Ухвала суду № 21970122, 15.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9832/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.,

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІсаєнко Ю.А.;

суддів:Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення від 31.01.2011 року №0000022201/0,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення від 31.01.2011 року №0000022201/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2011 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово господарської діяльності з питань дотримання Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року; за наслідками перевірки складений акт від 17.01.2011 року №161/22-01/23510137.

31 січня 2011 року Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва винесено податкове повідомлення рішення №0000022201, яким на підставі акту перевірки за порушення пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств»позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 120186,25 грн., у тому числі за основним платежем 89749,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 22437,25 грн.

Актом перевірки встановлено, що позивач у період з 01.10.08 року по 30.06.10 року, не отримував та не декларував у складі валових доходів від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням, доходи від операцій з використанням пального (50%), що придбавалося у ПІІ «ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА». При цьому, до частки валових витрат товариством включено витрати на пальне (50%) в цілому по підприємству в сумі 358993,23 грн. З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку, що позивачем неправомірно задекларовано в рядку 4.1 відомостей КЗ до рядка 4 додатка К1 до декларації з податку на доходи (прибуток) страховика витрати, розподілені пропорційно до питомої ваги валового доходу від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням, у загальному валовому доході, в цілому на пальне (50%), що призвело до заниження податку на прибуток від іншої, ніж страхова, діяльності на суму 89 749грн, в тому числі за 2008 рік на загальну суму 52 514 грн. (в тому числі за 4 квартал 2008 року на суму 52 514 грн.), за 2009 рік на загальну суму 28 269 грн. (в тому числі за 1 квартал 2009 року на суму 4 425 грн., за 2 квартал 2009 року на суму 4 223 грн., за З квартал 2009 року на суму 13 045 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 6 576 грн.), за 2010 рік на загальну суму 8 966 грн. (в тому числі за 1 квартал 2010 року на суму 4 417 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 4 549 грн.).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно в деклараціях з податку на прибуток визначався оподатковуваний дохід від страхової діяльності.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж ті, що визначені у підпункті 7.2.1 цього пункту, такі доходи оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону. При цьому до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування).

Відповідно до абз. 5 пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валових витрат 50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів. При цьому платник податку звільняється від обов'язків доведення зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 31 березня 2003 р. №146 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2003 р. за N 280/7601) затверджений Порядок складання декларації з податку на доходи (прибуток) страховика.

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку у разі заповнення цього рядка складається розрахунок валових витрат (відомості К3), в якому вказуються валові витрати, пов'язані з отриманням доходів з джерел інших, ніж сума валових внесків. Платник податку веде окремий облік таких витрат. У разі неможливості прямим підрахуванням визначити розмір витрат, пов'язаних з отриманням доходів від страхової діяльності та окремо з інших джерел, такий розмір (частка) визначається пропорційно питомій вазі валових доходів від страхової діяльності та валових доходів, не пов'язаних із страхуванням (перестрахуванням), у загальній сумі валового доходу страховика.

Отже, платникам податку дозволено відносити до складу валових витрат лише 50 відсотків витрат на паливно мастильні матеріалі для легкових автомобілів, тому, відповідно такі витрати в межах 50% можуть брати участь у розподілі валових витрат за умови неможливості прямим підрахуванням визначити розмір витрат, повязаних з отриманням доходів від страхової діяльності та окремо від інших джерел.

Колегією суддів встановлено, що у період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року легкові автомобілі, що належать ПАТ «СК «Провідна», використовувались для отримання доходів як від страхової діяльності, так і для отримання доходів від інших видів діяльності, що неповязані із страхуванням, тому позивач при заповненні декларації про доходи (прибуток) страховика не мав можливості шляхом прямого підрахування визначити розмір валових витрат, повязаних з отриманням доходів від страхової діяльності та окремо з інших джерел.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач правомірно задекларував у складі валових доходів від діяльності, неповязаної із страхуванням, доходи від операцій з використанням пального (50%), що придбавались у ПІІ «ЛУКОЙЛ - УКРАЇНА».

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Борисюк Л.П. Собків Я.М.