Рішення № 21965776, 03.03.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2012 року справа № 5020-471/2011-54/2012 За позовомЗаступника прокурора міста Севастополя

(99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до товариства з обмеженою відповідальністю

“Виробничо-комерційна фірма “Санда”

(99003, м. Севастополь, вул. Л. Толстого, будинок 8, кв. 15)

про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 31531,72 грн, розірвання договору оренди та спонукання повернути орендоване майно,

Суддя Кравченко В.Є.

за участю:

прокурора Почка А.А., посвідчення № 17 від 02.02.2012;

представника позивача ОСОБА_1., довіреність б/н від 06.01.2012;

представника відповідача ОСОБА_2., довіреність б/н від 10.02.2012; -

суть справи:

29.03.2011 заступник прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Санда” про стягнення заборгованості за договором оренди, розірвання договору оренди та спонукання звільнити нежитлові приміщення, загальною площею 149,4 кв.м, які знаходяться на першому поверсі житлового будинку (літ.А), розташованого за адресою: місто Севастополь, проспект Жовтневої Революції, 43.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01.06.2011 позов задоволено повністю, з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Санда” на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради стягнута заборгованість з орендної плати з жовтня 2010 року по лютий 2011 року за договором оренди нерухомого майна №51-05 від 21.02.2007 у розмірі 31531,72 грн, у тому числі: основний борг 11914,11 грн, пеня 399,48 грн, 3% річних 77,33 грн, штраф 19140,80 грн; розірвано договір оренди нерухомого майна №51-05, укладений 21.02.2007 між Територіальною громадою в особі Севастопольської міської Ради від імені якої діяв Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Санда”; товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Санда” зобовязано у семиденний термін після набрання рішенням законної сили, звільнити нежитлові приміщення, загальною площею 149,4 кв.м, які знаходяться на першому поверсі житлового будинку (літ.А), розташованого за адресою: місто Севастополь, проспект Жовтневої Революції, 43, та передати їх за актом прийому-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради; з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Санда” в дохід Державного бюджету України стягнуто державне мито в розмірі 400,32 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.10.2011 рішення господарського суду міста Севастополя від 01.06.2011 у справі №5020-471/2011 було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2011 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.10.2011 та рішення господарського суду міста Севастополя від 01.06.2011 у справі №5020-471/2011 було скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя в іншому складі суду.

11.01.2012 матеріали справи надійшли на адресу господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.01.2012 справу прийнято до провадження суддею Кравченко В.Є. та призначено до судового розгляду на 14.02.2012.

Судом оголошувалась перерва в судовому засіданні в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 03.03.2012 провадження у справі в частині вимог щодо стягнення основної суми заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 51-05 від 21.02.2007 в розмірі 11914,11 грн припинено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку зі сплатою відповідачем спірної суми заборгованості. Крім того, цією ж ухвалою припинено провадження у справі в частині вимог щодо розірвання договору оренди та спонукання повернути орендоване майно на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського кодексу України, у звязку з відмовою прокурора від позову по раніше заявленим підставам і закінченням терміну дії договору оренди на момент вирішення справи по суті.

З огляду на вищевикладене, предметом даного судового розгляду по цієї справі є вимоги прокурора про стягнення пені, 3% річних та штрафу.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 399,48 грн, 3% річних в сумі 77,33 грн та штрафу в розмірі 19140,80 грн, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти стягнення з товариства з обмеженою відповідністю «Виробничо-комерційна фірма «Санда»на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради пені та 3 % річних у заявленому прокурором розмірі, однак просив зменшити розмір штрафу з тих підстав, що у теперішній час товариство знаходиться у тяжкому фінансовому стані, у звязку зі зниженням платіжної здатності населення, що призвело до несвоєчасного виконання грошового зобовязання за договором оренди нерухомого майна від 21.02.2007.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд, -

в с т а н о в и в:

21.02.2007 між Територіальною громадою в особі Севастопольської міської Ради від імені якої діє Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (орендодавець), та товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Санда”(орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №51-05 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлові приміщення магазину загальною площею 270,80 кв.м з двома ганками, розташовані у підвалі і на першому поверсі житлового будинку літ. А, які складаються з приміщень: ХХ-19, ХХ-20, з ХХ-34 по ХХ-36 та з 1-3 по 1-16, що знаходяться за адресою м. Севастополь, проспект Жовтневої Революції, 43, для використання під магазин-кафетерій, склад, які перебувають на балансі РЕП-6 (т.1 а.с.15-16).

