Ухвала суду № 21986148, 07.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2012 р. м. КиївК-9186/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду м. Києва від 25.06.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2008 року по справі № 32/122-А за позовом ВАТ «Укртелеком»до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду м. Києва від 25.06.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2008 року, позовні вимоги ВАТ «Укртелеком»до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0000074210/0 від 27.01.2007, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток у загальному розмірі 345483,00 грн., у тому числі 194954,00грн. основного платежу та 150529,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано недоведеністю відповідачем правомірності спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням віх встановлених фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 12.06.2008 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 07.04.2009 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 25.06.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2008 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1, п.п.5.2.8 п.5.2 п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.6.1, п.п.5.6.2 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7 ст.5, п.п.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №26/42-10/21560766 від 17.01.2007, складеного за результатом виїзної планової перевірки ВАТ «Укртелеком» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2006, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000074210/0 від 27.01.2007, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток у загальному розмірі 345483,00 грн., у тому числі 194954,00грн. основного платежу та 150529,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивачем оскаржується донарахування основного платежу з податку на прибуток в сумі 194954,00грн., в т.ч. по Київській міській філії - 7050,00грн., Хмельницькій філії - 4125,00грн., Донецькій філії 83,77грн., Апарату управління ВАТ «Укртелеком»- 109947,25грн., Харківській філії 22409,57грн., Миколаївській філії 601,64грн., Філії інформаційно-комунікаційних систем ВАТ «Укртелеком»- 2559,79 грн. та нараховані на цю суму штрафні санкції.

Межі доводів касаційної скарги зводяться до правомірності нарахування податкових зобовязань по Київській міській філії, Хмельницькій філії, Харківській філії, Миколаївській філії, Філії інформаційно-комунікаційних систем ВАТ «Укртелеком».

За наслідками перевірки Київської міської філії, податковим органом було встановлено порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у звязку з віднесенням до валових витрат Центром обслуговування споживачів і продажу послуг Київської міської філії вартості послуг по технічному супроводу програмно-технічного комплексу Служби автоматизованої інформаційної підтримки нових послуг телефонного сервісу, якої немає на балансі філії та витрат на проведення експертної оцінки майна, яке не перебуває на балансі підприємства.

За результатом розгляду справи було встановлено, що між ВАТ «Укртелеком»та ТОВ «ІнфоСфера»було укладено договір №10-04/133 від 16.06.2004, відповідно до якого ТОВ «ІнфоСфера»забезпечує експлуатаційний супровід програмно-технологічного комплексу автоматизованої довідкової служби на базі технічних засобів виконавця та проводить підготовку та озвучення інформаційного наповнення автоматизованої довідки. Вартість послуг з супроводу програмно-технологічного комплексу включає в тому числі і витрати на оренду обладнання виконавця.

Програмно-технологічний комплекс автоматизованої довідкової служби складається з окремо виділеного для надання довідок телефонного номеру 545-22-22, телефонних ліній, АТС та іншого комутаційного обладнання, яке забезпечує зєднання абонента з номером довідкової служби та персонального компютера Реntіum III з відповідним програмним забезпеченням, який ВАТ «Укртелеком»орендує у ТОВ «ІнфоСфера».

Номер довідкової служби обліковується у складі номерного ресурсу, виділеного товариству, інше комутаційне обладнання та телефонні лінії обліковуються на балансі Центра телекомунікаційних послуг №3 Київської міської філії ВАТ «Укртелеком»як окремі обєкти виробничих основних фондів.

Фактичне виконання господарських операцій позивачем і ТОВ «ІнфоСфера»та оплату їх вартості підтверджується залученими до матеріалів справи договором, актами приймання виконаних робіт, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, які за своїми формою та змістом відповідають вимогам первинних документів.

Київською міської філією ВАТ «Укртелеком»до складу валових витрат віднесено витрати на проведення експертної оцінки майна, яке не перебуває на балансі підприємства, на загальну суму 1500,00грн. в І кв. 2006 року, та апаратом управління ВАТ «Укртелеком»витрат на проведення незалежної експертної оцінки майна, яке не перебуває на балансі підприємства на загальну суму 439789,00грн. (IV кв. 2005 року - 80900,00грн., І кв. 2006 року 321189,00грн., ІІ кв. 2006 року - 37700,00грн.). Вказане майно позивач орендує у державних підприємств і використовує для розміщення телекомунікаційного обладнання, яке безпосередньо приймає участь у процесі виробництва та надання послуг звязку.

Згідно наказу Фонду державного майна України від 14.11.2005 №2975 «Про затвердження Переліку документів, які подаються орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.01.2006 за № 29/11903, для укладання договору оренди в комплекті документів, які надаються орендодавцеві, необхідно надати звіт про незалежну оцінку нерухомого майна (оплата робіт з оцінки майна покладається на орендаря).

