Ухвала суду № 21987020, 13.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 року м. КиївК-22120/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГолубєвої Г.К.

СуддівБившевої Л.І.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009 року

по справі № 2-а-333/08/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донрозробка»

до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донрозробка»звернулось до окружного адміністративного суду з позовом до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2007 року № 002082341/0-1100 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 77737 грн., в т.ч.: 64781 грн. основного платежу та 12956 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2008 року позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з огляду на протиправність його прийняття.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009 року постанову суду першої інстанції скасовано; позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення в частині визначення податку на прибуток в сумі 47979 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9596 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове рішення про залишення без задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Донрозробка»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2007р., складено акт № 534/23-2/31362083 від 17.07.2007р., в якому зафіксовано порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: невірне визначення балансової вартості запасів, в результаті чого завищено відємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 184 820 грн. та занижено податок на прибуток у сумі 64 781 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 03.08.2007 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0002082341/0-1100 про визначення податкового зобовязання у розмірі 77 737 грн., в т.ч.: 64 781 грн. основного платежу та 12 956 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи оскарження рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 220 КАС України, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку під приємств валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здій снюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші по ліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних ко палин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають аморти зації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Згідно п. 5.9 ст. 5 зазначеного Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробни цтві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (пе ретворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різни ця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітно му періоді. Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня по точного звітного (бюджетного) року. Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів. З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійс нює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті:

ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої вартості однорідних запасів;

вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

нормативних затрат;

ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю). Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове при значення та однакові умови використання, застосовується тільки один із на ведених методів. У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття за пасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється. Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визна ченим Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному по рядку.

Платник податків веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, і цінних паперів), си ровини, матеріалів, комплектуючих, напівфабрикатів, малоцінних та швидко зношуваних предметів (далі запасів) на складах, у незавершеному вироб ництві тільки за тими запасами, затрати на придбання і поліпшення (перетво рення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно із За коном України «Про оподаткування прибутку підприємства»(за винятком отриманих безплатно).

Визначення приросту (убутку) балансової вартості товарних запасів і матеріальних ресурсів проводиться платниками податку шляхом порівню вання їх залишків на початок на кінець звітного періоду.

Якщо балансова вартість товарних запасів і матеріальних ресурсів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, то різниця вираховується із суми валових витрат платника податку в цьому звітному кварталі.

Якщо балансова вартість товарних запасів і матеріальних ресурсів на початок звітного кварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного_кварталу , то різниця додається до складу валових витрат платника податку в цьому звітному кварталі.

Здійснена згідно з правилами бухгалтерського обліку переоцінка запасів для цілей податкового обліку не змінює балансової вартості запасів, тобто не бере участь у розрахунку приросту(убутку) запасів.

Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів в податковому обліку наводиться в податковій декларації з податку на прибуток.

Згідно експертного висновку від 31.10.2008р. № 201 висновки акта перевірки підтверджені частково, а саме: в частині заниження позивачем податку на прибуток в сумі 16 802 грн.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в разі, якщо податковий орган донараховує суму пода ткового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у під пункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податко вих періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового плате жу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким плат ником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковува них мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули»- пп. 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бю джетами та державними цільовими фондами».

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, спірне податкове повідомлення-рішення прийняте в третьому кварталі 2007 року, а недоплата позивачем податкового зобовязання з податку на прибуток виникла в другому кварталі 2007 року, в звязку з чим, судом апеляційної інстанції вірно зазначено про необхідність нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3360 грн. за 2 квартали (16 802 грн. х 10% х 2 квартали).

Відповідно до ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що порушень апеляційним судом норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009 року по справі № 2-а-333/08/0570 залишити без змін.

Справу № 2-а-333/08/0570 повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписБившева Л.І.

підписРибченко А.О. Суддя Г.К. Голубєва