Ухвала суду № 21965594, 14.03.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

УХВАЛА

"14" березня 2012 р.

Справа № 5017/511/2012

Суддя господарського суду Одеської області Лічман Л.В., отримавши зареєстровану 14.03.2012 р. за № 7738/2012 заяву Публічного акціонерного товариства „Укрнафта” про вжиття заходів до забезпечення позову за правилами ст.ст.66,67 ГПК України за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрнафта” до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Приватне підприємство „Перспектива-Ріелтор”, про зобов’язання укласти договір,

встановив:

Публічне акціонерне товариство „Укрнафта” звернулось в господарський суд Одеської області з позовною заявою про зобов’язання Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” укласти договір на постачання електричної енергії в редакції, запропонованій позивачем.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.02.2012 р. прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Укрнафта”; порушено провадження у справі № 5017/511/2012; справу призначено до розгляду в засіданні суду на 19.03.2012 р.

29.02.2012 р. до суду надійшла заява (вх. № 6491/2012) позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відповідно до ст.ст.66,67 ГПК України шляхом заборони Відкритому акціонерному товариству „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” та Приватному підприємству „Перспектива-Ріелтор” відключати електропостачання АЗС Публічного акціонерного товариства „Укрнафта” № 15/014, розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Грушевського, 37.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.03.2012 р. в задоволенні вказаної заяви Публічного акціонерного товариства „Укрнафта” відмовлено.

Ухвала вмотивована ненаведенням заявником ніякого обґрунтування того, яким чином заборона припиняти постачання електроенергії вплине на виконання рішення, в якому відповідача, за умови задоволення вимог, суд спонукатиме до укладання правочину, ненаданням доказів існування в розумінні ст.66 ГПК України взаємозв’язку між запропонованим заходом та суттю спору.

14.03.2011 р. до суду надійшла повторна заява (вх. № 7738/2012) позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відповідно до ст.ст.66,67 ГПК України шляхом заборони Відкритому акціонерному товариству „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” та Приватному підприємству „Перспектива-Ріелтор” вчиняти дії щодо припинення постачання електричної енергії на АЗС Публічного акціонерного товариства „Укрнафта” № 15/014, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Грушевського, 37, до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 5017/511/2012.

Обґрунтовуючи заяву, Публічне акціонерне товариство „Укрнафта” посилається, зокрема, на те, що заявлення позову в рамках провадження у даній справі спричинено безпідставною відмовою енергопостачальної організації від підписання договору про постачання електричної енергії в запропонованій їй редакції, яка відповідає вимогам чинного законодавства, чим порушується право споживача на отримання на договірних засадах електричної енергії для здійснення нормальної господарської діяльності. При цьому специфіка виконання рішення господарського суду про зобов’язання укласти договір полягає в тому, що договір набере чинності з дати вступу рішення в законну силу, тобто в період розгляду спору (з дати закінчення попереднього договору на постачання електричної енергії від 13.04.2010 р. № 011101 до ухвалення рішення по справі) відбуватиметься користування електричною енергією за відсутності укладеного договору.

Виходячи з наведеного та того, що невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до завдання суттєвих збитків позивачу (дохід від реалізації товару в лютому 2012 року склав 2120641,00 грн.) та ніяким чином негативно не вплине на права відповідача та третьої особи, т.я. в разі прийняття рішення про задоволення позову розрахунок за користування електричною енергією за період судового розгляду буде здійснений на підставі тих тарифів, визначених в новому договорі на постачання електричної енергії, а у випадку відмови у задоволенні позову Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” зможе стягнути кошти за бездоговірне користування енергією у відповідності з чинним законодавством, заявник вважає, що існує безпосередній зв’язок між запропонованим ним заходом до забезпечення позову і предметом останнього, захід, на вжитті якого наполягає Публічне акціонерне товариство „Укрнафта”, являється адекватним, розумним та таким, що враховує інтереси всіх учасників процесу та осіб, які до нього не залучені.

Розглянувши зазначену заяву позивача, господарський суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, електропостачання АЗС Публічного акціонерного товариства „Укрнафта” № 15/014 здійснюється з 2002 року по постійній схемі приєднання РЩ-0,4 кВ ТП-1731, що належить Приватному підприємству „Перспектива-Ріелтор”, на підставі чинних технічних умов.

