Постанова № 21971517, 13.03.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2012 року Справа № 40/5005/16639/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників:

прокурора: Овчар Т.В. - старшого прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області

позивача: не явився

відповідача-1: не явився

відповідача-2: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2012р. у справі № 40/5005/16639/2011

за позовом: прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до: 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про: внесення змін до п.4.1 договору суборенди землі від 27.04.2011р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12 січня 2012 року у справі №40/5005/16639/2011 (суддя Красота О.І.) відмовлено в позові прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) до фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) про внесення змін до п.4.1 договору суборенди землі від 27.04.2011р., укладеного між фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1 і ОСОБА_2, шляхом викладення його у наступній редакції: «п.4.1. Річна орендна плата вноситься орендарем виключно в грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, від нормативної грошової оцінки землі на підставі витягу (або довідки) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рахунок відділення Держказначейства у м. Кривому Розі №33215812700026 у банку ГУДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012, код СДРІІОУ 24237497 щомісячно протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця)».

Не погодившись із рішенням суду, прокурор Центрально-Міського району м. Кривого Рогу подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2012 року по справі №40/5005/16639/2011 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Прокурор вважає, що підставою для скасування рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права і невідповідність висновків суду обставинам справи. Прокурор вважає безпідставним висновок суду про право на подання позивачем позову про внесення змін до договору суборенди, стороною якого він не є, оскільки обєктом договору оренди земельної ділянки від 31.08.2006р. є земельна ділянка, що знаходиться у власності Криворізької міської ради. Враховуючи, що умовами договору суборенди орендна плата за землю має сплачуватись в розмірі земельного податку (а не в трикратному,як встановлено Податковим кодексом України), вказаними умовами порушуються інтереси держави в особі Криворізької міської ради. Рішенням господарського суду у справі №5005/1709/2011 від 28.04.2011р. було вирішено внести зміни до п. 4.1. договору оренди земельної ділянки від 31.08.2006р. (укладеного між Криворізькою міською радою і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.) щодо орендної плати. Прокурор при цьому звертає увагу на п. 8.2. договору суборенди, яким встановлено, що умови договору суборенди мають бути визначені в межах договору оренди і не суперечити йому.

Позивач Криворізька міська рада у відзиві на апеляційну скаргу вказала, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права. Обєктом оренди є земельна ділянка, яка є власністю позивача і яка була надана в оренду СПД ОСОБА_1 згідно договору оренди земельної ділянки від 31.08.2006 року. Відповідно до договору суборенди орендна плата повинна сплачуватися на рахунок позивача, а сума орендної плати є меншою за ту, що встановлена законодавством, тому висновки суду першої інстанції щодо відсутності порушення інтересів держави в особі Криворізької міської ради є не обґрунтованими та суперечать фактичним обставинам справи. Суд не врахував, що пунктом 8.2 договору суборенди визначено, що умови цього договору мають бути визначені в межах договору оренди та не суперечити йому. Відповідачі не вжили заходів до приведення договору суборенди відповідно до вимог законодавства. Крім того, судом не було враховано, що умови договору суборенди суперечать також і Закону України «Про оренду землі» (ст. 8), а не тільки Податковому кодексу України.

Представник позивача у судове засідання не явився і у відзиві на апеляційну скаргу просив відкласти розгляд справи на іншу дату у звязку з неможливістю забезпечення участі представника у судовому засіданні. Беручи до уваги, що неявка представника не перешкоджає перегляду справи, останній був у встановлений строк обізнаний про дату, час і місце проведення судового засідання, матеріали справи є достатніми для розгляду справи, в ухвалі від 15.02.2012 року сторонам були розяснені наслідки неявки їх представників у судове засідання, справа переглядалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідач-1 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) відзив на апеляційну скаргу не надала, в судове засідання не явилась, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, оскільки відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Вищий господарський суд України листом від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вказав, що дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Крім того, ухвала суду була повернута поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про належне повідомлення сторони про дату, час і місце проведення засідання суду.

