кримхліб” та КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя 15.02.1999 р. був укладений договір №369 оренди нежилих приміщень, загальною площею 316,8 кв. м. по вул. К. Маркса, 8/6, зі строком дії по 12.02.2001 р., для розміщення магазину № 42, який неодноразово продовжувався, зокрема, згідно наказу Фонду комунального майна №185 від 18.05.2010 р. до 22.05.2011 р.

Позивач зазначає, що на його адресу 08.04.2011 р. надійшов лист відповідача з проханням продовжити договір оренди на 1 рік, на що листом від 11.04.2011 р. була висловлена згода, але повідомлено про необхідність звернення до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради для вирішення цього питання. При цьому, Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційне обєднання Центрального району м. Сімферополя стверджує, що рішення компетентного органу про пролонгацію договору оренди №369 від 16.02.2003 р. відсутнє, а в листі №603/40/04 від 01.07.2011 р. Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради висловив вимогу про необхідність повернення орендованих приміщень за актом приймання-передачі ЖЕО Центрального району м. Сімферополя.

Позивач звертає увагу на те, що в пункті 7.1 Договору оренди сторони передбачили, що після закінчення строку дії договору, за відсутністю рішення компетентних органів про його продовження, або при його достроковому розірванні, орендар зобовязаний здати обєкт оренди протягом двох тижнів за актом приймання-передачі. Таким чином, оскільки строк дії договору оренди закінчився 22.05.2011 р., а рішення Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради про продовження його дії прийнято не було, позивач просить суд зобовязати відповідача звільнити орендовані нежилі приміщення, які він на теперішній час займає незаконно.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Житлово-експлуатаційним обєднанням Центрального району м. Сімферополя (Орендодавець) ( позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Кримхліб» (Орендар) ( відповідач) був укладений договір оренди нежилого приміщення № 369 від 15.02.1999 р., за яким Орендареві в строкове платне користування було передано наступне приміщення: нежиле приміщення на першому поверсі по вул. К. Маркса, 8/6, загальною площею 316,8 кв. м., для розміщення магазину №42. ( а.с. 49 т.1).

Зазначений договір укладений між сторонами на підставі рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №216 від 12.02.1999 р.

Договір був укладений на два роки на період з 15.02.1999 р. по 12.02.2001 р.

За своєю правовою природою, зазначений договір є договором найму (оренди).

Згідно пункту 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Пунктом 2 цієї ж статті передбачено, що плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно приписів пункту 2 статті 26, пункту 1 статті 27 Закону«Про оренду державного та комунального майна» та статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Майно було передано в користування ВАТ «Кримхліб» за актом приймання-передачі від 15.02.1999 р. ( а.с. 50 т.1).

В подальшому договір неодноразово переукладався.

Так, 16.02.2003 р. між вказаними вище особами був укладений договір №369 оренди нежилого приміщення по вул. К. Маркса, 8/6 в м. Сімферополі, площею 316,8 кв. м., для розміщення магазину площею 256,8 кв. м. та кафетерію площею 60,00 кв. м., зі строком дії до 16.02.2004 р.

Строк дії вказаного договору в подальшому неодноразово продовжувався, зокрема, угодою від 22.05.2010 р. до 22.05.2011 р. включно.

Листом №01-9/683/2 від 08.04.2011 р. Відкрите акціонерне товариство «Кримхліб» звернулося до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного обєднання Центрального району м. Сімферополя з проханням продовжити договір оренди нежилих приміщень №369 від 16.02.2003 р. на 1 рік. ( а.с. 6 т.1).

У відповідь на вказаний лист позивач повідомив, що не заперечує проти пролонгації договору оренди на тих самих умовах, однак для вирішення цього питання ВАТ «Кримхліб» необхідно звернутися до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради.

Листом №603/40/04 від 01.07.2011 р. Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради звернувся до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного обєднання Центрального району м. Сімферополя та зазначив про нецільове використання Відкритим акціонерним товариством «Кримхліб» орендованих приміщень по вул. К. Маркса, 8/6 в м. Сімферополі. Крім того, Фонд звернув увагу на закінчення строку дії договору та зажадав інформацію про вжиті заходи по поверненню орендованих приміщень. ( а.с. 15 т.1).

Після цього, Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційне обєднання Центрального району м. Сімферополя листом №296-7 від 14.07.2011 р. звернулося до Публічного акціонерного товариства «Кримхліб» та повідомило про необхідність повернення орендованого майна у звязку з нецільовим використанням майна та відсутністю рішення компетентного органу про продовження договору.

Ухилення відповідача від повернення орендованого майна стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому у договорі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на пункті 7.1 Договору, яким передбачено, що після спливу строку дії договору, при відсутності рішення компетентних органів про його продовження, або при його достроковому розірванні Орендар зобовязаний здати обєкт оренди протягом двох тижнів за актом приймання-передачі з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від приміщення без нанесення йому шкоди.

Спеціальним законом, який регулює відносини, повязані з орендою державного та комунального майна, є Закон України «Про оренду державного та комунального майна».

Статтею 17 вказаного Закону закріплено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Крім того, згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Отже, вказаними нормами закріплена можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так і зі сторони наймача. Бажання наймача продовжувати відносини найму висловлюється конклюдентними діями - шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Що стосується наймодавця, то підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка виражається у відсутності заперечень та вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму. Якщо протягом цього строку наймодавець заявить про своє бажання припинити відносини найму, наймач зобов'язаний буде повернути йому майно у строки та в порядку, передбаченому договором.

При цьому, вказаними статтями не передбачена можливість закріплення іншого порядку в договорі, що свідчить про імперативність вказаних норм.

Президія Вищого арбітражного суду України в пункті 12 Розяснень «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 25.05.2000 р. N 02-5/237 (з наступними змінами та доповненнями) зазначив, що якщо заяву про припинення чи зміну умов договору оренди подано стороною за договором після закінчення терміну, встановленого частиною другою статті 17 Закону, але друга сторона не згодна припиняти чи змінювати умови договору, останній вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк.

Аналогічна позиція викладена в Листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 17.03.2009 р. №2779.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії договору оренди №369 від 16.02.2003 р. сплинув 22.05.2011 р., у звязку з чим заява наймодавця про припинення договору оренди мала бути подана в строк до 23.06.2011 р.

Так, суд вважає за необхідне зауважити наступне:

Згідно з частиною 2 статі 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

У пункті 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, зокрема, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам , як то зазначено в статті 11 вищенаведеного Закону.

Отже, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст безпосередньо або сільськими, селищними, міськими радами через створювані ними комітети, відділи, управління та інші виконавчі органи, які є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Положенням про порядок передачі в оренду комунального майна, затвердженого рішенням 17-ої сесії Сімферопольської міської ради V скликання від 29.03.2007р. № 220, встановлено, що Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради є виконавчим органом Сімферопольської міської ради по управлінню майном, яке відноситься до комунальної власності територіальної громади міста Сімферополя, отже виступає орендодавцем у відповідності до вищенаведених вимог Закону.

Проте, судом встановлено, що листом № 1724/40/04 від 19.05.2011р. Фонд комунального майна повідомив ПАТ «Кримхліб» про відсутність наміру продовження договору та необхідність повернути приміщення. ( а.с. 18 т.2).

Зазначений лист направлений відповідачеві 19.05.2011р., що підтверджує поштова квитанція, копія якої долучена до матеріалів справи (зворотній бік а.с. 18, т.2).

Отже заява про припинення договору надіслана в межах місячного строку після закінчення терміну дії договору, який встановлений статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що є причиною відсутності підстав вважати договір оренди пролонгованим.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Неспроможними є доводи відповідача щодо невідповідності дати укладання договору оренди приміщень, розташованих за адресою вул.. К. Маркса, 8/6, м. Сімферополь, в листі від 19.05.2011р., даті договору, який існував між сторонами та був підставою для зайняття спірних приміщень відповідачем, з наступних підстав:

Відповідач у судовому засіданні підтвердив, що між позивачем та відповідачем існував лише один договір оренди від 15.02.1999р., предметом якого виступало приміщення загальною площею 316, 8 кв. м, розташоване за адресою вул.. К. Маркса, 8/6, м. Сімферополь.

Таким чином, мова у зазначеному листі від 19.05.2011р. йде саме про діючий договір, який був укладений між позивачем та відповідачем про оренду вищенаведеного приміщення.

Що ж до посилання відповідача на те, що позивачем по даній справі мав би бути Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради, суд вважає за необхідне зауважити, що КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя є балансоутримувачем спірного приміщення, отже є належним позивачем в спорі про зобовязання відповідача звільнити приміщення, яке було предметом договору, що припинив свою дію.

Правовою підставою обраного позивачем способу захисту свого порушеного права виступає саме припинення строку дії договору, яке у відповідності до приписів діючого законодавства України , має за наслідок виникнення у відповідача обовязку повернути приміщення, та який, в свою чергу, відповідач не виконав, що і спричинило звернення позивача балансоутримувача до суду за захистом порушеного права.

Отже суд дійшов висновку про належність позивача та правомірність обраного ним способу захисту.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Зобовязати Публічне акціонерне товариство “Кримхліб”(95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 51-А, ідентифікаційний код 00381580) звільнити нежитлові приміщення площею 316,8 кв. м, розташовані за адресою м. Сімферополь, вул.. К. Маркса, 8/6.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Кримхліб” (95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 51-А, ідентифікаційний код 00381580) на користь Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного обєднання Центрального району м. Сімферополя (95013, м. Сімферополь, вул. Кримських Партизан, 13) 85,00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 15.03.2012р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 19.03.2012р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.