Подача до господарського суду заяви в порядку ст.ст.66,67 ГПК України відбулась після отримання від Приватного підприємства „Перспектива-Ріелтор” попередження про відключення від електропостачання належного Публічному акціонерному товариству „Укрнафта” АЗС з 10.03.2012 р. у зв’язку із закінченням терміну дії попереднього договору на постачання електричної енергії, а також з огляду на неодноразові наміри третьої особи повністю демонтувати об’єкт, за допомогою якого здійснюється електропостачання автозаправної станції.

Згідно із приписами ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених ст.67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову; забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В ч.1 ст.67 ГПК України закріплено, що позов забезпечується забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26.12.2011 р. № 16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову; у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Господарський суд, проаналізувавши наведені норми процесуального права, їхнє тлумачення пленумом касаційної інстанції, доводи, викладені в повторній заяві Публічного акціонерного товариства „Укрнафта”, відзначає, що на теперішній час існують обставини, які можуть ускладнити виконання рішення господарського суду по даній справі про спонукання укласти угоду.

Така позиція суду зумовлена тим, що якщо буде здійснено відключення електричної енергії, проте в подальшому встановлено, що Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” як виробник та постачальник електроенергії, що займає монопольне становище, зобов’язаний укласти договір енергопостачання на вимогу споживача, неправомірно відмовився від запропонованої йому редакції угоди, виникне проміжок часу з моменту відключення до набрання законної сили рішенням, коли з вини постачальника через неспоживання енергії буде завдано збитків споживачу.

Запобігти названій ситуації або відновити у повному обсязі порушені права Публічного акціонерного товариства „Укрнафта” рішення за позовом про зобов’язання укласти договір не зможе внаслідок визначеної законодавцем в ст.ст.181,187 ГК України специфіки виконання цієї категорії рішень, сутність якої полягає у набранні за загальним правилом правочином чинності лише із вступом судового акту в законну силу, про що вірно вказано в заяві.

Відтак, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить захист інтересів Публічного акціонерного товариства „Укрнафта”, унеможливить повне поновлення прав та реальне виконання позитивного для нього рішення в разі його прийняття.

Одночасно слід визнати правильними доводи заявника про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до завдання суттєвих збитків позивачу, однак ніяким чином негативно не вплине на права відповідача, оскільки у випадку задоволення позову розрахунок за користування електричною енергією за період судового розгляду здійснюватиметься на підставі тарифів, визначених в договорі на постачання електричної енергії, а у випадку відмови у позові Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” зможе притягнути споживача до відповідальності за бездоговірне користування електроенергією.

Окремо потрібно відмітити доцільність вжиття заходів до забезпечення позову і з огляду на майнові інтереси інших суб’єктів, що не є учасниками судового процесу, тому що припинення електропостачання зупинить господарську діяльність та отримання прибутку, а, отже, призведе до зниження відрахувань в бюджет, обмеження прав покупців продукції тощо.

Таким чином, між запропонованим заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви існує безпосередній зв’язок, захід, про вжиття якого просить Публічне акціонерне товариство „Укрнафта”, є адекватним, розумним та забезпечує збалансованість інтересів усіх учасників процесу та осіб, які до нього не залучені, в зв’язку з чим обґрунтована заява в порядку ст.ст.66,67 ГПК України підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.66,67,86 ГПК України, ухвалив:

Задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства „Укрнафта” (зареєстрована 14.03.2012 р. за № 7738/2012) про забезпечення позову.

Заборонити Відкритому акціонерному товариству „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” та Приватному підприємству „Перспектива-Ріелтор” вчиняти дії щодо припинення постачання електричної енергії на АЗС Публічного акціонерного товариства „Укрнафта” № 15/014, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Грушевського, 37, до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 5017/511/2012.

Стягувачем за цією ухвалою є Публічне акціонерне товариство „Укрнафта” (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5; код 00135390).

Боржниками за цією ухвалою є Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (65029, м. Одеса, вул. Садова, 3; код 00131713) та Приватне підприємство „Перспектива-Ріелтор” (65026, м. Одеса, Приморський район, вул. Приморська, 49/1, каб. 214; код 33311203).

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення і може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвала може бути пред’явлена до виконання до 14.03.2013 р.

Суддя Лічман Л.В.