Рішення № 21966008, 27.02.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2012 р. Справа № 5024/93/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Загной О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : публічного акціонерного товариства "Марфін Банк", м. Іллічівськ Одеської області,

до до відповідача-1: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,

до відповідача-2: відкритого акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод", смт. Велика Лепетиха Херсонської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: відкритого акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод", смт. Велика Лепетиха Херсонської області,

про стягнення 573900 грн. 68 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, представник, дов. № 74 від 12.11.2010 р.;

від відповідача-1: ОСОБА_3, представник, дов. серії НОМЕР_1 від 14.09.2009 р.; ОСОБА_4 дов. від 07.05.2009 р.

від третьої особи: не прибув

Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк" (позивач) звернулося з позовною заявою до суду про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач-1) 573900 грн. 68 коп. як кошти, збережені за рахунок позивача на підставі, яка згодом відпала.

Представник позивача в засіданні суду підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача, в судове засідання не з»явився, причин неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, які прибули в судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Приватінвест»та Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк»- позивач) 07.10.2005 р. укладено договір про заміну кредитора в зобов»язанні, за яким ВАТ АБ «Приватінвест»відступив позивачу право вимоги щодо боргу ВАТ «Великолепетиський маслозавод», відсотків, інших нарахувань у відносинах за Кредитним договором №03/132-К від 02.03.2005 р.

21.09.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено угоду про переведення боргу та відступлення права вимоги за кредитним договором.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.09.2010 р. по справі №14/202-ПД-09 угоду про переведення боргу визнано недійсною. За наслідками визнання недійсною Угоди про переведення боргу рішенням господарського суду Херсонської області від 14.06.2011 р. по справі №5024/859/2011 стягнуто з позивача на користь відповідача 573900,68 грн., перерахованих відповідачем позивачу на виконання п.2 Угоди про переведення боргу від 21.09.2006 р.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 11.08.2009 р. по справі №12/73-Б-08 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Великолепетиський маслозавод»кредиторські вимоги відповідача були повністю погашені частиною заборгованості відповідача перед третьою особою, а саме в сумі 573900,68 грн.

Позивач з посиланням на вищевикладене стверджує, що відповідач вже скористався правом вимоги, відступленим йому позивачем згідно визнаною недійсною Угодою про переведення боргу.

З посиланням на положення ст.1212 ЦК України позивач вважає, що відповідач безпідставно утримує належне позивачеві майно, а саме грошові кошти в сумі 573900,68 грн., які були збережені за рахунок позивача відповідачем на підставі, яка згодом відпала.

Згідно приписів статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов»язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов»язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч.3 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1.повернення виконаного за недійсним право чином;

2.витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3.повернення виконаного однією із сторін у зобов»занні;

4.відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних доказів існування обставин, що були б підставою для задоволення позовних вимог. Позивачем не надано доказів безпідставного утримання відповідачем належного позивачеві майна, а саме грошових коштів в сумі 573900,68 грн., які були збережені за рахунок позивача відповідачем на підставі, яка згодом відпала.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»активному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

06.02.2012 року позивачем повторно було подано заяву про забезпечення позову (а.с.39). Суд відмовляє у вжитті заходу забезпечення позову, оскільки серед наведених обгрунтувань суд не вбачає об»єктивних підстав вважати, що не зупинення стягнення за наказом №5024/859/2011 може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

06.02.2012 року відповідачем було надано до матеріалів справи заяву про зупинення розгляду справи. Суд відхиляє вищевказану заяву, оскільки відсутні підстави щодо зупинення справи.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищезазначених норм права та керуючись, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1.В задоволенні позову відмовити.

Суддя В. В. Людоговська

Повне рішення складено 07.03.2012 р.