Ухвала суду № 21974755, 26.01.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 р. Справа № 37267/11/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Ліщинського А. М., Шавеля Р. М.;

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року в справі за позовом закритого акціонерного товариства «Скілур»до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2010 року Закарпатським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву закритого акціонерного товариства «Скілур»до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000357 від 22 листопада 2010 року на суму 6241978 грн. 80 коп.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що господарська діяльність підприємства з виробництва алкогольних напоїв здійснюється на підставі ліцензії від 25 липня 2007 року, а відповідачем застосовано штрафні санкції відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», якою передбачено відповідальність за виробництво алкогольних напоїв без наявності ліцензії. У період охоплений перевіркою вказана ліцензія була чинною, а позивач виробляв виключно ті види алкогольних напоїв, які зазначені у відповідному переліку Додатку до ліцензії. Крім того, позивачем зазначено, що перевіркою встановлено факт використанням знаку для товарів і послуг «БІО», не внесеного у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, однак невнесення товарного знаку у додаток до ліцензії не можна ототожнювати із фактом відсутності ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України про застосування фінансових санкцій № 000357 від 22 листопада 2010 року на суму 6241978 грн. 80 коп.

Зазначену постанову мотивовано тим, що із системного аналіз норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та чинного на момент проведення перевірки податкового законодавства вбачається, що закон не містить положень, відповідно до яких невключення товарного знаку до додатку до ліцензії кваліфікується як відсутність ліцензії взагалі, чи тягне за собою призупинення або анулювання ліцензії. В свою чергу, закон не передбачає й юридичної відповідальності за невнесення знаку для товарів і послуг у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що додаток до ліцензії є невідємною частиною ліцензії. Субєкт господарювання повинен здійснювати свою діяльність виключно в межах прав, наданих йому даною ліцензією. Тобто, в даному випадку, позивачем всупереч нормам чинного законодавства здійснювалось виготовлення алкогольної продукції із знаком для товарів і послуг «БІО»натуральне виноградне вино»без наявності права на здійснення такого виду діяльності.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для її задоволення.

Встановлено, що відповідно до наказу регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації у Закарпатській області від 18 жовтня 2010 року, на підставі направлення на перевірку від 18 жовтня 2010 року № 206, згідно із ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», здійснено позапланову виїзну перевірку закритого акціонерного товариства «Скілур»з питань додержання організаційних, технічних та технологічних вимог провадження господарської діяльності при виробництві та реалізації алкогольних напоїв, цільового використання спирту етилового за період з 01 липня 2009 року по 01 жовтня 2010 року.

Перевіркою встановлено, що в період з 01 липня 2009 року по 01 жовтня 2010 року закритим акціонерним товариством «Скілур»здійснювалось виробництво вин, розлитих у скляні пляшки місткістю 0,7 л (ординарне сортове столове сухе червоне Кабарне, ординарне сортове столове сухе червоне Мерло, ординарне столове напівсолодке червоне Мускатне Гранатовий браслет, ординарне десертне столове червоне Кагор український, ординарне сортове столове сухе біле Шардоне, ординарне столове напівсолодке біле Дамське мускатне, ординарне столове напівсолодке біле Тамянка Скілур, ординарне десертне солодке біле Мускатне Скілур) із знаком для товарів та послуг «БІО натуральне виноградне вино», нанесеним на етикетку, контретикетку та кольєретку, про що складено акт перевірки від 27 жовтня 2010 року № 257/32-313/31962854 (А. с. 8-16).

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000357 від 22 листопада 2010 року (А. с. 17).

Також встановлено, що свідоцтво на знак для товарів та послуг «БІО натуральне виноградне вино»№ 98310 зареєстроване у Державному реєстрів свідоцтв України на знак для товарів і послуг 27 жовтня 2008 року, номер заявки m 2007 04500, дата подання заявки 22 березня 2007 року. Свідоцтво на знак для товарів і послуг БІО видано закритому акціонерному товариству «Скілур»Державним департаментом інтелектуальної власності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що хибним є висновок відповідача про порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3.19. Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 лютого 2007 року № 71 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2007 року за № 116/13383 (далі Положення), до функцій Департаменту належить застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів господарювання за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до ч. 3 статті 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

Абзацом 25 статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до ч. 8 ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» одночасно з видачею ліцензії орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, видає суб'єкту господарювання додаток до ліцензії, який містить перелік видів спиртів та алкогольних напоїв, які вправі виробляти суб'єкт господарювання, а також перелік знаків для товарів і послуг, які суб'єкт господарювання може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі прав власності на знаки для товарів і послуг, або на підставі рішень про прийняття заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг (на період до видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг), або на підставі дозволів інших власників знаків для товарів і послуг (якщо такі знаки зареєстровані після введення в дію цього Закону). Зміни або доповнення до додатка до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв вносяться органом, який видав ліцензію, протягом трьох робочих днів відповідно до заяви суб'єкта господарювання або власника знака для товарів і послуг та визначеного цим Законом порядку.

Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»встановлено відповідальність за порушення норм цього Закону.

Наведений у зазначеній статті перелік підстав є вичерпним, а тому не підлягає довільному та розширеному тлумаченню й застосуванню.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії - 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 8500 гривень.

Актом перевірки встановлено, що позивач у період з 01 липня 2009 р. по 01 жовтня 2010 р. здійснював діяльність, зокрема, на підставі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, реєстраційний № 338, терміном дії з 25 липня 2007 р. до 25 липня 2012 р., виданої Департаментом САТ ДПА України, щорічну плату внесено до 25 липня 2011 р. Актом перевірки від 27 жовтня 2010 року не встановлено випадків призупинення або анулювання відповідної ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, а отже, позивач мав право на виробництво алкогольних напоїв (вин) у відповідному асортименті згідно з Додатком до ліцензії № 338 від 25 липня 2007 р.

Крім того, фактів виробництва позивачем алкогольних напоїв, окрім вказаних у Додатку до ліцензії № 338 від 25 липня 2007 року, перевіркою не встановлено.

Разом з тим, в акті перевірки зазначено, що за охоплений перевіркою період позивачем здійснювалось виробництво вин, розлитих у скляні пляшки місткістю 0,7 л, із використанням знаку для товарів і послуг «БІО»натуральне виноградне вино»(зображення знака напис у овальній рамці), нанесеним на етикетку, контретикетку та кольєретку, який не був внесений у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу, за виробництво алкогольних напоїв без ліцензії, суперечить обставинам справи та нормам Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки у позивача наявна ліцензія термін якої не закінчився, а тому таке рішення є протиправним.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що ні положеннями ч. 8 ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ні положеннями іншої норми Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», не встановлено обовязку cубєкта господарювання ініціювати внесення змін до додатку до ліцензії у випадку наміру реалізувати своє право на використання певного знаку для товарів і послуг.

Водночас, як вірно вказано судом першої інстанції, чинним на момент здійснення перевірки законодавством не передбачено юридичної відповідальності за невнесення знаку для товарів і послуг у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додання спирту), яка реалізується через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказується, зокрема, знак для товарів і послуг.

Статтею 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»визначено, що знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»встановлено, що свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

Крім того, згідно із ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»виробник може наносити на етикетки додаткову інформацію щодо характеристики продукту.

Звідси, на думку суду апеляційної інстанції, використання позивачем знаку для товарів і послуг «БІО»натуральне виноградне вино»(зображення знака напис у овальній рамці) відповідає вимогам чинного законодавства.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний звязок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року в справі № 2а-4706/10/0770 без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: А. М. Ліщинський

Р. М. Шавель