Постанова № 21966519, 15.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2012 р. Справа № 5023/7244/11

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гончар Т. В., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №5438Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 10 листопада 2011 р. по справі № 5023/7244/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Посад", м. Харків,

до Приватного підприємства "Асфатум", м. Харків,

про стягнення коштів у розмірі 204 821,54 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Посад", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Асфатум" 204 821,54 грн. неустойки, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договорів підряду № 05/05/2 від 05. 05.2011 року та №14/04/11 від 13.04.2011 р. не виконав свої зобов’язання щодо своєчасного виконання підрядних робіт. Крім того, просив судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.2011р. у справі №5023/7244/11(суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 145 035,52 грн. пені, 1 450,36 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2011р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що факту прострочення ним здачі робіт за договорами підряду № 05/05/2 від 05.05.2011 року та №14/04/11 від 13.04.2011 р. він не заперечує, але вважає, що таке прострочення сталося за відсутності вини Приватного підприємства "Асфатум".

Представник позивача заперечуючи (вх.№1942 від 03.03.2012р.) проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Свої заперечення, зокрема, обґрунтовує тим, що згідно з п.3.9. договорів підряду, у випадку виникнення несприятливих погодних умов чи інших причин що не залежать від підрядника, з метою забезпечення техніки безпеки та дотримання технологічного процесу проведення монтажних робіт, строк виконання зобов’язання підрядником збільшується відповідно на період виникнення обставин. У такому випадку підрядник зобов’язаний заактувати день простою з представником замовника з обов’язковим зазначенням причин простою. Жодних повідомлень від відповідача про прострочення з причин несплати не надходило, а відповідно, жодних двосторонніх актів не підписано про фіксацію не виконання підрядних робіт. Вважає прийняте рішення господарським судом Харківської області по справі №5023/7244/11 від 10.11.2011 р. таким, що відповідає діючим нормам матеріального та процесуального права.

У призначене судове засідання уповноважені представники сторін не з’явилися, хоча, відповідно до встановленого законодавством порядку, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

05.03.2012р. (вх.№1963) від скаржника надійшло клопотання, яке не підлягає задоволенню, оскільки заявником не надано належних та обґрунтованих доказів неможливості направлення свого представника до суду апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, що чинне законодавство не обмежує сторін у виборі кола осіб, які можуть представляти його інтереси в суді, а відтак, у разі, якщо скаржник вважав за необхідне приймати участь у судовому засіданні, він мав можливість та повинен був направити до суду іншого представника.

Враховуючи, що явка сторін у судове засідання не була визнана обов‘язковою, суд реалізує своє право в межах статті 75 ГПК України, а сторони саме таким чином використали своє право щодо участі у судовому процесі. Враховуючи належне повідомлення сторін, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на скаргу доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2011р. між Приватним підприємством "Асфатум" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Посад" (замовник) був укладений договір підряду № 05/05/2 (далі договір 1), за умовами якого замовник доручає, а підрядник виконує на свій ризик власними засобами, з використанням власних матеріалів та матеріалів замовника роботи з влаштування конструкцій вітражів з алюмінієвих сплавів: магазин продовольчих товарів за адресою: м. Харків, пр. Московський, 302, а замовник зобов’язався прийняти виконані належним чином роботи та оплатити їх (п.1.1.).

Вид та характер робіт, вказаних у п.1.1. договору 1 визначаються проектно-кошторисною документацією (додаток №1) (п.2.1.).

У відповідності до п. 2.1 договору 1, загальна вартість робіт складає 226870,00 грн.

У п. 2.5. договору 1 сторони передбачили, що перед початком робіт замовник здійснює оплату підрядник у безготівковій формі, у відповідності до затвердженого графіку фінансування, на суму вартості матеріалів, транспортних і накладних витрат згідно з укладеним договором або за погодженням сторін, але не більше 75 % від суми даного договору, що складає 170152,50 грн.

З урахуванням положень п. 2.6. договору 1 - розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі актів виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін щомісячно не пізніше 25 числа кожного місяця.

На виконання умов договору 1 (п. 2.1,п. 2.5.) позивачем було перераховано на користь відповідача 220 520,00 грн.

За домовленістю сторін грошові кошти у розмірі 14 300,00 грн., які перераховано на виконання умов договору 1, було зараховано як платіж за договором підряду №14/04/11 від 13.04.2011 р., укладеним між цими ж сторонами. Таким чином, фактично позивачем за договором 1 перераховано грошові кошти у розмірі 206 220,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що термін сплати авансу за додатком № 2 до договору 1, у відповідності до якого позивач повинен сплатити аванс відповідачу визначено - протягом трьох днів, тобто - 5, 6 та 7 травня 2011 р., тому, фактично позивач сплатив аванс у розмірі 180 520,00 грн. (останній платіж) 02.06.2011 р., а отже прострочення виконання грошового зобов’язання з боку позивача склало 24 дні. (з 08.05.11по 01.06.11р.)

