Постанова № 21971477, 14.03.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2012 року Справа № 14/5005/16932/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач);

суддів: Герасименко І.М.;

Сизько І.А.

при секретарі судового засідання: Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1492 від 25.08.2010 р.;

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2012 р. по справі № 14/5005/16932/2011

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват», м. Дніпропетровськ

про стягнення 8392,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Панна С.П.) від 06.02.2012 р. у справі № 14/5005/16932/2012 позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, задоволено у повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 7031,73 грн. - пені, 1360,98 грн. - 3% річних та 2872,78 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2012 р. у справі № 14/5005/16932/2011 в частині стягнення судового збору та додатково стягнути з відповідача суму судового збору у розмірі 4022,92 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що рішення є неправомірним в частині стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2872,78 грн., оскільки позивачем у даній справі сплачено судового збору на загальну суму 6895,70 грн., які на його думку повинні бути відшкодовані позивачу у повному обсязі за рахунок відповідача.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) - при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Таким чином апелянт вважає, що суд першої інстанції в порушення ст. 49 ГПК України не поклав на відповідача сплачений позивачем судовий збір у сумі 4022,92 грн.

29 лютого 2012 р. ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.03.2012 року о 10:30 год.

Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлені належним чином.

У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення усіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення має бути зміненим, виходячи з наступного.

05 грудня 2011 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача про стягнення суми боргу та штрафних санкцій за договором поставки №206/5 у розмірі 143639,20 грн., з яких: сума основного боргу 142857,70 грн., сума пені 654,77 грн., сума 3 процентів річних 126,73 грн.

06.01.2012 року у ході розгляду справи, позивач надав до господарського суду уточнення до позовної заяви № 02 від 06.01.2012 року про збільшення розміру позовних вимог, згідно якого просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 265 817,28 грн., пеню у сумі 3 973,58 грн., 3% річних у сумі 769,08 грн. та судовий збір. (а.с. 45-46 т. 4).

Окрім того, 06.02.2012 року до суду надійшла заява позивача № 08 від 03.02.2012 року про уточнення розміру позовних вимог, згідно якої позивач зменшив розмір позовних вимог на суму основного боргу у розмірі 265817,28 грн. та збільшив розмір позовних вимог в частині суми пені у розмірі 7 031,73 грн. та суми 3 процентів річних у розмірі 1 360,98 грн. Отже, згідно уточнення до позову № 08 від 03.02.2012 року, остаточно у даній справі позивач просить стягнути з відповідача 7 031,73 грн. пені та 1 360,98 грн. 3 процентів річних.

Матеріалами справи встановлено, що 01.01.2010 року позивач та відповідач уклали договір поставки № 206/5, згідно п. 1.1. якого, постачальник зобовязується поставити товар, згідно заявки (замовлення) покупця, а покупець - прийняти його та оплатити на умовах договору.

Згідно п. 5.6. договору, покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 40 календарних днів з дня поставки.

Як встановлено матеріалами справи на момент предявлення позову позивачем на адресу відповідача поставлено і останнім не оплачено товар на суму 265817,28 грн. Вказані обставини підтверджуються актом звірки сторін (а.с. 74-79 т.1), реєстром видаткових накладних (а.с. 26-32 т.1), розрахунком суми позову (а.с. 48-69 т.4) та не заперечуються відповідачем.

Сума основного боргу у розмірі 265817,28 грн. сплачені відповідачем у ході розгляду справи, що підтверджується актом звірки сторін (а.с. 119 т. 4) та не заперечується сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 6.4. договору, у випадку прострочки оплати товару постачальник стягує з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочки платежу.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем не надано доказів своєчасної оплати товару отриманого за договором поставки. Розрахунок суми позову відповідає матеріалам справи та не заперечується відповідачем.

З урахуванням наведеного, рішення господарського суду Дніпропетровської області щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 7 031,73 грн., 3 процентів річних у сумі 1 360,98 грн. є обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи. Рішення суду в цій частині слід залишити без змін.

Рішення суду в частині розподілу судового збору у справі слід змінити з огляду на наступне.

Позивачем у даній справі подано позовну заяву про стягнення з відповідача 143639,20 грн. При цьому позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2872,78 грн. згідно платіжного доручення від 29.11.2011 р. № 1461.

Заявою від 06.01.2012 р. позивач збільшив розмір позовних вимог до 270559,94 грн. При цьому позивачем доплачено судовий збір у розмірі 2538,42 грн. згідно платіжного доручення від 05.01.2012 № 4.

Заявою від 03.02.2012 р. позивач зменшив розмір позовних вимог на суму основного боргу у розмірі 265817,28 грн. та збільшив розмір позовних вимог в частині суми пені та 3 процентів річних до суми 8392,71 грн. При цьому позивачем доплачено суму судового збору у розмірі 73,00 грн. згідно платіжного доручення від 03.02.2012 № 23.

Таким чином, згідно вищевказаних платіжних доручень позивачем сплачено судовий збір на суму 5484,20 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача. Відповідно до п. 4.6. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої ст.7 Закону України «Про судовий збір»є підставою для повернення відповідної суми судового збору; Якщо ж таке зменшення повязане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

У звязку з тим, що зменшення розміру позовних вимог у даній справі сталося внаслідок сплати суми основного боргу відповідачем після предявлення позову, судовий збір у цій частині слід покласти на відповідача. З урахуванням наведеного з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судового збору у розмірі 5484,20 грн.

Крім того, позивач у даній справі звернувся до господарського суду з заявою від 01.12.2011 р. № 35 про забезпечення позову. При цьому позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1411,50 грн. згідно платіжного доручення від 29.11.2011 р. № 1462. Оскільки, у задоволенні заяви позивача № 35 від 01.12.2011 року про забезпечення позову господарським судом Дніпропетровської області відмовлено, витрати у справі по сплаті судового збору в цій частині слід покласти на позивача.

З урахуванням вищенаведеного рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає зміні.

Витрати щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2012 року у справі №14/5005/16932/2011 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2012 року у справі №14/5005/16932/2011 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 14А, р/р 2600430142 в ФАБ "Південний", МФО 306458, ЄДРПОУ 23368027) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 в ФАБ "Південний", МФО 305299, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 7031,73 грн. (сім тисяч тридцять одну грн. 73 коп.) - пені, 1 360,98 грн. (одна тисяча триста шістдесят грн. 98 коп.) 3% річних, 5484,20 грн. (пять тисяч чотириста вісімдесят чотири грн. 20 коп.) - судового збору, 804,75 грн. (вісімсот чотири грн. 75 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді І.М. Герасименко

І.А. Сизько