Відповідач-2 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №5002500424240). Беручи до уваги, що матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, неявка представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, справа переглядалася без участі представників за наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням секретаря судової палати №288 від 13.03.2012 року у звязку з виходом з відпусток суддів постійної колегії Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М. та на підставі наказів голови суду №№5 і 7 від 17.01.2011 року справа була передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши прокурора, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між Криворізькою міською радою (орендодавець) і приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) на підставі рішення міської ради від 21.06.2006р. №106 був укладений 31.08.2006р. договір оренди земельної ділянки. Відповідно до п. 1.1.-2.2 договору, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення магазину з метою несільськогосподарського використання, яка знаходиться по АДРЕСА_1. В оренду передана земельна ділянка площею 503 кв.м. Кадастровий номер ділянки 1211000000:08:576:0001.

За п. 3.1. договір укладено на десять років.

Зазначений договір підписаний сторонами та зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»15.11.2006р. за №040610801283.

Пунктом 8.2. договору були визначені права та обовязки орендаря. Зокрема, орендар має право передавати земельну ділянку або її частину без зміни цільового призначення в користування іншій особі (суборенда). Умови договору суборенди земельної ділянки (її частини) мають бути визначені в межах договору і не суперечити йому.

27.04.2009р. орендар на підставі вищезазначеного пункту та договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 08.08.2008р. уклав з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договір суборенди земельної ділянки, за умовами якого орендар надав, а суборендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку (предмет договору оренди земельної ділянки) житлової та громадської забудови для розміщення магазину.

Відповідно до р. 3 договір був укладений до 15.11.2016р.

Зареєстрований договір у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»за №040910800001 27.04.2009р.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що орендна плата вноситься суборендарем виключно у грошовій формі у розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю», на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Криворізького міського управління земельних ресурсі і сплачується на рахунок відповідного відділення Державного казначейства.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України). Зі змісту статті випливає, що порушення права чи законного інтересу особи або спір щодо неї повинен існувати на момент звернення до суду.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зокрема підставами виникнення цивільних прав і обовязків є договори та інші правочини.

Нормами п. 1 і п.3 ст. 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п. 1 ст.626 ЦК України).

За приписами п. 1 ст.627 та п. 1 ст. 628 ЦК України сторони мають право на свій власний розсуд обирати контрагента, визначати та погоджувати умови (пункти) договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зі ст. 629 ЦК України вбачається, що укладений договір є обовязковим для виконання саме сторонами.

Договір суборенди земельної ділянки від 27.04.2009р. був укладений між відповідачами у справі, які дійшли згоди з усіх істотних умов договору.

За загальним правилом п. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Таке правило встановлено також ст. 30 Закону України "Про оренду землі".

Прокурором подано позов в особі Криворізької міської ради про внесення змін до договору суборенди земельної ділянки, стороною якого міська рада не являється. Змістом договору не визначені права і обовязки позивача, а отже доводи прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу про порушення інтересів держави в особі міської ради є безпідставними.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни, а апеляційна скарга без задоволення.

При прийнятті постанови по справі Дніпропетровський апеляційний господарський суд також враховує, що відповідно до ст.8 Закону України «Про оренду землі»(в редакції станом на день укладення договору суборенди земельної ділянки) орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Це кореспондується зі ст.774 Цивільного кодексу України, відповідно до якої передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму. Отже, договір піднайму є похідним від договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму. Це означає, що наймач отримує відносно піднаймача всі права та обов'язки наймодавця. В свою чергу піднаймач має права та обов'язки наймача. При цьому піднаймач не вступає в якісь відносини із наймодавцем. Перед останнім відповідальним за стан речі та внесення плати за користування залишається наймач. Він повинен виконувати свої обов'язки незалежно від того, яким чином виконує свої обов'язки піднаймач. Тобто якщо, наприклад, піднаймач несвоєчасно здійснює платежі за користування річчю, це не звільняє наймача від здійснення платежів на користь наймодавця.

Зазначені обставини не були враховані прокурором при поданні позову, оскільки останній помилково вважав, що орендар (міська рада), є особою, яка має будь-які права або обовязки за договором суборенди. Такі зобовязання у позивача відсутні (навіть і якщо в договорі суборенди прописаний факт направлення коштів на рахунок казначейства), тому права останнього не порушені і не можуть бути примусово захищені у судовому порядку. Разом з тим, міська рада не позбавлена права вимагати від орендаря виконання своїх обовязків за договором оренди, у тому числі і в частині своєчасної сплати орендної плати та приведення договору у відповідність до вимог чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області 12 січня 2012 року у справі №40/5005/16639/2011 залишити без зміни.

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О. Лотоцька

Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 16.03.2012 року)