ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2012 року справа № 5020-83/2012 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,
за участю представників:
позивача ОСОБА_1 (довіреність від 03.01.2012, №17/0/2-12);
відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 03.01.2012 №1-юр)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовомПублічного акціонерного товариства
«Енергетична компанія «Севастопольенерго»
(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
до Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської ради
(99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2)
про стягнення 533442,53 грн
ВСТАНОВИВ:
20.01.2012 Публічне акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго» (далі позивач, ПАТ «ЕК «Севастопольенерго») звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі суд) до Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської ради (далі відповідач) про стягнення 533442,53 грн. Позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 525, 526,629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910 та вказує на порушенням з боку відповідача умов договору від 28.01.2004 №127 на поставку електричної енергії в частині оплати вартості реактивної енергії.
Ухвалою суду від 20.01.2012 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобовязано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору, розгляд справи призначений на 13.02.2012. Ухвалою від 13.02.2012 розгляд справи відкладений на 05.03.2012.
У судовому засіданні 05.03.2012 представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог у звязку із підписанням сторонами угоди про погашення взаємних однорідних зобовязань (а.с. 101-105). Остаточно просить стягнути з відповідача 428219,05 грн. Оскільки ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, то суд прийняв вищезазначену заяву до розгляду та розглядає позовні вимоги з урахуванням їх зменшення.
Під час судового засідання представник позивач підтримав позовні вимоги, з урахуванням їх зменшення, та надав пояснення, аналогічним викладених у позовні заяві.
Представник відповідача визнав вимоги позовної заяви, зокрема у розмірі 428219,05 грн.
На підставі ст.85 ГПК України 05.03.2012 в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
28.01.2004 між Відкритим акціонерним товариством «Енергетична компанія «Севастопольенерго»(у подальшому назву змінено на Публічне акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго») (постачальник), та Комунальним підприємством «Севтеплоенерго»Севастопольської міської ради (споживач), було укладено договір № 127 на постачання електричної енергії (далі Договір, а.с. 8-16), відповідно до п.1.1 якого постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість електроенергії і здійснює інші платежі відповідно до умов договору та додатків до нього.
Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2004 року (п.10.1. Договору).
Пунктом 10.4. Договору встановлено, що дія договору вважається продовженою на наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення його дії.
Судом встановлено, що строк дії договору продовжувався на підставі п.10.4 у звязку з відсутністю від сторін договору заяв про його припинення. Зазначена обставина сторонами не заперечується.
Відповідно до п.2.2.5 Договору споживач (відповідач) зобовязався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетоку реактивної електричної енергії між електромережею постачальника (позивача) та електроустановками споживача.
Порядок розрахунку за перетоки реактивної електроенергії узгоджений сторонами у додатку №8 до Договору (а.с. 17-20).
Згідно з п.8.3 Договору, споживач щомісячно 20 числа надає постачальнику звіт по обсягах поставленої електроенергії за розрахунковий період, в якому вказує і витрати реактивної енергії.
Пунктом 8.4 Договору сторони погодили, що споживач здійснює розрахунки плановими платежами, строк остаточного розрахунку становить 25 число кожного місяця.
Відповідно до п.8, п.9 додатку №8 до Договору «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії» споживач зобовязаний вести щодобові записи у журналі показників приладів реактивної елегії за добу та наростаючим підсумком за розрахунковий період. Споживач зобовязаний письмовим повідомленням забезпечити передачу показників приладів електрообліку реактивної енергії за розрахунковий період відповідно до графіку у додатку №6 до Договору.
