Єдиний державний реєстр судових рішень ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2012 р. Справа № 81891/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Сокирянської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.10.2009 року у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Сокирянської обєднаної державної податкової інспекції про скасування постанови про скасування рішення субєкта владних повноважень про застосування штрафних санкцій від 23 березня 2009 року № 0001012304/0, -
ВСТАНОВИЛА :
В червні 2009 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Сокирянської обєднаної державної податкової інспекції про скасування постанови про скасування рішення субєкта владних повноважень про застосування штрафних санкцій від 23 березня 2009 року № 0001012304/0.
В позові приватний підприємець ОСОБА_1 покликається на те, що рішення Сокирянської ОДПІ є незаконним, оскільки в акті перевірки, вказані помилкові висновки про те, що при перевірці мали місце порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265), а розрахований розмір штрафної санкції повинен складати:
25,5 грн. суми невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО;
20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку, тобто 340 грн.;
5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, тобто 85 грн. Загалом сума штрафної (фінансової) санкції, згідно з даними акта перевірки та рішення по ньому мала би скласти 552,5 гривень, а не 8712,50 грн.
Також позивач вважає перевірку незаконною, тому що вона проведена з численними порушеннями чинного законодавства. Так у статті 11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" зі змінами та доповненнями (далі - Закон №509), вказано, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є позаплановими. Проте перевірка проведена , як планова. Крім цього, при проведенні планової перевірки необхідно дотримання наступних вимог статті 11-1 Закону №509.
Оскаржуваною постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.10.2009 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправними та скасовано рішення Сокирянської обєднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 березня 2009 року № 0001012304/0 до приватного підприємця ОСОБА_1 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8160,00 грн.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що статтею 10 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" на податкову службу покладено обов'язок здійснювати контроль за додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, ліміт готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги. Статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам державної податкової служби надано право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
На підставі пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу України" та згідно з ст. 17 п.4, п.6 та ст.22 Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до підприємця ОСОБА_1 застосовану суму штрафних (фінансових) санкції у розмірі 8712,50 грн. Чернівецьким окружним адміністративним судом скасовано дану штрафну (фінансову) санкцію на суму 8160 грн. Слід зазначити, що згідно п.4, п.6 ст.17, ст.20 та ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Представник позивача заявляє, що 26.01.2008 р., 22.02.2008 р., 14.07.2008 р., 03.09.2008 р., 27Л0.2008 р., 06.11.2008 р., 08.11.2008 р. та 31.11.2008 року кафе «Візит», що розташований у с. Коболчин Сокирянського району та належить Позивачу не працювало і тому Позивач не зобов'язаний був друкувати фіскальні звітні чеки. Також, Представник ПП ОСОБА_1 не надав до Чернівецького окружного адміністративного суду підтверджуючі документи, про те, що кафе "Візит" не працювало в зазначені дати та згідно Акту перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 14.03.2009 року згідно пункту 4.1. даного Акту зауважень до акту перевірки немає.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що при роботі магазину позивача, 2 - звіт необхідно виконувати не пізніше 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього 2 - звіту. Таким чином, відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього 2 - звіту, а не з початку робочого дня. Початок роботи суб"єкта господарювання ніяким чином не пов"язаний з технічними характеристиками роботи РРО, як про це безпідставно посилається відповідач. Враховуючи наведене, в разі коли торговий об"єкт не працює, зокрема у вихідні дні і в ті дні, коли на підприємстві був робочий день без обслуговування клієнтів (наприклад, санітарний день), 2-звіт виконувати не потрібно.
Відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього 2-звіту. Термін "розрахункова операція" визначено в абзаці п'ятому ст. 2 Закону №265. Розрахунковою операцією вважається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа по оплаті в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування грошових коштів до банку покупця.
Як видно з матеріалів справи, контрольні стрічки роздруковані в межах 24 - годинного терміну (зміни РРО), а саме:
- 01.02.2008 року, 29.06.2008 року, 12.07.2008 року, 07.08.2008 року, 15.08.2008 року, 03.10.2008 року, 19.10.2008 року, 25.10.2008 року, 04.11.2008 року, 23.11.2008 року, 05.12.2008 року, 19.12.2008 року, 09.01.2009 року, 20.01.2009 року? 08.03.2009 року.
Крім цього, встановлено, що 26.01.2008 року, 22.02.2008 року, 14.07.2008 року, 03.09.2008 року, 27.10.2008 року, 06.11.2008 року, 08.11.2008 року та 31.11.2008 року кафе «Візит», яке розташоване у с. Коболчин Сокирянського району та належить підприємцю ОСОБА_1, не працювало і тому скаржник не зобов'язаний був друкувати фіскальні звітні чеки, а фіскальний звітний чек № 1580 від 01.11.2008 року роздрукований на РРО та збережений в книзі обліку розрахункових операцій № 2409000340-р/5.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, що приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Сокирянською районною державною адміністрацією Чернівецької області 07.12.05р., свідоцтво № 20350170000000763 за місцезнаходженням: с. Коболчин, Сокирянський район, Чернівецька область, 60231, ідентифікаційний код 21423414.
Працівниками державної податкової адміністрації в Чернівецькій області на підставі направлень № 493 та № 494 від 12 березня 2009 року, 14-го березня 2009 року була проведена планова перевірка кафе «Візит» у с. Коболчин Сокирянського району, що належить підприємцю ОСОБА_1 (надалі - Позивач) та складено акт перевірки №004794 за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (далі -Акт). Перевіркою, згідно даних акта, було встановлено порушення порядку проведення розрахунків в частині невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 25,5 грн., не забезпечення друку фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) за 26.01.2008р., 01.02.2008р., 17.02.2008р., 22.02.2008р., 29.06.2008р., 12.07.2008р., 14.07.2008р., 07.08.2008р., 15.08.2008р., 03.09.2008р., 03.10.2008р., 19.10.2008р., 25.10.2008р., 27.10.2008р., 01.11.2008р., 04.11.2008р., 06.11.2008р., 08.11.2008р., 23.11.2008р., 31.11.08р., 05.12.2008р., 19.12.2008р., 09.01.2009р., 20.01.2009р. та 08.03.2009 року, а також не забезпечення проведення розрахункової операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів, чим, на думку перевіряючих, порушені вимоги визначені пунктами 9, 11, 13 статті 3 Закону №265.
За результатами розгляду Акту перевірки Сокирянською об'єднаною державною податковою інспекцією було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.03.2009 року № 0001012304/0 на суму 8712,50 гривень.
Відповідно до вимог пункту 9 статті 3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції, зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Підставою для застосування штрафної (фінансової) санкції та визначення її розміру, відповідно до прийнятого рішення, стали вимоги пунктів 4, 6 статті 17 та статті 22 Закону № 265. Так за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій;
- п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
Колегія суддів, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов приватного підприємця ОСОБА_1 до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції обґрунтований частково та підлягає задоволенню в частині невірного застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8160,00 грн.
На думку колегії суддів невірним є застосування фінансових санкцій в частині застосування п.4 ст.17 Закону №265 до факту не роздрукування кожного окремого фіскального звітного чеку, зважаючи на те, що в судовому засіданні КОРО з відповідними фіскальними звітними чеками надана суду для огляду.
Вирішуючи питання про застосування в Законі №265 слово "щодня" - кожного календарного дня чи кожного робочого дня та для подолання суперечливості трактування цієї норми, суд виходить з положень підзаконних нормативних актів.
В абзаці другому ст. 2 Закону №265 визначено поняття "фіскальні функції" - це здатність РРО забезпечувати однократне занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове прочитання і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Виконання 2-звіту відноситься до фіскальних функцій РРО. У ст. 13 Закону №265 зазначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання частини першої статті 13 Закону №265 прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. N 199 "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" (далі - ПКМУ №199). Вказаною постановою затверджені вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування. Дія цих вимог (далі - фіскальні вимоги) поширюється на РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
У п. 2 Вимог, затверджених ПКМУ N199 наведено визначення: "зміна" - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання 2-звіту до виконання наступного 2-звіту. Тому за переконанням суду термін "зміна", застосований у ПКМУ № 199, відрізняється від загальновживаного значення цього слова (наприклад, графік роботи персоналу) і є режимом роботи технічного пристрою, який повинен забезпечувати режим фіскалізації даних під час його роботи. Суд вважає за доцільне називати період роботи РРО від першої зареєстрованої розрахункової операції до виконання 2-звіту словосполученням "зміна РРО".