Також, 13.04.2011р. між Приватним підприємством "Асфатум" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Посад" (замовник) був укладений договір підряду № 14/04/11 (далі договір 2), за умовами якого замовник доручає, а підрядник виконує на свій ризик власними засобами, з використанням власних матеріалів та матеріалів замовника роботи з облицювання фасаду композитними панелями і утеплення фасаду: магазин продовольчих товарів за адресою: м. Харків, пр. Московський, 302, а замовник зобов’язався прийняти виконані роботи та оплатити їх (п.1.1.).

Вид та характер робіт, вказаних у п.1.1. договору 2 визначаються проектно-кошторисною документацією (додаток №1) (п.2.1.).

У відповідності до п. 2.1 договору 2, загальна вартість робіт складає 153 426,00 грн.

У п. 2.5. договору 2 сторони передбачили, що перед початком робіт замовник здійснює оплату підряднику у безготівковій формі, у відповідності до затвердженого графіку фінансування, на суму вартості матеріалів, транспортних і накладних витрат згідно з укладеним договором або за погодженням сторін, але не більше 75 % від суми даного договору, що складає 115069,50 грн.

З урахуванням положень п. 2.6. договору 2 - розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі актів виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін щомісячно не пізніше 25 числа кожного місяця.

На виконання умов договору 2 (п.2.1, п. 2.5.) позивачем було перераховано на користь відповідача 139 126,00 грн.

Згідно з додатком № 2 до договору 2 термін сплати авансу - до 14.04.2011 р. Фактично позивач сплатив аванс в сумі 109 126,00 грн. 18.04.2011 р. на підставі рахунку ПП “Асфатум” № 04-25 від 13.04.2011 р. (призначення платежу: аванс за договором № 14/04/11 від 13.04.2011 р.). Внаслідок механічної помилки, у призначенні платежу позивач вказав: оплата авансу згідно договору № 04/04/11 від 01.04.2011 р. Вказані кошти в сумі 109126,00 грн. не належать відповідачеві за договором № 04/04/11 від 01.04.2011 р., а призначені на виконання грошового зобов’язання позивачем за договором 2, що також підтверджується додатком № 1 до договору 2 в рядку вартість матеріалів. Позивачем до того ж надано докази, а відповідачем письмові пояснення (08.11.2011 р.), що на момент сплати помилково суми 109 126,00 грн. грошові зобов’язання позивача за договором № 04/04/11 від 01.04.2011 р. були виконані в повному обсязі, тобто аванс в сумі 86 555,43 грн. сплачено з 04.04.2011 р. по 07.04.2011 р., що підтверджується платіжними дорученнями № 2309 від 04.04.2011 р. та № 2468 від 07.04.2011 р., а також довідкою позивача № 1218 від 02.11.2011 р. і направленим до відповідача листом № 1209 від 01.11.2011 р.

Таким чином, за договором 2 прострочення грошового зобов’язання позивачем склало 3 дні ( з 15.04.11 р по 17.04.11 р. ).

За своєю правовою природою укладені між сторонами договори є договорами будівельного підряду.

При вирішенні справи по суті суд виходить із приписів ст.875 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Стаття 879 Цивільного кодексу України встановлює, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Ст.882 Цивільного кодексу України регламентує порядок передання та прийняття робіт. Так, згідно ч.1 вказаної статті, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно наказу Державного комітету статистики України, Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. N 237/5 “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" складання типової форми N КБ-2В "Акт приймання виконаних підрядних робіт" поширюється на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності. А складання типової форми № КБ-3 поширюється на усі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування. Первинні облікові документи за формою КБ-2В та КБ-3 складаються для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи.

Стаття 879 Цивільного кодексу України встановлює, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

У відповідності до п. 3.2. договору 1 усі роботи за даним договором повинні бути завершені відповідачем не пізніше 12.06.2011 р.

Матеріали справи свідчать, що роботи за договором 1 завершено відповідачем 29.07.2011 р., доказом чого є довідка про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2011 р. форми КБ-3 та акт здавання-приймання виконаних робіт від 29.07.11 р. на суму 203 119,30 грн., тобто термін порушення в частині виконання робіт складає 46 днів (з 13.06.11 по 28.07.11 р.).