Пунктом 7.1 договору передбачено, що він діє з моменту підписання акту приймання передачі майна, нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору, строком 29.09.2011 та вказано, що зазначений договір є новою редакцією договору оренди №51-05 від 11.05.2006 (пункт 8.2 договору).

21.02.2007 договір нотаріально посвідчений та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за №571 (т.1 а.с.16, 19).

Факт передання приміщення підтверджується актом прийому-передачі вказаного майна від 21.02.2007 (т.1 а.с.18).

Відповідно до пунктів 3.1-3.3 договору розмір орендної плати визначається у відповідності до методики, затвердженої рішенням сесії Севастопольської міської Ради №344 від 13.11.2002 та складає 40585,14 грн на рік. Орендна плата визначена виходячи з 10% - склад, 12% - магазин - кафетерій від розрахунку вартості обєкту оренди, визначеною незалежною оцінкою вартості майна. Орендна плата складає за перший місяць оренди 3429,60 грн, перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Сума орендної плати підлягає щомісячному коригуванню орендарем при внесенні чергового платежу відповідно до індексу інфляції, який визначається Мінстатом України.

Крім того, 18.09.2007 сторонами підписаний протокол узгодження змін до договору (т.1 а.с.20), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлові приміщення магазину загальною площею 149,40 кв.м, розташовані на першому поверсі житлового будинку літ. А, які складаються з приміщень 3-16, що знаходяться за адресою: місто Севастополь, проспект Жовтневої Революції, 43, для використання під магазин-кафетерій, які перебувають на балансі РЕП №6.

Розмір орендної плати згідно протоколу узгодження змін до договору в сумі 3301,12 грн без урахування ПДВ на місяць та перераховується не пізніше 20 числа поточного місяця, визначається відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 і складає 36298,26 грн на рік. Орендна плата визначена виходячи з орендної ставки 18% від розрахунку вартості обєкту оренди, визначеною незалежною оцінкою вартості майна станом на 30.11.2006.

Так, на виконання умов договору 18.09.2007 відповідач передав позивачу за актом прийому-передачі вбудовані підвальні приміщення магазину, розташованого в пятиповерховому житловому будинку за адресою: місто Севастополь, проспект Жовтневої революції, 43, площею 121,40 кв.м (т.1 а.с.22).

Факт передання приміщення підтверджується актом прийому-передачі вказаного майна від 18.09.2007 (т.1 а.с.25).

Зазначені зміни були зафіксовані у нотаріально посвідченій додатковій угоді від 11.03.2008 до договору (т.1 а.с.23).

11.09.2009 між сторонами було укладено додатковий договір (т.1 а.с.28), відповідно до умов якого розмір орендної плати на період з 18.08.2009 до 31.12.2009 визначається відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №7273 від 14.07.2009 та складає 3364,03 грн в місяць та з 01.08.2009 перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Розмір орендної плати за кожний наступній місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому. З 01.01.2010 розрахунок орендної плати відновлюється згідно умов договору.

19.01.2010 між сторонами було укладено додаткову угоду (т.1 а.с.29), відповідно до умов якого розмір орендної плати на період з моменту підписання угоди до 01.08.2010 визначається відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №7273 від 14.07.2009 та складає 3483,25 грн в місяць та з моменту підписання сторонами угоди і перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Розмір орендної плати за кожний наступній місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому. З 01.08.2010 розрахунок орендної плати відновлюється згідно умов договору.

Таким чином, передавши майно відповідачеві за актом прийому-передачі від 21.02.2007, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради виконав свої зобовязання за договором у повному обсязі, надав відповідачеві обєкт оренди. Проте, орендар товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Санда», у порушення умов вищевказаного договору, свої зобовязання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року не виконав, у звязку з чим за орендарем утворилась заборгованість по орендній платі, з врахуванням передбаченого корегування, перед позивачем у розмірі 11914,11 грн, що і стало причиною звернення прокурора до суду із даним позовом.

Оцінюючи пояснення учасників судового розгляду, наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Як встановлено судом, між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна № 51-05 від 21.02.2007, який став підставою виникнення у відповідача зобовязань щодо оплати отриманого в строкове оплатне користування майна (т. 1 а.с. 7-8).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач припустився порушення умов договору стосовно повного та своєчасного внесення орендної плати, у звязку з чим за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 11914,11 грн.

