Постанова № 21981291, 20.12.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 р.Справа № 2-а-108/09/1510 Категорія:10.3.3Головуючий в 1 інстанції: Присакар О.Я. Судова колегія Одеського апеляційного

адміністративного суду у складі:

головуючого суддіКоваля М.П.

суддів Потапчука В.О.

Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду в Одеській області від 5 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області про стягнення недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати рішення та дії відповідача щодо призначення, нарахування та виплати суми допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; зобовязати відповідача зробити перерахунок допомоги при народженні дитини, нарахувати недоплату та забезпечити її виплату; зобовязати відповідача зробити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; стягнути на користь позивача недоотриману суму допомоги при народженні дитини в розмірі 1963,80 грн., недораховану та несплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 3454,89 грн.; зобовязати відповідача в подальшому виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності з нормами діючого законодавства та забезпечити виплату належних коштів.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду в Одеській області 5 червня 2009 року позов задоволений частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області в нарахуванні та виплаті позивачу держаної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку за період з 28.08.2007 року по 31.12.2007 року. Відповідача зобовязано нарахувати та виплатити на користь позивача недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період з 28.08.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням фактично отриманої суми допомоги за цей період.

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги до суду апеляційної інстанції.

Позивач у своїй скарзі просить вищевказане судове рішення змінити та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування скарги апелянт зазначив про порушення судом норма матеріального та процесуального права і неповне зясування обставин у справі, що призвело до ухвалення неправосудного рішення.

Відповідача у своїй скарзі просить скасувати вищевказану постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та зважаючи на правомірність своїх дій.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги як позивача, так і відповідача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 та п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має дитину віком до 3-х років, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області та отримує відповідну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку.

Як вбачається із змісту позовних вимог, предметом спору є розмір відповідної допомоги, який, на думку позивача, не сплачувався належним чином.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції припустився помилки задовольняючи позов та стягуючи на користь позивача відповідні кошти за вказаний період з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся за судовим захистом 25 грудня 2008 року. При цьому, правовідносини, які виникли між сторонами та звернення до судового захисту відбулися в період їх регулювання КАС України № 2747 VI- від 6 липня 2005 року (з послідуючими змінами та доповненнями згідно закону України від 18.02.2010), тому суд вважає за можливе застосувати до спірних відносин саме положення попередньої редакції КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України № 2747 VI, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України № 2747 VI, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач особисто наголосив на факті пропуску строку звернення до суду, зазначаючи про свою юридичну необізнаність та зайнятість, як на підстави для поновлення строку звернення до суду. При цьому, зазначивши, що строк звернення до суд має обчислюватись з моменту отриманні листа відповідача 20.10.2008 року. Судова колегія з цього приводу зазначає, що позивач був обізнаний щодо отриманої допомоги при народженні дитини та щомісячної допомоги по догляду за дитиною, у зв'язку із чим строк позовної давності обчислюється з моменту отриманні коштів у відповідні періоди.

Тривалість і правила обчислення строку звернення до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку. Строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.

При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично предявлено позов.

Поважність причин для поновлення строку звернення до адміністративного суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення тощо.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що позивач не обґрунтував поважність причини пропуску цього строку, що в свою чергу робить зазначену вимогу про поновлення безпідставною. У зв'язку із цим, враховуючи річний строк звернення та фактичну дату звернення позивача до суду, до розгляду підлягають позовні вимоги лише за період з 25 грудня 2007 року.

Призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Статтею 15 зазначеного закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006р., № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року N 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.

Таким чином, при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»з урахуванням рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 з 09.07.2007 року.

Враховуючи наведене, порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобовязання відповідача провести виплату сум допомоги до досягнення дитиною трьох років з 25.12.2007 року по 31.12.2007 року згідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»з урахуванням рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 та виплачених сум.

Що стосується позовних вимог за 2008-2009 роки, то колегія суддів в даному випадку погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Згідно з п. 23 Розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року були внесені зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до приписів абз.1 п. 18 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2001 року № 1751, позивачу з 13.09.2008 року нараховується та виплачується допомога, в розмірі передбаченому ст.15 ч.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»з урахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік».

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сімкам з дітьми»в редакції Закону №107-17 від 28.12.2007р. встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Таким чином, відповідачем була призначена та виплачена відповідна допомоги позивачу у відповідності до норм законодавства чинних на момент здійснення виплат.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, прийнятим у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу ПІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про знесення змін до деяких законодавчих актів України», а також за поданням 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України), яким визнав неконституційними окремі положення цього Закону.

Отже, питання конституційності п.23 Розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»не було предметом розгляду у вищевказаній справі і, відповідно, викладена у цьому пункті редакція Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» була чинною у 2008 році.

Таким чином згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(в редакції п.23 Розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Згідно з приписами пункту 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2001 року № 1751 встановлено, що відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці: з 01 січня 2008 року - 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Статтею 71 Закону України від 26.12.2008 № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік»встановлено право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 №57 «Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми»затверджені зміни, що вносяться до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 N1751 та від 24 лютого 2003 N 250, Постановою КМ України від 11.01.2007 № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми»затверджено Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»не визнавались Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, а отже є чинними, що доводить правомірність здійснених відповідачем у 2009 році виплат спірної допомоги.

Колегія суддів проаналізувавши викладені вище положення та дослідивши матеріали справи дійшла висновку про те, що позивачу протягом 2008-2009 років зазначена допомога виплачувалась у встановленому законодавством розмірі щомісячно, а отже дії відповідача щодо нарахування та виплати відповідають вимогам Закону.

Стосовно позовних вимог позивача про зобовязання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому ст. 43 Закону № 2240, колегія суддів погоджується з відмовою судом апеляційної інстанції в задоволенні позовних вимог в цій частині. В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобовязання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому ст. 43 Закону № 2240, є безпідставним, оскільки встановлює обовязки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припиненні або зміненні в сторону зменшення шляхом внесення змін до закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позову.

Крім того, відповідно до чинного на момент звернення позивача до суду п. «з»ч.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»ставка державного мита із апеляційних скарг на рішення судів складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що при подачі апеляційної скарги Управлінням праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області не оплачено державне мито, а в даному випадку орган соціального забезпечення від сплати державного мита не звільняється, судова колегія вважає за необхідне стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області судовий збір у встановленому законодавством розмірі.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду в Одеській області від 5 червня 2009 року - задовольнити частково.

Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду в Одеській області від 5 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області про стягнення недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області по нарахуванню та виплаті ОСОБА_2 держаної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку за період з 25.12.2007 року по 31.12.2007 року - неправомірними.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі різниці між прожитковим мінімумом на дитину віком до 6 років та виплаченою їй допомого за період з 25.12.2007 року по 31.12.2007 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області судовий збір в розмірі 1,70 гривень (одну гривню 70 коп.) за подачу апеляційної скарги на рахунок № 31114095700008, код бюджетної класифікації 22090200, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк отримувач: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: / М.П. Коваль/

Суддя/ В.О. Потапчук/

Суддя/Г.В. Семенюк/