У відповідності до п. 3.2. договору 2 усі роботи за даним договором повинні бути завершені відповідачем не пізніше 26.05.2011 р.

Матеріали справи свідчать, що роботи за договором 2 завершено відповідачем 29.07.2011 р., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2011 р. форми КБ-3 та актом здавання-приймання виконаних робіт від 29.07.11 р. на суму 153 426,00 грн., тобто термін порушення в частині виконання робіт складає 63 дні ( з 27.05.11 р. по 28.07.11 р.).

Відповідач посилається на те, що відповідні прострочення виконання ним підрядних робіт відбулось виключно з вини замовника –позивача щодо прострочення терміну сплати авансу на придбання будівельних матеріалів та прострочення позивачем виконання зобов'язань щодо передачі об'єкта та будівельного майданчика.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України до обов’язку замовника будівництва належить надання підряднику затвердженої проектно-кошторисної документації, надання будівельного майданчику (фронту робіт).

Відповідно до вимог ст. 613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно з п. 1 ст. 230, п. 4 ст. 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п. 8.1. договору 1 та договору 2 у випадку невиконання підрядником вимог п. 3.2. договорів, він сплачує замовнику пеню у розмірі 1,0 % від вартості робіт, вказаних в договірній ціні цього договору за кожний день прострочення.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, з урахуванням того, що позивачем порушені строки виконання грошового зобов’язання, вірно визнано позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що фактичне порушення строку виконання робіт за договором 1 складає 22 дня, відповідно сума штрафних санкцій - 49911,40 грн. та фактичне порушення строку виконання робіт за договором 2, складає 62 дня, відповідно сума штрафних санкцій - 95124,12 грн.; а загальна сума становить 145 035,52 грн.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновками місцевого господарського суду стосовно стягнення з відповідача пені у розмірі 95124,12 грн. з наступних підстав.

Сторонами в договорі 2 (п 8.1.) передбачено стягнення пені в розмірі 1% від вартості роботи вказаної в договірній ціні за кожний день прострочення, у разі невиконання підрядником вимог п. 3.2 договору .

Перевіривши фактичне порушення строку виконання робіт за договором 2, колегія суддів встановила, що порушення строку складає 60 днів (63-3). Відповідно сума штрафної санкції складає 92 055,60 грн. (розрахунок пені здійснюється за наступною формулою: вартість робіт, вказана в договірній ціні -15242,00 грн., помнож. на дні прострочення - 60 дн., помнож. на розмір пені в договорі -1,0%, поділ. на 100). Загальна сума пені за договорами 1 та 2 становить 141967,00 грн.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню вимогу позивача про стягнення суми пені у розмірі 6137,04 грн., у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені в розмірі 3068,52 грн. підлягає скасуванню як таке, що прийняте при неповному дослідженні усіх фактичних обставин справи.

Посилання відповідача на недоведеність факту виконаних робіт за договором 1 та договором 2, а також щодо затримки передання майданчиків спростовується актами здачі-прийняття робіт, які підписані уповноваженими сторонами право чинів без зауважень та недоліків щодо якості робіт.

Також, матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем на адресу позивача письмової відмови від договору чи будь-яких заперечень щодо строків виконання робіт у відповідності до вимог спірних договорів (п.3.9 ).

Крім того, колегія суддів відзначає, що, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не прийняв рішення в частині вимог позивача щодо стягнення пені у сумі 62854,54 грн., яка не підлягає задоволенню.

При прийнятті даної постанови колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 62854,54 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача частково, пропорційно до задоволених позовних вимог.

У зв’язку з зазначеним, керуючись статтями 33, 36, 49, 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п.п. 1, 4 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Асфатум" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 10 листопада 2011 р. у справі № 5023/7244/11 в частині стягнення пені у розмірі 3 068,52 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у сумі 62854,54 грн. відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 10 листопада 2011 р. по справі № 5023/7244/11 залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства "Асфатум" (61202, м. Харків, пр. Перемоги, 60-а, кв. 25, код ЄДРПОУ 34633569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Посад" (61121, м. Харків, вул. Тимурівців, 31-а, код ЄДРПОУ 21229267) 1 419,67 грн. державного мита, 163,58 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Посад" (61121, м. Харків, вул. Тимурівців, 31-а, код ЄДРПОУ 21229267) на користь Приватного підприємства "Асфатум" (61202, м. Харків, пр. Перемоги, 60-а, кв. 25, код ЄДРПОУ 34633569) 30,69 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Гончар Т. В.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 12.03.2012 р.