Договір недійсним не визнаний та за своєю правовою природою і ознаками є договором оренди ( найму) нерухомого майна.

Частиною першою статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною третьою статті 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини шостої статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статей 759, 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачають, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині першої статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зобовязався перераховувати позивачу орендну плату на зазначені у договорі рахунки не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Внаслідок неналежного виконання зобовязання у відповідача за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року утворилася заборгованість по орендній платі в сумі 11914,11 грн, яка була добровільно сплачена відповідачем після подачі позову до суду.

Ухвалою суду від 03.03.2012 провадження у справі в частині вимог щодо стягнення основної суми заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 51-05 від 21.02.2007 в розмірі 11914,11 грн припинено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору. Крім того, цією ж ухвалою припинено провадження у справі в частині вимог щодо розірвання договору оренди та спонукання повернути орендоване майно на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського кодексу України, у звязку з відмовою прокурора від позову з обставин зникнення підстав для розірвання договору оренди та повернення обєкта оренди, якими позивач обґрунтовував раніше свій позов та закінченням 29.09.2011 терміну дії договору оренди нерухомого майна № 51-05 від 21.02.2007 та небажанням Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради продовжувати договірні відношення з відповідачем у майбутньому, про що йдеться у листі від 07.10.2011 за вих. № 01-15/3521, спрямованим на адресу орендаря (а.с. 111,112 т.2).

Таким чином, прокурор та позивач в межах розгляду даної справи просять стягнути з відповідача пеню за порушення строку внесення орендної плати у розмірі 399,48 грн та штрафу в сумі 19140,80 грн за неналежне виконання обовязків за договором, а також 3 % річних , у сумі 77,33 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно чи не в повному обсязі, стягується відповідно до законодавства за період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення.

Перевіривши здійснений прокурором та позивачем розрахунок пені (т. 1 а.с. 31-32), суд дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги в частині стягнення її з відповідача в сумі 399,48 грн такими, що підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи представник відповідача також погодився з розміром пені і підставами її стягнення.

Крім того, у пункті 6.1 договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання обовязків по договору оренди, вони несуть відповідальність, передбачену законодавством України штраф у пятикратному розмірі місячної орендної плати.

Розмір штрафу, який заявлений до стягнення складає суму 19140,80 грн.

Вирішуючи питання про співмірність розміру штрафу сумі заборгованості по орендній платі, тривалості порушення договірного зобовязання орендарем, суд виходив з наступних норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Дане положення також кореспондується з пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, яким визначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

У пункті 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З довідки про фінансові показники товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Санда»за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 вбачається, що фінансовий стан підприємства погіршився в порівнянні на 01.01.2011 та 01.01.2012, про що свідчить, зокрема: наявність тимчасової кредиторської заборгованості перед постачальниками наприкінці 2010 року; збільшення товарного залишку наприкінці 2010 року у звязку з нездатністю підприємства швидко реалізовувати закуплену продукцію; низька купівельна здатність населення, як наприкінці 2010 року, так і наприкінці 2011 року. Крім того, з наданої товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Санда»довідки про фінансові показники підприємства вбачається постійне збільшення витрат підприємства на електроенергію та інші комунальні послуги. Доля витрат на електроенергію складає 37,8 % при виготовленні продукції. Таким чином, збитки підприємства станом на 01.01.2012 склали 7930,25 грн.

Наведені докази свідчать про погіршення фінансово-господарського стану підприємства, що і стало причиною неналежного виконання відповідачем основного зобовязання та призвело до нарахування штрафних санкцій.

Разом з цим, судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Санда»після подачі позову до суду та до моменту розгляду справи у Севастопольському апеляційному господарському суді була добровільна сплачена сума основної заборгованості в повному обсязі 11914,11 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (т.2 а.с. 29, т.2 а.с. 28, т.2 а.с. 27, т.2 а.с. 22, т.2 а.с. 25, т.2 а.с. 24, т.2 а.с. 23, т.2 а.с. 21, т.2 а.с. 20, т.2 а.с. 19). Про спричинення збитків несвоєчасним внесенням орендної плати позивачем не заявлено.

Аналізуючи сукупність встановлених обставин у справі та враховуючи те, що заявлений прокурором в інтересах Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради розмір штрафу в сумі 19140,80 грн, (пятикратний розмір місячної орендної плати), є, на думку суду, великим порівняно з сумою основного боргу 11914,11 грн, яка є погашеною на час нового розгляду справи. Тому суд дійшов до висновку, що зазначені обставини є винятковими, тому, згідно з положеннями частини першої статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідним зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобовязання, до 5482,99 грн, - однократного розміру місячної орендної плати з урахуванням індексу інфляції, станом на лютий 2011 (т.1 а.с. 31).

Визначаючи розмір стягуваного штрафу за неналежне виконання відповідачем зобовязання за договором оренди нерухомого майна №51-05 від 21.02.2007, суд також виходив з нетривалого періоду існування заборгованості, а також обставин погіршення фінансового становища підприємства, вважаючи, що стягнення штрафу у розмірі однократної місячної орендної плати з урахуванням індексу інфляції станом на лютий 2011 є співмірним спірній сумі заборгованості та буде відповідати принципу розумності та справедливості при розгляді господарської справи.

Задовольняючи вимоги позову про стягнення з відповідача 3% річних за прострочку виконання грошового зобов'язання за період з 21.10.2010 по 14.03.2011 у розмірі 77,33 грн суд виходив з наступного.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних (т.1 а.с.32), суд дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 77,33 грн такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, за наслідком разом стягненню підлягає сума - 5959,80 грн, з якої пеня - 399,48 грн, 3% річних - 77,33 грн, штраф - 5482,99 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги приписи пункту 4 листа Вищого Арбітражного суду України від 16.10.1995 року № 01-8/732 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів”, у якому розяснено, що якщо вимоги позивача про стягнення неустойки визнано обґрунтованими, але суд вважає за можливе на підставі пункту 3 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України зменшити розмір санкцій, що підлягають стягненню з відповідача, державне мито повинно бути покладене на відповідача у сумі, сплаченій позивачем, а не пропорційно задоволеним вимогам, оскільки в даному випадку визначальним для вирішення спору є обґрунтованість вимог позивача та обов'язок другої сторони задовольнити обґрунтовані вимоги заявника.

Оскільки первісна сума майнових вимог, яка підлягає стягненню за рішенням суду зменшена внаслідок реалізації права суду, передбаченого статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, прокурор звільнений від обовязку сплати судових витрат при зверненні до суду з позовом, відповідач здійснив погашення загальної суми заборгованості вже після порушення провадження у справі, державне мито підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України, у розмірі 1 % від ціни позову, яка була визначена позивачем при зверненні до суду, у загальному розмірі 196,18 грн, а також стягненню до державного бюджету підлягають 236,00 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла на час подання позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи з розміру штрафу, заявленого прокурором, - 19140,80 грн.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, у засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про складення повного рішення 07.03.2012.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Санда” (99003, м. Севастополь, вул. Л.Толстого, 8 кв. 15, ідентифікаційний код 20752274) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044, р/р 33213870700001 в ГУ ГКСУ в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) за договором оренди нерухомого майна №51-05 від 21.02.2007 пеню, в сумі 399,48 грн, 3% річних, у сумі 77,33 грн, штраф, у сумі 5482,99 грн, разом суму 5959,80 грн (пять тисяч девятсот пятдесят девять грн вісімдесят коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Санда” (99003, м. Севастополь, вул. Л.Толстого, 8 кв. 15, ідентифікаційний код 20752274) в дохід Державного бюджету України (код за ЄДРПОУ) 38022717, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі), код банку отримувача (МФО)- 824509, рахунок отримувача 31215206783001, код класифікації доходів бюджету 22030001 “Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050”, призначення платежу судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 23013519 (суду, де розглядається справа) державне мито в розмірі 196,18 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Санда” (99003, м. Севастополь, вул. Л.Толстого, 8 кв. 15, ідентифікаційний код 20752274) в дохід Державного бюджету України (код за ЄДРПОУ) 38022717, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі), код банку отримувача (МФО)- 824509, рахунок отримувача 31215206783001, код класифікації доходів бюджету 24060300, код ЄДРПОУ 23013519 (суду, де розглядається справа) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Є. Кравченко

Повний текст рішення, відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України, складено 07.03.2012.