На підставі наданих відповідачем звітів (актів) про витрати електричної енергії (а.с. 62-77) позивачем було проведено розрахунок витрат реактивного споживання та виставлені рахунки:
№24019 від 22.04.2011 на суму 133384,49 грн (а.с. 33-36);
№29822 від 24.05.2011 на суму 44211,46 грн (а.с. 37-39);
№35640 від 24.06.2011 на суму 31776,14 грн (а.с. 40-42);
№41365 від 25.07.2011 на суму 26749,49 грн (а.с. 43-45);
№47238 від 25.08.2011 на суму 23335,21 грн (а.с. 43-47);
№52962 від 26.09.2011 на суму 47068,56 грн (а.с. 46-50);
№58655 від 25.10.2011 на суму 44154,32 грн (а.с. 51-53);
№64511 від 25.11.2011 на суму 183443,59 грн (а.с. 54-57);
№70256 від 23.12.2011 на суму 204202,04 грн (а.с. 58-61).
Відповідно до акту звірки (а.с. 87) борг відповідача на 01.01.2012 (за період з 22.04.2011 по 31.12.2011) склав 533442,53 грн, а станом на 05.03.2012 (за той ж період) - 428219,05 грн (а.с. 102).
Вказана заборгованість на час прийняття рішення у справі відповідачем не погашена. Наведене стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України «Про електроенергетику»та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (в редакції Постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910, далі - Правила).
Крім того, до спірних правовідносин підлягають застосуванню відповідні положення Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, що регулюють загальні питання виконання господарських договорів та відповідальності сторін за порушення зобовязань.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі ГК України) (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Як встановлено судом, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).
Відповідно до пп.2 п.10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Згідно з п.2.2.4 Договору споживач взяв на себе зобовязання сплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №3 «Перелік місць влаштування розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при розрахунках за спожиту електроенергію».
На підставі п.2.2.5 Договору відповідач зобовязався здійснювати плату за послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроприладами споживача, відповідно до Порядку розрахунків за перетоку реактивної електроенергії за виставленими рахунками.
У силу ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч.1 ст.193 ГК України.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалося вище, остаточний розрахунок за спожиту електроенергію відповідач зобовязаний здійснювати до 25 числа календарного року (п.8.4 Договру).
Судом встановлено, що відповідач зобовязання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого має місце заборгованість відповідача за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 428219,05 грн (з урахуванням зменшених позовних вимог). Наведене підтверджується довідкою позивача про заборгованість відповідача станом на 05.03.2012 з урахуванням Угод про погашення взаємних однорідних зобовязань від 14.02.2012, від 17.02.2012, від 29.02.2012 (а.с. 102-105) та останнім не заперечується. Таким чином, сума стягнення у розмірі 428219,05 грн є доведеною та обґрунтованою.
Доказів погашення відповідачем заборгованості у зазначеному розмірі матеріали справи не містять.
Водночас, відповідач в порядку ст. 78 ГПК України у судовому засіданні визнав позовні вимоги у розмірі 428219,05 грн.
За приписами ч.4 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
З урахуванням викладеного, оскільки дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а сама заборгованість є доведеною та обґрунтованою, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України витрати на судовий збір (10668,85 грн) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.49, 78, 82-85, 116, 117 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради (99011, місто Севастополь, вулиця Павліченко 2, р/р 26008945004935 в СФ УСБ, МФО 324195, ідентифікаційний код 03358357) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» (ідентифікаційний код 05471081; 99040, місто Севастополь, вулиця Хрусталева, 44, р/р 2600816314 в АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 384027) заборгованість за реактивну електричну енергію у розмірі 428219,05 грн (чотириста двадцять вісім тисяч двісті девятнадцять грн. 05 коп.).
3.Стягнути з Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради (99011, місто Севастополь, вулиця Павліченко 2, р/р 26008945004935 в СФ УСБ, МФО 324195, ідентифікаційний код 03358357) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» (ідентифікаційний код 05471081; 99040, місто Севастополь, вулиця Хрусталева, 44, р/р 260073537, в АБ «Перший інвестиційний банк»м. Києва, МФО 300506, 05471081) витрати по сплаті судового збору у розмірі 10668,85 грн (десять тисяч шістсот шістдесят вісім грн 85 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис О.С. Янюк
Повне рішення в порядку
статті 84 ГПК України
оформлено і підписано
12.03.2012.
Судове рішення № 21965796, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 05.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5020-83/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: