Ухвала суду № 21976083, 16.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 р. Справа № 32002/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Глушка І.В.,

з участю секретаря судового засідання Саган Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року у справі за фермерського господарства ,,Полонське” до державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

16 березня 2009 року фермерське господарство (ФГ) ,,Полонське” звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції (ДПІ) у Полонському районі Хмельницької області від 27.02.2009 року № 0000712301/0.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Полонському районі подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на доводи відповідача про те, що ФГ „Полонське” невірно визначено питому вагу виручки від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки в загальній сумі валового доходу за 2006 та 2007 рік. Згідно розрахунків питома вага виручки від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки в загальній сумі валового доходу за 2006 склала 44,7% та за 2007 рік - 56,2%. Тому господарство було зобовязане сплачувати податок на прибуток на загальних підставах за період з 17 квітня 2006 року по 30 червня 2008 року.

Крім того, судом взагалі не взято до уваги той факт, що 16.03.2009 року постановою Полонського районного суду виконавчий директор позивача ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП за порушення ведення податкового обліку заниження податку на прибуток в сумі 39869,00 грн., податку на додану вартість в сумі 69408,00 грн..

Податковий орган вважає правомірними свої дії щодо визначення позивачу податкового зобовязання та застосування штрафних санкцій, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання апеляційного суду не зявився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Представники позивача заперечили проти вимог апеляційної скарги, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що за наслідками планової виїзної перевірки за період з 17.04.2006 року по 30.09.2008 року, оформленої Актом № 115/231-34115907 від 19.02.2009 року, ДПІ у Полонському районі винесено податкове повідомлення - рішення від 27.02.2009 року № 0000712301/0, яким ФГ ,,Полонське” визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 94183 грн., з них 39869 грн. за основним платежем та 54304грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивачем обсяги реалізації цукру та інших продуктів переробки цукрових буряків було включено до обсягів реалізації продукції власного виробництва: у вересні 2006 - 16804,17 грн., у жовтні 2006 - 46944,59 грн., у листопаді 2006 - 351,66 грн., у грудні 2006 року - 23325,42 грн..

Також під час перевірки посадовими особами податкового органу до обсягів реалізації покупної продукції у грудні 2006 року віднесено реалізацію для СТОВ „Агрокомплекс-98” цукру та меляси на суму 40754,12 грн. (ПДВ 8150,82 грн.), в звязку з тим, що саме такий обсяг цукру та меляси був отриманий не з переробки згідно договору №5/12/1 від 10 вересня 2006 року, а був придбаний у того ж таки СТОВ „Агрокомплекс-98”, що підтверджується копією реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2006 року.

Таким чином, перевіряючими визначено питому вагу виручки від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки в загальній сумі валового доходу за 2006 в розмір 44,7% та за 2007 рік - 56,2%..

Статтею 2 Закону України ,, Про фіксований сільськогосподарський податок ” (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу (ч.1).

У разі, коли у звітному податковому періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах (ч.7).

Згідно п.16.4 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств” ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію про прибуток у строки, визначені законом для річного податкового періоду, за формою, що встановлюється центральним податковим органом України. Для цілей оподаткування до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, відносяться підприємства, валовий доход яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує пятдесят відсотків загальної суми валового доходу. У разі, якщо за звітний (податковий) рік валовий доход таких підприємств від продажу сільськогосподарської продукції не перевищує пятдесят відсотків загальної суми валового доходу, прибуток таких підприємств від продажу продукції (робіт, послуг), що не відноситься до сільськогосподарської продукції, оподатковується у загальному порядку.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що відповідно до даних первинної документації підприємства в акті перевірки не відображено валові витрати в IV кварталі 2006 року 20672,65 грн. на придбання насіння на посів, 1842,50 грн. на придбання жому, 1615,57 грн. на придбання цукру; в І кварталі 2007 року 26872,59 грн. на придбання худоби у населення; в II кварталі 2007 року 24622,60 грн. повернення позики фізичним особам.

Таким чином за 2006 рік загальна сума неврахованих перевіряючими валових витрат становить 24130,72 грн., а за 2007 рік ними занижено валові витрати на 51495,19 грн., що призвело до неправомірного нарахування податку на прибуток та застосування до підприємства штрафних санкцій.

Позивач довів, що згідно первинної документації сума валових витрат становить 1300680,88, а сума прибутку - 1223 517,01 грн., що свідчить про перевищення суми валових витрат підприємства за 2007 рік суми прибутку на 77 163,87 грн..

Позивачем також доведено, що реалізовані позивачем для СТОВ ,,Агрокомплекс-98” цукор та меляса на суму 40754,12, в т.ч. ПДВ 8150,82 грн. правомірно віднесенні до продукції власного виробництва, оскільки були вироблені на умовах переробки цукрових буряків, які вирощуються ФГ,,Полонське”.

На підставі викладеного, апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що посадовими особами податкового органу невірно визначив валові доходи та волові витрати ФГ,,Полонське” у періоді, що перевірявся, а тому протиправно визначив суму податкового зобовязання з податку на прибуток та застосував штрафні санкції.

Висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються оскільки позивачем достовірно доведено, що сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Полонському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року у справі № 2-а-3530/09/2270 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

І.В. Глушко

Ухвала в повному обсязі складена 22 лютого 2012 року.