Рішення № 21960881, 27.02.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 0212/3113/2011

Провадження № 22-ц/290/242/2012Головуючий в суді першої інстанції:Федчишен С.А.

Категорія: 57 Доповідач: Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2012 м. Вінниця

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

Суддів: Пащенко Л.В., Чуприни В.О.

При секретарі: Торбасюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою представника за дорученням ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 грудня 2011 року по справі за позовом виконавчого комітету Вінницької міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_8, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у проведенні ремонтних робіт шляхом відселення осіб на період здійснення ремонтних робіт та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,ОСОБА_12, ОСОБА_13 до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради та зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні місяці 2011 року виконавчий комітет Вінницької міської ради звернувся в Ленінський районний суд м. Вінниця з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_8, за участю третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у проведенні ремонтних робіт шляхом відселення на період проведення ремонтних робіт.

Позов мотивований тим, що квартира АДРЕСА_1 є власністю територіальної громади міста в особі міської ради. Законодавствам про контроль за використанням та схоронністю державного житлового фонду покладено на виконавчі комітети відповідних рад. Зокрема, державний контроль за використанням та схоронністю державного житлового фонду, відповідно до ст.29 ЖК УРСР має своїм завданням забезпечувати дотримання всіма міністерствами, державними комітетами, відомствами, державними, кооперативними та іншими громадськими організаціями, підприємствами та установами, службовими особами і громадянами правил користування житловим фондом і утримання його в технічному стані.

Вказана квартира та будинок в цілому, відповідно до висновку технічного заключення, потребує виконання підтримуючого ремонту та підсилення деяких конструктивних елементів, зокрема це конструктивні елементи квартир №1,№2, №5, крім того, проти аварійні роботи по підсиленню горищного перекриття в квартирах№1 та №2, також кроквяна система в осях 4-5 потребує невідкладного виконання.

Проте, власник квартири №2 не може виконати свій обов`язок щодо схоронності державного житлового фонду, оскільки квартиронаймач ОСОБА_3 здійснює перешкоди, а саме - не надала згоди на тимчасове звільнення квартири на період ремонту. При цьому всім відповідачам пропонувалося тимчасове житло на вказаний період, але вони продовжують чинити перешкоди у проведенні підтримуючого ремонту, тому позивач звернувся в суд з даним позовом.

Крім того, в Ленінський районний суд м. Вінниця з зустрічним позовом звернулися ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради про видачу свідоцтв про право власності на житло від 29.12.1994р. за №1102 щодо ОСОБА_12, від 259.05.1997р. №398 щодо ОСОБА_10, від 24.02.2000 р. щодо ОСОБА_9, від 28.08.2007 р.№2030 щодо ОСОБА_13 від 25.10.2007 р. №2525 щодо ОСОБА_14 та зобов`язання невідкладно провести належне обстеження будинку по АДРЕСА_2 згідно Положення «Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання »,затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 р. №189. Ще позивачі просили зобов`язати відповідача надати всім хто проживає у вказаному будинку відповідне тимчасове помешкання на час ремонту будинку з гарантією повернення у відремонтоване житло та вказати строк, необхідний для ремонту будинку.

Ленінський районний суд м. Вінниця своїм рішенням від 22.12.2011 року позов виконавчого комітету Вінницької міської ради задовільнив повністю, а у задоволенні зустрічного позову відмовив.

Представник за дорученням відповідачів-позивачів ОСОБА_2 не погодився з рішенням суду, оскаржив його у апеляційному порядку, як незаконне та необґрунтоване, таке у якому висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задоволити вимоги зустрічного позову.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення у зв`зку зі слідуючим.

Задовільняючи позов виконавчого комітету, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що відповідно до технічного заключення про стан будинку АДРЕСА_2, даний будинок віднесено до ветхих і тому капітальний ремонт будівлі виконувати недоцільно. Проте, оскільки перекриття квартир №1 і №2 знаходиться у аварійному стані та потребує невідкладних проти аварійних робіт, а відповідачі по даному позову добровільно не виселяються з займаної квартири, чим чинять перешкоди у проведенні ремонтних робіт, їх слід відселити з займаного житла на період здійснення даних робіт.

При цьому суд перерахував безліч статей Житлового Кодексу України, але жодної з них, яка була б підставою для відселення громадян. У даному Кодексі в контексті зазначених обставин говориться про виселення, переселення , але не про відселення.

Про переселення громадян говориться у ст.101 Ж К України, коли ведеться мова про надання громадянам жилих приміщень у зв`язку з капітальним ремонтом жилого будинку.

Проте, у даному випадку не стоїть таке питання, тому що має проводитися не капітальний ремонт, а проти аварійні роботи.

У всіх інших випадках Житловий Кодекс України говорить про можливе виселення.

Разом з тим, ст.. 8 ч. 4 Ж К України, як і ст. 109 цього кодексу, говорять про те, що ніхто не може бути виселений Із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користуватися ним, інакше, як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Задовільняючи позовні вимоги, суд не вказав жодної із законних підстав, як для виселення так і для відселення. Такі підстави також не зазначені ні у позовній заяві, ні у апеляційній скарзі.

За таких обставин, висновки суду у частині первісного позову не відповідають обставинам справи, рішення у цій частині ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому цю частину рішення слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові на підставі ст.309 ЦПК України.

Щодо відмови у зустрічному позові, то у цій частині рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, воно є законним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і підстав для його скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст.. ст.307,309, 308, 313,314,316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника за дорученням ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 грудня 2011 року скасувати в частині задоволення позову виконавчого комітету Вінницької міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_8, за участю третьої особи на стороні відповідачів служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у проведенні ремонтних робіт шляхом відселення осіб на період здійснення ремонтних робіт та в частині стягнення в рівних частках з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 державного мита в дохід держави у сумі 8,50грн. та 37грн. за інформаційно-технічне забезпечення і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у даному позові відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін

Рішення апеляційного суду Вінницької області набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку з того ж моменту протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: