Ухвала суду № 21987031, 06.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" березня 2012 р. м. КиївК-8081/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Рибченка А.О.

при секретарі судового засідання: Навасардян М.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009 року

та постанову Господарського суду Одеської області від 08.08.2007 року

по справі № 15/210-07-4872А

за позовом Одеської обласної кредитної спілки «Вітязь»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Одеська обласна кредитна спілка «Вітязь» звернулась до господарського суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 28.12.2006р. №0014671701/0, від 31.01.2007р. №0014671701/1, від 13.03.2007р. №0014671701/2, від 25.05.2007р. №0014671701/3.

Постановою Господарського суду Одеської області від 08.08.2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009 року, позов задоволено; спірні податкові повідомлення-рішення визнані нечинними з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності Одеської обласної КС «Вітязь»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.09.2006р., складено акт № 6973/22-10/26016139 від 15.12.2006р., в якому зафіксовано порушення пп.8.1.1, пп.8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп.9.2.3, пп.9.2.4 п. 9.2, пп.9.12.2 п. 9.12 ст. 9, ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: не залучення внесків фізичних осіб на депозитні рахунки та нарахування і виплата відсотків по вкладах членів кредитної спілки, що були залучені на депозитні рахунки до 24.06.2005 р.

Також в акті перевірки зазначено, що вибірковою перевіркою видаткових та прибуткових касових ордерів, виписок обігу грошових коштів на розрахункових рахунках та оборотно-сальдовим відомостям на рахунку 68.41 (розрахунки по внесках на депозитні рахунки) та 68.45 (проценти, внески депозитного типу) встановлено виплату відсотків по вкладах членів кредитної спілки, які були залучені на депозитні рахунки, а саме: в липні-грудні 2005 року на суму 1 205 569 грн., у січні - вересні 2006 року на суму - 1 258 558 грн., без нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб; проведення нарахування та виплата відсотків по вкладах членів кредитної спілки, які були залучені на депозитні рахунки після зупинення (з 24.06.2005р.) та анулювання (з 08.06.2006р.) ліцензії № 400-Л серія АА № 771663 «Діяльність кредитної спілки по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки».

На підставі результатів вказаної перевірки, 28.12.2006р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0014671701/0 про визначення податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1015008,45 грн., в т.ч.: 338336,15 грн. основного платежу та 676672,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судами також встановлено, що вказане податкове повідомлення-рішення в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 53 998, 62 грн., позивачем не оскаржуються та вказану суму податку, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, позивачем було сплачено.

За результатами адміністративного оскарження, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.01.2007р. № 0014671701/1, від 13.03.2007р. № 0014671701/2, від 25.05.2007р. № 0014671701/3 про визначення податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 961009,83 грн., в т.ч.: 320336,61 грн. основного платежу та 640673,22 грн. штрафних (фінансових) санкцій

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, Одеська обласна КС «Вітязь»була створена та зареєстрована Управлінням юстиції в Одеській області 21.06.2001р. та перереєстрована 13.12.2005р. у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

21.06.2001р. Одеська обласна КС «Вітязь»була віднесена до неприбуткових організацій та внесена до реєстру неприбуткових організацій у відповідності до Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, затвердженого Наказом ДПА України № 232 від 11.07.1997р.

29.04.2004р. Одеська обласна КС «Вітязь»була зареєстрована Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг як фінансова установа за № 14100214, про що видано свідоцтво № 143 серії КС.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»Кредитні спілки являються фінансовими установами.

Згідно ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки»Одеська обласна КС «Вітязь»являється неприбутковою організацією, заснованою фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Разом з тим, Одеська обласна КС «Вітязь»як фінансова установа згідно зі ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки»надає кредити членам кредитної спілки; залучає внески членів кредитної спілки у відповідності до свого статуту.

В порядку, визначеному розпорядженням Держфінпослуг «Про затвердження ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг»№146 від 02.12.2003 р., розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг №400-Л 24.05.2004р. позивачу була видана ліцензія серії АА № 771663 на проведення «Діяльності кредитної спілки по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки», з моменту отримання якої позивачем на законних підставах здійснювалось залучення коштів членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

У звязку з порушенням попереднім керівництвом позивача критеріїв ліквідності капіталу, платоспроможності, якості активів та ризикованості операцій, у позивача виникла велика кількість прострочених і неповернених кредитній спілці кредитів, у звязку з чим 24.06.2005р. розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг №4212 дію ліцензії було тимчасово зупинено, а 08.06.2006р. ліцензія на діяльність позивача по залученню внесків (вкладів) фізичних осіб членів кредитної спілки на депозитні рахунки була анульована, у звязку з не усуненням в повному обсязі допущених порушень.

З 24.06.2005р. (моменту зупинення дії ліцензії) позивачем не здійснювалась діяльність, що підлягає ліцензуванню.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно ст.22 Прикінцевих положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»- до 2010 року відсотки по внескам (вкладам) фізичних осіб членів кредитної спілки не оподатковуються податком з доходів фізичних осіб членів кредитної спілки не оподатковуються податком саме виплачені відсотки та внески своїх членів, то не оподаткував цим податком саме виплачені відсотки та внески своїх членів, то висновки акта перевірки про порушення позивачем норм вказаного закону є помилковими.

Згідно пп. 4.2.12 п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів; інші доходи складають загальний річний оподатковуваний дохід фізичної особи.

Відповідно до п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону ставка податку становить 5 відсотків від обєкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Згідно пп. 9.2.1 п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату).

При цьому в пп. 22.1.4. п. 22.1. ст. 22 Прикінцевих положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»вказано, що підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Одеська обласна КС «Вітязь»на підставі відповідної ліцензії у період з 24.05.2004р. по 24.06.2005р. укладала договори по залученню внесків своїх членів на депозитні рахунки, а після анулюванні ліцензії (враховуючи дійсність укладених договорів) продовжувала нараховувати та виплачувати відсотки вкладникам, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, судами вірно встановлено, що дії Одеської обласної КС «Вітязь»по нарахуванню відсотків по вкладам та виплаті даних відсотків вкладникам без оподаткування податком з доходів фізичних осіб повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, оскільки кредитні спілки виступають в якості податкових агентів вкладників лише з 01.01.2010 року, про що було зазначено судами попередніх інстанцій.

За таких обставин, правильними є висновки щодо безпідставного нарахування позивачу податкових зобовязань по податку з доходів фізичних осіб, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи, останній не порушив вимоги Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Крім того, слід звернути увагу, що вимога про визнання нечинним може стосуватись лише нормативно-правового акта. Щодо акта індивідуальної дії правильними вимогами мають бути: визнання його протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування), які є одним і тим же способом захисту порушеного права згідно ст. ст. 105, 162 КАС України, сформульованим у різних словесних формах. Однак, неврахування цього судами не вплинуло на правильне вирішення в даній справі спору по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає оскаржувані судові рішення такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009 року та постанову Господарського суду Одеської області від 08.08.2007 року по справі № 15/210-07-4872А залишити без змін.

Справу № 15/210-07-4872А повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписРибченко А.О. Ухвала складена у повному обсязі 06.03.2012р.

Суддя Г.К. Голубєва