Вирок № 21961630, 20.12.2011, Миколаївський районний суд Миколаївської області

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-241/2011 р.

В И Р О К

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Карікової Л.В.,

при секретарі Устименко М.В.,

за участю прокурора Луговського С.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши 20 грудня 2011 року у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, студента Київської академії статистики, обліку та аудиту, не одруженого, не судимого, військовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

30.07.2011 року приблизно о 01 год. 25 хв. ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ -2108, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався в темну пору року, в умовах обмеженої видимості, по сухий асфальтованій проїзній частини автодороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» з боку м. Миколаєва в напрямку м. Одеса зі швидкістю 80 км./год.

Під час руху ОСОБА_2 виявив два невстановлені в процесі досудового слідства автомобілі, які рухалися в напрямку м. Миколаєва, один з яких розпочав виконувати маневр обгону попутного транспортного засобу та виїхав на смугу руху автомобіля ВАЗ 2108 під керуванням ОСОБА_2

Рухаючись при вказаних вище умовах, ОСОБА_2 на 108 км. +120 м вищезазначеної автодороги, поблизу с. Сенькино Миколаївського району Миколаївської області в порушення п.п. 2.3 «б», 12.3 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожній обстановці та її змінам, виявивши на полосі свого руху невстановлений в ході досудового слідства транспортний засіб, який рухався по його полосі руху у зустрічному для нього напрямку та виконуючи маневр уводу транспортного засобу не прийняв мір до зменшення швидкості руху свого транспортного засобу, аж до повної його зупинки , хоча обєктивно мав таку можливість, а продовжив рух не зменшуючи швидкості свого транспортного засобу, змістився на праву обочину, втратив контроль над керуванням свого автомобіля, внаслідок чого допустив його занос з наступним перекиданням. В результаті ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_1 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1801/1694-11 від 31.08.2011 року у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження в виді закритої черепно- мозкової травми зі струсом головного мозку, забитих саден та поранень голови, закритого перелому правої плечової кістки зі зміщенням, закритої травми органів черевної порожнини з розривом селезінки та внутрішньочеревною кровотечею, зачеревною гематомою, закритого перелому кісток таза зліва, численних саден тулуба та кінцівок.

Причиною ДТП стало злочинне порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п 2.3 «б», 12.3 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з наступившими наслідками.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив суду, що 29.07.2011 року він зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 поїхали на море в Коблево. Коли вони проїхали с.Половинки він побачив , що по зустрічній полосі руху їхало два автомобілі. Один з автомобілів виїхав на полосу зустрічного руху, здійснюючи маневр обгону. Він поморгав йому фарами, однак водій автомобіля не покинув полосу руху. Вважаючи, що можливо виникне зіткнення, він різко повернув кермо вправо та одночасно почав гальмувати. Коли він виїхав на обочину, його автомобіль почало розгортати, а потім автомобіль декілька разів перевернувся, в результаті чого він та ОСОБА_1 отримали тілесні ушкодження.

Вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними по справі доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що 29.07.2011 року вона разом з ОСОБА_2 поїхали в Коблево на море. По дорозі сталася аварія в результаті якої вона отримала тяжкі тілесні ушкодження. Деталі ДТП вона точно не памятає. Претензій до підсудного вона ніяких не має.

Вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується також письмовими доказами по справі.

Так, з рапорту оперативного чергового Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївської області від 30.07.201 року вбачається, що до чергової частини надійшло повідомлення про те, що на автодорозі М-14 «Одеса- Мелітополь- Новоазовськ»біля с. Сенькино трапилося ДТП під керуванням водія ОСОБА_2 Внаслідок ДТП водій та пасажир отримали тілесні ушкодження( а.с. 3).

З протоколу огляду місця огляду дорожньо-транспортної події від 30.07.2011 року вбачається, що на 108км. + 120 м.. автодороги Одеса- Новоазовськ відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ -2108, державний реєстраційний номер НОМЕР_2( ас. 4-16).

З висновку судово-медичної експертизи № 18/-2/16/95-11 від 31.08.2011 року вбачається, що у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження в виді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забоїв волосистої частини голови, закритого перелому основи плеснових кісток і кубоподібної кістки правої стопи, закритого перелому щиколотки лівої гомілки. За ступенем тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я на строк більше 21 дні ( а.с 29-30).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1801/1694/11 від 31.08.2011 року у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження в виді закритої черепно- мозкової травми зі струсом головного мозку, забитих саден та поранень голови, закритого перелому правої плечової кістки зі зміщенням, закритої травми органів черевної порожнини з розривом селезінки та внутрішньочеревною кровотечею, зачеревною гематомою, закритого перелому кісток тазу зліва, численних саден тулуба та кінцівок.(а.с. 35-36)

Вина підсудного ОСОБА_2 також підтверджується даними, які містяться у протоколі відтворення обстановки і обставин події. (а.с.70-74), які узгоджуються з іншими дослідженими доказами по справі.

Крім того, відповідно до висновку технічної експертизи №2/ 159 від 19.092011 року на момент огляду ходова частина автомобіля НОМЕР_1 знаходились в непрацездатному стані, рульове керування знаходилось в обмежено працездатному стані, гальмівна система знаходилась в працездатному стані.

Несправностей автомобіля, які могли би виникнути до ДТП та вплинути на його рух в досліджуваних системах та механізмах не виявлено.

Виявлені на момент огляду пошкодження виникли внаслідок ДТП.( а.с. 46-55).

З висновку транспортно - трасологічної експертизи № 4/70 від 20.09.2011 року вбачається, що пошкодження кузову автомобіля сталося внаслідок перекидання автомобіля. Пошкоджень та слідів характерних для взаємодії з іншими транспортними засобами не виявлено ( ас. 62-64).

Відповідно до судово-автотехнічної експертизи № 1/116 від 26.09.2011 року у вказані дорожній ситуації водій автомобіля ОСОБА_2 під час руху в темну пору доби, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху , повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.2 Правил дорожнього руху України, згідно якого : у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

При виявлення водієм ОСОБА_2 небезпеки для руху, яку створював зустрічний автомобіль, що виконував маневр обгону та наближався до нього в зустрічному напрямку по смузі його руху, він повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

На підставі проведеного дослідження, можливо зробити висновок, що в дорожній ситуації обставини якої встановлені при проведенні ВООП за участю автомобіля ОСОБА_2 від 16.09.2011 року при умові незмінного характеру руху зустрічного автомобіля , а саме по смузі руху автомобіля ОСОБА_2 , своїми однобічними діями не мав технічної можливості запобігти зіткненню із зустрічним автомобілем шляхом дотримання технічних вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України та виходячи з вищевказаних умов знаходився в аварійній ситуації, яка не регламентується вимогами Правил дорожнього руху України. ( а.с. 87-92).

Відповідно до висновку додаткової судово- автотехнічної експертизи №6685 від 24.10.2011 року, яку суд приймає як належний та допустимий доказ по справі, вбачається, що водію ОСОБА_2 необхідно було керуватися вимогами п.п. 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме - відповідно до п 12.2 Правил дорожнього руху України в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; відповідно до п.12.3 правил дорожнього руху України при виявленні небезпеки для руху, або перешкоди яку водій об`єктивно спроможне виявити, він повинен невідкладно прийняти міри для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або небезпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Відповідно до проведених розрахунків можливо зробити висновок, що водій автомобіля ВАЗ 2108 мав технічну можливість змістити полосу свого руху в межах проїзної частини на 1,2 м та при цьому уникнути контактування з зустрічним транспортним засобом. Його дії, а саме , несвоєчасне виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України можуть знаходитись в причинному зв`язку з ДТП.( а.с. 100-102).

Таким чином, причиною даної дорожньо-транспортної пригоди стало злочинне порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 2.3.“б”, 12.2, 12.3. Правил дорожнього руху України, яке знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.

Отже, оцінюючи зібрані по справі і досліджені в судовому засіданні докази, в їх сукупності, які повністю узгоджуються між собою, суд находить вину підсудного ОСОБА_2 доведеною і кваліфікує його дії за ст. 286 ч. 2 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні підсудному покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини справи, а також його особу.

ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягався.

Обставинами які пом'якшують покарання підсудного є позитивна характеристика, те що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнання своєї вини, щире каяття.

Обставин що обтяжують покарання підсудного не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів з врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом`якшують та обтяжують покарання.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що виправлення підсудного можливе призначивши йому покарання з застосуванням ст.ст. 75 та 76 КК України.

Вирішуючи питання про застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, суд приходить до висновку про можливість не застосовувати таке додаткове покарання з врахуванням особи підсудного та обставин ДТП.

Вирішуючи питання про судові витрати, які складаються з витрат на проведення автотехнічних експертиз по справі на загальну суму 4060 грн. 64 коп. суд, у відповідності до ст. 93 КПК України, вважає необхідним віднести їх на рахунок підсудного.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

П р и с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 ( один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця роботи, проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України Миколаївської області ( УДК в Миколаївській області МФО-826013, р/р 31251272210005, код 25574110) судові витрати за проведення експертиз в сумі 4060 грн. 64 коп.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Л.В.Карікова

20.12.2011