Рішення № 21966228, 05.03.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2012 р.

Справа № 5027/77/2012.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюндай Мотор Україна”

до відповідача Приватного підприємства „Українська автомобільна компанія “Богдан, Владєв і партнери”

про стягнення боргу за договором відступлення права вимоги –116500,55 грн.

Суддя О.С. Тинок

Секретар судового засідання А.В. Кошман

Представники:

від позивача –Сидорук Є.С.

від відповідача –Макарчук Т.П.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Хюндай Мотор Україна” звернулось з позовом до приватного підприємства „Українська автомобільна компанія “Богдан, Владєв і партнери” про стягнення боргу за договором відступлення права вимоги у сумі 116500,55 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 14 вересня 2010 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю „Хюндай-Трак” було укладено договір про відступлення права вимоги № 17/У, за яким згідно протоколу № 1 про залік взаємних вимог від 30 грудня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю „Хюндай-Трак” відпустило, а товариство з обмеженою відповідальністю „Хюндай Мотор Україна” набуло право вимоги від приватного підприємства „Українська автомобільна компанія “Богдан, Владєв і партнери” коштів у розмірі 110000,00 грн. Далі позивач стверджує, що відповідач свої зобов’язання щодо сплати боргу у сумі 110000,00 грн. не виконав, в результаті чого у нього існує заборгованість по даній сумі, а також йому нараховані три проценти річних у сумі 6500,55 грн.

29 лютого 2012 року відповідач надіслав до суду клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги у сумі 116500,55 грн. визнає в повному обсязі, а також зобов’язується означений борг сплатити в майбутньому.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного:

14 вересня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Хюндай Мотор Україна” та товариством з обмеженою відповідальністю „Хюндай-Трак” укладено договір про відступлення права вимоги № 17/У, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю „Хюндай-Трак” відпустило, а товариство з обмеженою відповідальністю „Хюндай Мотор Україна” набуло право вимоги згідно протоколу № 1 про залік взаємних вимог від 30 грудня 2009 року від приватного підприємства „Українська автомобільна компанія “Богдан, Владєв і партнери” коштів в розмірі 110000,00 грн.

Так, відповідач своє зобов’язання щодо сплати коштів не виконав, в результаті чого у нього перед позивачем існує заборгованість у сумі 110000,00 грн., а також йому нараховані три проценти річних у сумі 6500,55 грн., які відповідач визнає в повному обсязі.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов’язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу борг у сумі 110000,00 грн. та три проценти річних у сумі 6500,55 грн.

Судовий збір покласти на відповідача.

Керуючись статтями 42, 43, 22, 43, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства „Українська автомобільна компанія “Богдан, Владєв і партнери” –м. Чернівці, вул. Городня, 43, код 33466102 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Хюндай Мотор Україна” –м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1-а, код 33261252 - борг у сумі 110000,00 грн., три проценти річних у сумі 6500,55 грн., судовий збір у сумі 2330,01 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 05 березня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 12 березня 2012 року

Суддя О.С. Тинок