Ухвала суду № 21970513, 15.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1408/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Палєтекс»про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Бородянському районі Київської області (далі -Позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Палєтекс»(далі - Відповідач) та у рахуванням уточнених позовних вимог просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Палєтекс»у доход держави кошти в сумі 508 636,80 грн., як вартість майна, отриманого за нікчемними угодами, укладеними з товариством з обмеженою відповідальністю «Ревентон».

Київський окружний адміністративний суд постановою від 30.03.2011 року в задоволенні позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

В суді першої інстанції було встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Палєтекс»є юридичною особою, що зареєстрована 18.04.2001 року державним реєстратором Бородянської районної державної адміністрації Київської області, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Бородянському районі Київської області.

В лютому 2009 року посадовими особами ДПІ у Бородянському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Палєтекс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року, за наслідками якої позивачем складено Акт № 91/23-31429755 від 04.03.2009 року.

У ході перевірки встановлено, що в березні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Палєтекс»мало господарські відносини з TOB «Ревентон», що підтверджується договорами від 26.03.2008 року № 8-пд та № 7-заг, податковими та видатковими накладними від 27.03.2008 року б/н.

Так, відповідно до податкової накладної та видаткової накладної від 27.03.2008 року б/н та на виконання умов договору № 8-пд від 26.03.2008 року відповідач отримав від TOB «Ревентон»комплект піддонів у кількості 6000 шт. на суму 263 520,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість у розмірі 43 920,00 грн.

Також, на виконання умов договору № 7-заг та відповідно до податкової накладної та видаткової накладної від 27.03.2008 року б/н, відповідач отримав від TOB «Ревентон»комплект піддонів у кількості 4590 шт. та шкаф-купе у кількості 13 шт. на суму 245 116,80 грн., у т.ч. податок на додану вартість у розмірі 40 852,80 грн.

По вказаним операціям відповідач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по податковим накладним від 27.03.2008 року б/н.

Проте, згідно бази даних ДПА вищезазначені податкові накладні TOB «Ревентон»не включались до податкового зобовязання відповідного звітного періоду.

За наведених обставин посадовими особами податкового органу зроблено висновок про те, що договори від 26.03.2008 року № 8-пд та № 7-заг, укладені між TOB «Виробничо-комерційна фірма «Палєтекс»та TOB «Ревентон», є нікчемними, оскільки вчиненні з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Під час розгляду даної справи, в суді першої інстанції надано копію постанови Вишгородського районного суду Київської області від 24.03.2009 року за наслідками розгляду кримінальної справи відносно осіб, які вчинили умисні дії, які виразились у створенні фіктивних підприємств, в тому числі TOB «Ревентон».

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Так, засновником TOB «Ревентон»відповідно до реєстраційних документів є ОСОБА_2. Опитаний в ході розгляду кримінальної справи з приводу діяльності TOB «Ревентон»ОСОБА_2 пояснив, що він як директор TOB «Ревентон»будь-яких договорів з TOB «ВКФ «Палєтекс»на поставку комплектів піддонів та шкаф-купе не укладав, не виписував податкові та видаткові накладні від 27.03.2008 року б/н.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції та зазаначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобовязання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

В суді першої інстанції було встановлено, що письмових правочинів між відповідачем та TOB «Ревентон»не укладалось, будь-яких первинних бухгалтерських документів з боку директора TOB «Ревентон»ОСОБА_2 не виписувалось, поставка товару TOB «Ревентон»відповідачу не здійснювалась. Це означає, що предмет або його вартість, які відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України підлягають стягненню в доход держави, відсутні.

Також суд першої інстанції вірно звернув увагу позивача на те, що якщо субєкт господарювання без жодних правових і фактичних підстав сформував податковий кредит, це свідчить про навмисне викривлення у бухгалтерському обліку результатів фінансової господарської діяльності та ухилення від сплати податків. У разі виявлення таких обставин, податковий орган має визначити субєкту господарювання податкове зобовязання та застосувати штрафні фінансові санкції.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо відмови позивачу в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.І. Маслій

В.В. Файдюк

Повний текст ухвали виготовлений 20.02.2012 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Літвіна Н. М. Файдюк В.В.