Рішення № 21965982, 06.03.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2012 р. Справа № 5024/2490/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі П'ятигорець І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 6885 грн. 57 коп.

за участі представників:

позивача - ОСОБА_2, начальник юр.відділу, дов. №955/11.5.2 від 18.10.2010 р.;

відповідача - ОСОБА_3

Розгляд справи розпочато 01 березня 2012 року з перервами до 05 березня та 06 березня 2012 року, відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, якою просить стягнути з відповідача 6885 грн. 57 коп. збитків. При цьому позивач посилається на наступні обставини. Сторони у період з 12.10.2007 року по 03 лютого 2010 року були у правовідносинах оренди - позивач на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 12 жовтня 2007 року як орендар користувався нерухомим майном відповідача як орендодавця. Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов'язаний був оплачувати рахунки відповідача щодо сплати вартості фактично спожитих комунальних послуг, визначеної на підставі рахунків, наданих орендодавцю відповідними комунальними службами та управліннями, на підставі показань відповідних лічильників, встановлених на об'єкті оренди. Сплата за спожиту електричну енергію позивачем здійснювалась шляхом авансування з обов'язковою сплатою платежу у розмірі вартості 7000 кВт, що в підсумку складає 6885 грн. 57 коп. Сплачену суму авансових платежів позивач вважає своїми збитками та на підставі статті 224 ГК України просить стягнути з відповідача.

Відповідач заявив клопотання про його заміну на належного - публічне акціонерне товариство "ЕК "Херсонобленерго".

Вказане клопотання судом відхиляється, оскільки сума грошових коштів, яку просить стягнути позивач, була сплачена саме відповідачу на підставі виписаних ним же рахунків. Правовідносини між позивачем та ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" щодо грошових коштів, які просить стягнути позивач не виникало.

Письмового відзиву на позовну заяву відповідачем не надано, представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами був укладений договір оренди нежилого приміщення від 12 жовтня 2007 року (далі - договір) відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати, а позивач прийняти у строкове платне користування нежиле приміщення, яке знаходиться в АДРЕСА_1.

Згідно з умовами пункту 5.2. договору сукупна плата за оренду об'єкта складається із загальної орендної плати, що складає 35382 грн. 83 коп. на місяць, та суми платежів, відповідної для вартості всіх комунальних та інших послуг, фактично спожитих орендарем протягом поточного місяця, в зв'язку з використанням об'єкта оренди.

Відповідно до пункту 5.3. договору зобов'язання по внесенню плати за спожиті орендарем комунальні послуги та інші платежі у зв'язку з використанням об'єкта оренди, покладено на орендаря з дати підписання сторонами акту приймання-передачі в оренду об'єкта оренди і припиняються з дня підписання акту приймання-передачі з оренди об'єкта оренди.

У пункті 5.6. договору сторони узгодили, що сума платежів, відповідна вартості всіх комунальних та інших платежів у зв'язку з використанням об'єкту оренди, сплачується на зазначений орендодавцем рахунок протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання орендарем відповідного рахунку. При цьому вартість всіх комунальних та інших послуг, фактично спожитих орендарем протягом звітного місяця зазначається на підставі рахунків, наданих орендодавцю відповідними комунальними службами та управліннями, на підставі показань відповідних лічильників, встановлених в об'єкті оренди.

Відповідач передав позивачу в користування приміщення за актом прийому-передачі від 15 жовтня 2007 року.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору оренди він на підставі виписаних відповідачем рахунків-фактур №СТ-0000019 від 11.12.2007 року, №СТ-0000003 від 15.01.2008 року, №СТ-0000007 від 15.02.2008 року, №СТ-0000012 від 14.03.2008 року, №15 від 16.04.2008 року, №СТ-0000017 від 14.05.2008 року, №СТ-0000019 від 17.06.2008 року, №СТ-0000021 від 15.07.2008 року, №СТ-0000023 від 13.08.2008 року, №СТ-0000027 від 16.10.2008 року, №СТ-0000029 від 14.11.2008 року, №СТ-0000016 від 16.06.2009 року перерахував останньому передплату вартості електричної енергії загалом в сумі 6885 грн. 57 коп.

За актом прийому-передачі об'єкта оренди з оренди від 03 лютого 2010 року позивач повернув відповідачу нежитлові приміщення.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №346/2100-08-02 від 08.02.2011 року з вимогою повернути сплачені авансові платежі за спожиту електроенергію у сумі 6885 грн. 57 коп. Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач вважаючи спірну суму своїми збитками завданими відповідачем, посилаючись на статтю 224 ГК України, просить її стягнути на свою користь.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази надані сторонами до матеріалів справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Аналогічну норму містить ст. 224 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач.

Зазначені статті визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права; завдання збитків та причинний звязок між порушенням права та збитками. Лише при наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.

Для покладання на відповідача обовязку відшкодування збитків, у даному випадку, необхідно довести факт невиконання обовязку, порушення цивільних прав, завдання збитків та причинний звязок між порушенням права та збитками. При цьому причинний зв'язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім (прямим).

Притягнення до господарсько-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько-правової відповідальності. Склад господарського правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивну та суб'єктивну сторону. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка суб'єкта господарювання, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою правопорушника і збитками; суб'єктивну сторону господарського правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки та її наслідків.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, що утворюють склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Позивач, предявивши позов про стягнення заподіяних збитків, не вказав правових підстав покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Зокрема відсутні посилання на порушення відповідачем зобов'язань за договором. Не вбачає таких порушень і суд, зокрема, рахунки-фактури, на підставі яких, як посилається позивач ним були перераховані кошти відповідачу, були виписані саме на виконання умов договору, встановлених в пунктах 5.2., 5.3. та 5.6. договору. У разі незгоди з розміром витрат за спожиту електроенергію позивач не був позбавлений права перераховувати орендодавцю її вартість, відповідно фактичному споживанню. А у разі безпідставної переплати вартості спожитих комунальних послуг позивач також не позбавлений права звернутись до відповідача з вимогами про повернення безпідставно набутих коштів.

При цьому суд зазначає, що чинне законодавство відрізняє обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави (ст. 1212 ЦК України), а тому суд не може захистити права позивача в обраний ним спосіб.

Позивачем відповідно до вимог ст. 33 ГПК України не доведений факт завдання відповідачем позивачу збитків.

За таких обставин в задоволенні позову має бути відмовлено.

Судові витрати покладаються на позивача.

Позивачу має бути повернутий з державного бюджету зайво сплачений судовий збір в сумі 94 грн. 50 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Повернути публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" (бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, м. Київ, ід. код 14359319) з державного бюджету 94 (дев'яносто чотири) грн. 50 коп. зайво перерахованого судового збору за меморіальним ордером №10600 від 21 грудня 2011 року.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 07.03.2012 р.