Постанова № 21956853, 14.03.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/652/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

при секретарі Марченко О.Є.,

за участю:

представника позивача - Ніколаєнка Р.В.,

представника відповідача - Зогаля О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Гера" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват - Плюс"до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтавіпро стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Гера" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват - Плюс" (далі по тексту - ДП "Гера" ТОВ "Компанія "Приват - Плюс")06 лютого 2012 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві (далі по тексту - відповідач, УПФ України Київського району в м. Полтаві) про стягнення суми помилково сплачених страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2009 - 2010 роки в розмірі 50 769 грн. 09 коп.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що перебуваючи на обліку в УПФ України Київського району в м. Полтаві як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування протягом 2009 - 2010 років ним помилково сплачено страхові внески по відрахуванню 33,2% від фонду оплати праці, внаслідок чого за особовим рахунком ДП "Гера" ТОВ "Компанія "Приват - Плюс" утворилася переплата по страховим внескам в розмірі 50 769 грн. 09 коп. Зазначав, що в силу п. 13 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду. Однак за результатами звернення позивача із заявою до УПФ України Київського району в м. Полтаві про повернення помилково сплачених сум страхових внесків, його заяву залишено без задоволення.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

У наданих до суду запереченнях на адміністративний позов просив відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сплата страхових внесків здійснюється шляхом внесення відповідних сум страхових внесків на банківські рахунки органів Пенсійного фонду. Повернення сум сплачених страхових внесків неможливе, оскільки частка єдиного податку, яка надходить до бюджету Фонду після розподілу органами Державного казначейства України, не являється страховим внеском. За таких обставин, органи Пенсійного фонду України не можуть порушувати норми податкового законодавства, тобто повертати частку єдиного податку.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Дочірнє підприємство "Гера" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват - Плюс" 12.10.2009 року у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 791196, ідентифікаційний код (код за ЄДРПОУ) - 36792518 (а.с. 10-11).

Позивач є субєктом солідарної системи пенсійного забезпечення, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування протягом 2009 - 2010 років перебував на обліку в УПФ України Київського району в м. Полтаві з 14.10.2009 року, реєстраційний номер 162606146 (а.с. 8).

Протягом 2009 - 2010 років ДП "Гера" ТОВ "Компанія "Приват - Плюс" перебувало на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується копіями свідоцтв про право сплати єдиного податку (а.с. 81-82).

У період з жовтня 2009 року по грудень 2010 року включно зі сплачених позивачем сум єдиного податку Державним казначейством здійснювалися відрахування до УПФ Київського району у м. Полтаві за ставкою 42%.

Крім того, позивачем сплачувалися страхові внески в розмірі 33,2% від фонду оплати праці, як це визначено Законом України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування".

Вищезазначене, на думку позивача, призвело до утворення переплати зі сплати страхових внесків в сумі 56 335 грн. 86 коп., у звязку з чим ДП "Гера" ТОВ "Компанія "Приват - Плюс" 10.10.2011 року звернулося до відповідача із заявою про повернення вказаної суми переплати в порядку, визначеному п. 13 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обовязкове державне пенсійне страхування та інших платежів (а.с. 6).

На підставі вказаної заяви, згідно направлення від 31.10.2011 року № 302, виданого УПФ України Київського району в м. Полтаві, начальником відділу по контрольно-перевірочній роботі за нарахуванням та сплатою платежів Шашовою І.М. згідно статті 13, абзацу шостого пункту 7 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та наказу УПФ Київського району в м. Полтаві від 13.10.2011 № 153, у період з 31.10.2011 року по 03.11.2011 року проведено позапланову перевірку ДП "Гера" ТОВ "Компанія "Приват - Плюс" щодо правильності нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, єдиного соціального внеску та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України за період з 12.10.2009 року по 30.09.2011 року, а також достовірності відомостей, поданих до відділу ПОІС та М за 2009-2011 роки.

За результатами перевірки відповідачем 03.11.2011 року складено довідку № 298, зі змісту якої слідує, що в ході проведеної перевірки, порушень щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків не встановлено (а.с. 38-48).

У звязку з викладеним, листом від 14.11.2011 року вих. № 8779/03-13 УПФ України Київського району в м. Полтаві повідомило позивача про відмову у поверненні суми в розмірі 56 335 грн. 86 коп., оскільки при звірці з органами ДПІ не виявлено помилково або надміру сплачених сум єдиного податку, а тому правові підстави щодо повернення вказаних коштів відсутні.

Не погодившись із позицією відповідача та відмовою останнього у поверненні коштів, позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві на його користь помилково сплачених страхових внесків в розмірі 50 769 грн. 09 коп.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV. За приписами ст. 5 даного Закону дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з п. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 14 згаданого Закону, страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

В силу положень ч. ч. 3, 4, 6 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

За змістом ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" вiд 26.06.1997 року № 400/97-ВР, яким, як і Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування. Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 року № 2063-III також не встановлює пільг зі сплати страхових внесків або збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників єдиного податку.

Разом з тим, згідно з п. 6 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником, зокрема, збору на обов'язкове соціальне страхування.

У той же час приписами пункту 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відтак, оскільки положення статті 6 вищезгаданого Указу стосовно звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечать названому Закону, то вони не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, обов'язок зі сплати страхових внесків або збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється певним статусом платника податку, нормативні акти, що регулюють діяльність осіб, які сплачують єдиний податок, не звільняють останніх від обовязку сплати таких внесків.

Розміри відсотків, які підлягають відрахуванню з сум єдиного податку, порядок і строк їх перерахування чітко визначені Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва", статтею 2 якого передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Аналіз наведених положень Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" свідчить про те, що позивач не приймає участі в розподілі чи визначенні розміру відрахувань перерахованої ним до держказначейства суми єдиного податку. Даним Указом або іншими нормативними актами не встановлено підстав та порядку зменшення розміру суми відрахування з єдиного податку, перерахованого суб'єктом підприємницької діяльності до держказначейства, а позивач не наділений повноваженнями по здійсненню контролю за перерахованими грошовими коштами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що суб'єкти підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, зобовязані сплачувати до Пенсійного фонду України страхові внески на загальних підставах, тобто на суми витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, які були здійснені фактично.

Щодо посилання позивача на пункт 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за № 988/18283, як на підставу для повернення коштів, суд зазначає наступне.

Пунктом 7.2 Порядку визначено, що суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

З аналізу вказаної норми вбачається, що повернення або зарахування в рахунок майбутніх платежів страхових внесків може здійснюватися лише щодо:

1) надміру сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування);

2) помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування).

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач у спірний період припускав надмірну чи помилкову сплату сум страхових внесків, визначених ним самостійно у поданих до Управління щомісячних звітах, а також сум єдиного податку, що сплачувався ним на окремий рахунок відділення Державного казначейства відповідно до вимог Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва".

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог ДП "Гера" ТОВ "Компанія "Приват - Плюс" відсутні, у звязку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7-11, 69-71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Гера" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват - Плюс"до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтавіпро стягнення коштів відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2012 року.

СуддяО.О. Кукоба