У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до ПКМУ № 199), наведено важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. Це обмеження введено для того, щоб запобігти переповненню оперативної пам'яті та втраті поточних даних. Фіскалізацію підсумкових даних слід проводити за період, що не перевищує тривалість зміни РРО.
Аналізуючи поняття "щоденно", визначене у п.9 ст.3 Закону №265, у спосіб, що утверджує верховенство права, суд вважає, що це поняття повинно відповідати вимогам ПКМУ №199 та означає "на протязі 24 годин".
Тому технічне поняття "зміна РРО" не залежить від режиму роботи підприємства (цілодобово чи позмінно) а повинно відповідати технічним та фіскальним вимогам до цього пристрою - тобто часовому проміжку в 24 години.
Відповідно до зроблених висновків суд вважає, що при роботі магазину позивача, 2 - звіт необхідно виконувати не пізніше 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього 2 - звіту. Таким чином, відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього 2 - звіту, а не з початку робочого дня. Початок роботи суб"єкта господарювання ніяким чином не пов"язаний з технічними характеристиками роботи РРО, як про це безпідставно посилається відповідач. Враховуючи наведене, в разі коли торговий об"єкт не працює, зокрема у вихідні дні і в ті дні, коли на підприємстві був робочий день без обслуговування клієнтів (наприклад, санітарний день), 2-звіт виконувати не потрібно.
Відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього 2-звіту. Термін "розрахункова операція" визначено в абзаці п'ятому ст. 2 Закону №265. Розрахунковою операцією вважається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа по оплаті в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування грошових коштів до банку покупця.
Як видно з матеріалів справи, контрольні стрічки роздруковані в межах 24 - годинного терміну (зміни РРО), а саме:
- 01.02.2008 року, 29.06.2008 року, 12.07.2008 року, 07.08.2008 року, 15.08.2008 року, 03.10.2008 року, 19.10.2008 року, 25.10.2008 року, 04.11.2008 року, 23.11.2008 року, 05.12.2008 року, 19.12.2008 року, 09.01.2009 року, 20.01.2009 року? 08.03.2009 року.
Крім цього, встановлено, що 26.01.2008 року, 22.02.2008 року, 14.07.2008 року, 03.09.2008 року, 27.10.2008 року, 06.11.2008 року, 08.11.2008 року та 31.11.2008 року кафе «Візит», яке розташоване у с. Коболчин Сокирянського району та належить підприємцю ОСОБА_1, не працювало і тому скаржник не зобов'язаний був друкувати фіскальні звітні чеки, а фіскальний звітний чек № 1580 від 01.11.2008 року роздрукований на РРО та збережений в книзі обліку розрахункових операцій № 2409000340-р/5.
Тому суд дійшов висновку про невірне застосування фінансових санкцій в частині вимог п.4 ст.17 Закону №265, зважаючи на доведений в судовому засіданні факт проведення відповідачем щоденного друку фіскальних звітних чеків та його зберігання в КОРО.
В ході судового засідання встановлено, що тільки 17.02.2008 року позивачем дійсно були порушені вимоги Закону №265 і контрольна стрічка роздрукована поза межами 24 - годинного терміну роботи (зміни РРО).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що сума штрафної санкції за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку повинна складати 340 грн. за один не роздрукований фіскальний чек, а не 8500,00 грн. З огляду на викладене, спірне рішення необхідно визнати протиправним в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8160,00 грн.
Тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а оскаржуване рішення - скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8160,00 грн..
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Сокирянської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.10.2009 року у справі № 2а-698/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.Б. Заверуха
О.М. Гінда
Судове рішення № 21976371, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-698/09/2470. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: