Постанова № 21981251, 06.12.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2011 р.Справа № 2-а-476/09/1420 Категорія:10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко А.Д. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіКоваля М.П.,

суддів Потапчука В.О.,

Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради на постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради про зобовязання відповідача здійснити виплати щорічної грошової допомоги за 2004-2008 роки,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобовязати відповідача здійснити виплати щорічної грошової допомоги за 2004-2008 роки, виходячи з розрахунку пяти мінімальних пенсій за віком, в сумі 8315 гривень.

Постановою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 лютого 2009 року позов задоволений. Відповідача зобовязано здійснити доплату позивачу в рахунок недоодержаної ним щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в сумі 6950 гривень.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що одноразова грошова допомога нараховувалася відповідно до чинного законодавства.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи вірність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з п.3 ч.1 ст.198 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції може скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову в разі, коли судом неповно зясовані обставини, порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а висновки не відповідають обставинам справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни учасників бойових дій.

Правовідносини, які виникли між сторонами та звернення до судового захисту відбулися в період їх регулювання КАС України № 2747 VI- від 6 липня 2005 року (з послідуючими змінами та доповненнями згідно закону України від 18.02.2010) тому суд вважає за можливе застосувати до спірних відносин саме положення попередньої редакції КАС України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково розглянув позовні вимоги за період 2004-2007 років, не врахувавши річний строк звернення в адміністративних справах.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України № 2747 VI- від 6 липня 2005 року (з послідуючими змінами та доповненнями згідно закону України від 18.02.2010), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягав на відмові у задоволенні адміністративного позову, з підстав, передбачених ст.100 КАС України, у зв'язку із пропуском позивачем строку на звернення до адміністративного суду із даними позовними вимогами. У зв'язку із цим, враховуючи річний строк звернення та фактичну дату звернення позивача до суду (26 січня 2009 року), наполяганні відповідача на відмові у задоволенні позову з цієї підстави, до розгляду підлягають позовні вимоги лише за період з 26 січня 2008 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.93 р. № 3551-ХІІ (зі змінами та доповненнями) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків.

У 2008 році, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», позивач, як учасник бойових дій отримав допомогу до 5-го травня в розмірі 310 грн.

Згідно з ч. 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 25.12.1998 року порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів»від 28.12.2007 року № 107-УІ, постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році», відповідно до закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціального захисту»та Закону України «Про жертв нацистських переслідувань», передбачено, що у 2008 році виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій складала 310 грн.

Однак рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 вказана стаття закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік»визнана неконституційною та втратила чинність.

Отже за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Таким чином, дії відповідача по виплаті щорічної грошової допомоги у розмірах, встановлених Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», не можна визнати неправомірними, оскільки норми вказаних законів мають пріоритет над нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Посилання на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, яким визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України 2008 рік», відхиляються судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.

На момент виникнення спірних відносин, а саме на дату нарахування і виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В цілому, слід зазначити, що відповідач, здійснивши позивачу виплату грошової допомоги за вказаний період до ухвалення Конституційним Судом України зазначених рішень у розмірі, передбаченому Законами України про Державний бюджет на відповідні роки, положення яких були чинними на момент здійснення такої виплати, виконав взяті державою зобовязання та не порушив прав позивача.

Крім того, відповідно до чинного на момент звернення позивача до суду п. «з»ч.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»ставка державного мита із апеляційних скарг на рішення судів складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що при подачі апеляційної скарги апелянтом не оплачено державне мито, а в даному випадку орган соціального забезпечення від сплати державного мита не звільняється, судова колегія вважає за необхідне стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради судовий збір у встановленому законодавством розмірі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, ; п.3 ч.1 ст. 198; п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради на постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 лютого 2009 року задовольнити.

Постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 лютого 2009 року скасувати та прийняту нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради про зобовязання відповідача здійснити виплати щорічної грошової допомоги за 2004-2008 роки - відмовити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради судовий збір в розмірі 1,7 гривень (одна гриваня 70 коп.) за подачу апеляційної скарги на рахунок № 31114095700008, код бюджетної класифікації 22090200, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк отримувач: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/