За змістом правового регулювання законодавець дозволяє включати до валових витрат і тим самим зменшувати обєкт оподаткування, а відтак і податкові зобовязання, будь-які витрати виробництва і обігу, які повязані з власною господарською діяльністю платника податку.

Оскільки, витрати на придбання послуг за договором з ТОВ «ІнфоСфера»та витрати на проведення експертної оцінки майна безпосередньо повязані з веденням господарської діяльності і мають виробничий характер, включення позивачем цих витрат до складу валових витрат підприємства відповідає п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо неправомірності віднесення Хмельницькою філією ВАТ «Укртелеком»у 3 кварталі 2004 року витрат на виплату пільгових пенсій в сумі 16500,00грн., судами встановлено, що при формуванні за 1 півріччя 2004 року Хмельницькою філією ВАТ «Укртелеком»не було включено до складу валових витрат витрати на виплату пільгових пенсій у сумі 16500,00грн. В жовтні 2004 року при проведенні самостійної перевірки з правильності формування валових витрат за перше півріччя 2004 року було встановлено, що сума 16500,00грн. не відображена у складі валових витрат, у звязку з чим на підставі пп.. 5.2.7 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п.2.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 №143, вказані витрати були відображені у декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців по рядку «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів».

За змістом п.п.5.2.7 п.5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються, зокрема, суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у звязку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобовязання.

Відповідно до п.п.5.2.5 п.5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються, суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обовязкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування», згідно ст. 14 якого загальнодержавним збором (обовязковим платежем) є збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

Статтею 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»(в редакції, що діяла на момент здійснення операції) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату й доставку пенсій, призначених згідно з пунктами «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати на виплату й доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (крім тих, які прямо не визначені у переліку податків, зборів (обовязкових платежів.

Щодо встановлення податковим органом заниження Харківською філією ВАТ «Укртелеком»скоригованого валового доходу у розмірі 89638,28грн., судами встановлено, що між бюджетними організаціями та Харківською філією ВАТ «Укртелеком» (органами прокуратури та підрозділами МВС України) укладено договори на надання послуг електрозвязку, за якими позивач має дебіторську заборгованість, що підтверджується актами звірки дебіторської заборгованості та судовими рішеннями у справах про стягнення відповідної заборгованості.

Пунктом 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобовязаннями перед таким бюджетом.

Враховуючи, що жодна з подій, з настанням якої п.п. 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»повязує виникнення у продавця обовязку збільшити розмір податкового зобовязання, не настала, у позивача були відсутні підстави збільшувати розмір своїх податкових зобовязань.

Щодо встановленого заниження Миколаївською філією ВАТ «Укртелеком»валового доходу у І кварталі 2006 року, висновок податкового органу ґрунтується на тому, що вартість оприбуткованих Центром електрозвязку №6 від Братського цеху №18 ВАТ «Укртелеком»деревяних опор та проволоки в результаті демонтування (ліквідації) повітряних ліній електрозвязку у сумі 2406,56грн. є безоплатно наданими товарами, а тому відповідно до п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» повинні включатись до складу валового доходу ВАТ «Укртелеком».

Відповідно до п.п.8.4.8 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини: а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого обєкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого обєкта прирівнюється до нуля; б) не змінює балансову вартість груп 2,3 і 4 стосовно основних фондів цих груп.

Таким чином, вартість матеріальних цінностей, отриманих у результаті ліквідації основних фондів не бере участі у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів.

Згідно визначення наведеного у п.1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безоплатно надані товари це, зокрема, товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.

З урахуванням вищезазначеного, податковим органом безпідставно віднесено деревяні опори та проволоку до безоплатно наданих товарів, як таких, що не підпадають під визначення, наведене у п.1.23 ст. 1 вказаного Закону.

Щодо нарахування податкових зобовязань по Філії інформаційно-комунікаційних систем ВАТ «Укртелеком» податковий орган виходив з того, що позивачем порушено п.п.8.4.1 п.8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки збільшив балансову вартість основних фондів 2 групи на суму ПДВ, сплачену при придбанні автомобіля, і, як наслідок, завищив амортизаційні відрахування.

Відповідно до п.п.7.4.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Разом з тим, згідно п.п.5.3.3 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що аналогічні витрати не підлягають включенню до складу валових витрат підприємства, що свідчить про наявність в законодавстві неоднозначного трактування прав та обовязків платників податків.

Підпунктом 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи вищезазначене, висновок судів попередніх інстанцій, що здійснюючи перевірку формування позивачем валових витрат по операціям, повязаним з придбанням легкових автомобілів, мав застосовувати положення Закону України «Про податок на додану вартість» відповідає вимога чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, постанову Господарського суду м. Києва від 25.06.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв

Суддя Т.М. Шипуліна