Ухвала суду № 21980930, 08.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2012 р.Справа № 2-а/1570/4558/11 Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Петрол» малого приватного підприємства «Петрол-Форвардинг»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Петрол»малого приватного підприємства «Петрол-Форвардинг»до Березівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2011 року ДП «Петрол»МПП «Петрол-Форвардинг» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Березівської МДПІ Одеської області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2011р. №0000112303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 415650,92 грн. Позов мотивує тим, що проведена перевірка АЗС позивача, що розташована за адресою: Комінтернівський район, с.Каїри, вул. Центральна, 1, здійснена з численними порушеннями чинного законодавства, а висновок податкового органу про порушення підприємством п.п. 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є надуманим та не відповідає фактичним обставинам та вимогам закону.

Березівська МДПІ Одеської області проти позову заперечила, зазначивши, що в результаті проведеної перевірки позивача встановлено розбіжність готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 17,04 грн. та порушення порядку обліку паливно-мастильних матеріалів за місцем реалізації на суму 207824,96 грн., що знайшло своє відображення в акті перевірки і, як наслідок прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Вимоги позову МДПІ вважає безпідставними, в задоволенні позу просила відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2011р. позов ДП «Петрол»МПП «Петрол-Форвардинг»залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДП «Петрол»МПП «Петрол-Форвардинг»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2011р. співробітниками ДПІ у Комінтернівському Одеської області було проведено перевірку АЗС, яка розташована за адресою: Одеська обл., Комінтернівський р-н., с.Каїри, вул. Центральна, 1 та належить Дочірньому підприємству «Петрол»Малого приватного підприємства «Петрол-Форвардинг», за результатами якої складено Акт №755/15/17/25-22484671 від 21.04.2011р.

В матеріалах перевірки вказується на порушення ДП «Петрол»МПП «Петрол-Форвардинг» п.12, п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на суму 207824,96 грн. та розбіжність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті на суму 17,04 грн.

На підставі Акту перевірки Березівською МДПІ Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000112303 від 23.05.2011р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ДП «Петрол»МПП «Петрол-Форвардинг» в сумі 415650,92 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову ДП «Петрол»МПП «Петрол-Форвардинг» суд першої інстанції прийшов до висновку про законність спірного податкового-повідомлення рішення з огляду на встановлення порушення позивачем обліку товарних запасів. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Апелянт не зазначає в чому полягає незаконність спірної постанови в частині дослідження правильності нарахування штрафних санкцій за порушення п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі Закон «Про РРО»), що дає змогу зробити висновок, що ця частина судового рішення апелянтом не заперечується.

Що правильності накладення штрафних санкцій за порушення п.12 вказаної статті Закону колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону «Про РРО»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Нормативним документом, який визначає порядок обліку, приймання, зберігання та відпуску паливно-мастильних матеріалів на АЗС є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затв. Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та звязку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/171/578/155, яка встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів.

Пунктом 10.1 Інструкції встановлено, що облік руху нафтопродуктів на АЗС здійснюється в одиницях обєму.

Нормами вказаної Інструкції встановлено, що облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами за готівку.

Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1 % від об'єму відпущеного пального. Для вимірювань об'єму нафтопродуктів на АЗС використовуються паливно-роздавальні колонки, що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об'єму та вартості виданої дози. Об'єм нафтопродукту під час його відпуску власникам автомобільного транспорту вимірюється у режимах дистанційного і місцевого керування паливно-роздавальними колонками.

Кількісний облік нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

На підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП. Матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою № 31-НП, у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня. З метою посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою № 7-НП. Фактичні залишки нафтопродуктів в резервуарах визначаються за результатами вимірювання та також відображаються у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП. Облік реалізації за готівку нафтопродуктів, за певний проміжок часу ведеться через реєстратор розрахункових операцій, в тому числі враховується відпуск нафтопродуктів на АЗС за талонами, платіжними картками, відомостями.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою № 17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. Висновок про неналежний облік товарних запасів на АЗС можливий у разі якщо перевіркою встановлено, що на АЗС не зберігається (відсутній) другий примірник змінного звіту АЗС за формою №17-НП.

Відповідно до п.16 Інструкції, матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою N17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи (п. 16.1 Інструкції). Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами, перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі N17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства(п. 16.2 Інструкції). На підставі перевірених змінних звітів та первинних документів бухгалтерська служба підприємства нафтопродуктозабезпечення складає місячну накопичувальну відомість та обігові відомості, у яких відображаються: кількість завезених на АЗС нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива залежно від масової частки сірки) та цінами; закупівельна вартість та вартість реалізації завезених нафтопродуктів; кількість та вартість нафтопродуктів, реалізованих споживачам за готівку, у тому числі сума ПДВ; кількість та вартість нафтопродуктів, реалізованих споживачам за безготівковими розрахунками згідно з відомостями, за талонами та платіжними картками; результати інвентаризації нафтопродуктів та готівки (п. 16.3 Інструкції).

Таким чином, на АЗС в наявності мають бути всі необхідні для проведення перевірки облікові документи. Судом першої інстанції встановлено, що на АЗС, що перевірялася, змінний звіт за формою №17-НП не ведеться і він був відсутній під час проведення перевірки. Вказані обставини не були спростовані представником позивача в суді першої інстанції, а також не надано доказів наявності вказаного звіту чи самого звіту і до суду апеляційної інстанції. При поданні апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом не підіймалося питання про необхідність надання звіту за формою №17-НП, однак позивач не позбавлений був можливості подати його до суду апеляційної інстанції в якості доказу обґрунтування вимог апеляційної скарги, однак такою можливістю не скористався. Відомості повноти оприбуткування та залишків нафтопродуктів в ході перевірки складено шляхом співставлення залишків закодованого товару та фактичних залишків ТМЦ, з якої зокрема вбачається, що під час перевірки було виявлено надлишок паливно-мастильних матеріалів на суму 207824,96 грн., який не був облікований у встановленому законом порядку, що свідчить про відсутність належного обліку товару.

Колегія суддів критично ставиться до тверджень апелянта, що судом не взято до уваги наявність у підприємства первинних та інших документів, які фіксують переміщення паливно-мастильних матеріалів з підприємства на базу цього ж підприємства на зберігання, оскільки, як правильно зазначив Одеський окружний адміністративний суд, наявність цих документів не є власне веденням обліку товарних запасів у розумінні п.12 ст.3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Петрол»малого приватного підприємства «Петрол-Форвардинг»залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.