Постанова № 21955647, 26.01.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

26.01.2012 р. Справа № 2а-8256/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. за участю секретаря судового засідання Салової І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомТОВ "Івеко -Груп", (вул. Чигрина, 43-В, оф.4,м. Миколаїв, 54000) доДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, (вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028) проскасування податкового повідомлення - рішення № 0000242360 від 04.10.2011року, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Івеко-Груп»(надалі по тексту позивач, ТОВ «Івеко-Груп») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Миколаєва (надалі по тексту - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000242360 від 04.10.2011 про збільшення суми грошового зобовязання за платежем з податку на прибуток підприємств, обґрунтовуючи вимоги посиланням на незаконність прийнятого контролюючим органом рішення.

Державна податкова інспекція в Ленінському районі м.Миколаєва позов не визнала, зазначивши про безтоварність господарських операцій між ТОВ «Івеко-Груп»і ТОВ «Лилиана-Грей»та законність оспорюваного рішення, яке прийнято на підставі аналізу правовідносин між ТОВ «Івеко-Груп»та ТОВ «Лилиана-Грей»- підприємства, яке не має достатніх трудових та матеріальних ресурсів, складських приміщень, транспортних засобів, а тому, на думку відповідача, не могло вчиняти господарські операції. Крім того, відповідач посилався на невідповідність, наданих на підтвердження господарських операцій, первинних документів вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог, виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що в період з 8 вересня 2011 року по 14 вересня 2011 року ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Івеко-Груп», за результатами якої складено акт перевірки «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Івеко-Груп» щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобовязань, валових доходів та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Лилиана-Грей»за грудень 2010 року»за № 2141/23-100/36700982 від 21.09.2011. В акті перевірки зазначено про порушення підприємством вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.5.2. п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та заниження податку на прибуток на суму 17547грн. 54коп., внаслідок документального проведення безтоварних господарських операцій з ТОВ «Лилиана-Грей».

За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000242360 від 04.10.2011 про збільшення контролюючим органом суми грошового зобовязання за платежем з податку на прибуток підприємств на 21934грн. 43коп. (17547,54грн. - за основним платежем, 4386,89грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями). Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є висновок контролюючого органу про безтоварність документально оформлених господарських операцій між позивачем і ТОВ «Лилиана-Грей»- підприємством яке не має необхідних умов для здійснення господарської діяльності (складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів), при цьому начебто виконує посередницьку діяльність з торгівлі будівельними матеріалами та надає завантажувально-розвантажувальні послуги.

При цьому, судом встановлено, що при проведенні перевірки предметом дослідження контролюючим органом були:

- купівля у ТОВ «Лилиана-Грей»будівельних матеріалів на суму 56538грн. 20коп. (господарська операція оформлена податковою накладною від 22.12.2010 №435, видатковою накладною від 22.12.2010 №22.12-5, видатковою накладною від 22.12.2010 №РН-0000131);

- виконання ТОВ «Лилиана-Грей»завантажувально-розвантажувальних робіт на суму 27690грн. (господарська операція оформлена актом здачі прийняття завантажувально-розвантажувальні робіт, податковою накладною від 27.12.2010 №460).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу,яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати виключно на підставі вивчення первинних документів платника податків, інформація в яких стосовно господарської операції викладено конкретно, повно, зрозуміло та правдиво.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які купляються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Приписами абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Тобто валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товару (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що право на нарахування податкового кредиту та віднесення витрат підприємства до валових витрат, крім наявності належним чином оформлених первинних документів, інформація в яких стосовно господарської операції повинна бути викладена конкретно, повно, зрозуміло та правдиво, обумовлюється наявністю ще й такої обставини, як реальності факту придбання платником податку товарів (послуг).

Аналіз досліджених в судовому засіданні фактичних даних вказує на обґрунтованість позиції контролюючого органу про безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Лилиана-Грей», виходячи з такого:

1. Стосовно придбання позивачем у ТОВ «Лилиана-Грей»завантажувально-розвантажувальних робіт на суму 27690грн. (господарська операція оформлена актом здачі прийняття завантажувально-розвантажувальні робіт, податковою накладною від 27.12.2010 №460). Серед суттєвих умов віднесення до валових витрат, повязаних з виконанням робіт, є можливість за наявними первинними документами встановити обєм робіт та якісні показники виконання робіт для можливості їх ідентифікації (в випадку, що є предметом судового дослідження, в первинних документах повинно бути конкретно зазначено які саме роботи виконувались: з завантаження чи розвантаження майна, якого саме і в якій кількості та ін.) З урахуванням наведених норм та вищевказаних обставин справи наданий позивачем акт прийому-здачі робіт не може вважатися первинним документом, що підтверджує факт виконання робіт, оскільки не містить інформації про конкретні вид та об?єм робіт. Крім того, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості робіт та, відповідно, доцільність використання їх в господарській діяльності субєкта господарювання (направленість на отримання прибутку, а не завищення валових витрат) і правомірність формування валових витрат. Таким чином, надані позивачем первинні документи на підтвердження господарської операції з виконання завантажувально-розвантажувальні робіт не відповідають вимогам діючого законодавства, а отже не підтверджують товарність вказаної господарської операції .

2. Стосовно придбання будівельних матеріалів суд погоджується з доводами відповідача про неможливість ТОВ «Лилиана-Грей»здійснити господарську операцію по реалізації з доставкою будівельних матеріалів, вказаних в видаткових накладних, оскільки ТОВ «Лилиана-Грей» не має власних, орендованих чи інших складських, торгівельних, виробничих приміщень, що могли б використовуватися при здійсненні господарської діяльності, не має найманих працівників. Договір на придбання будівельних матеріалів не складався, домовленість по поставці за версією позивача відбувалася в телефонному режимі, а документи передавалися по факсу, пошті. Будівельні матеріали, за твердженням позивача, доставлялися транспортом ТОВ «Лилиана-Грей»безпосередньо Миколаївському будівельному коледжу. При цьому, ТОВ «Івеко-груп»не надано товарно-транспортних накладних з відмітками про місця завантаження, розвантаження, передачу будівельних матеріалів, сертифікатів якості продукції та інших документів на підтвердження транспортування (яких саме) будівельних матеріалів. Відповідно до відомостей ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва ТОВ «Лилиана-Грей»декларації по податку на прибуток та розрахунки комунального податку, ф.-1ДФ до податкової інспекції не подавались, єдиним постачальником ТОВ "Лилиана-Грей" було ПП "ТД Нефтеагросервіс", яке також відсутнє за місцем реєстрації, не має основних засобів для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу, не має найманих працівників. Наведені обставини підтверджують позицію контролюючого органу про безтоварність господарської операції, оформленої видатковою накладною №РН-435 від 22.12.2010, в тому числі в звязку з неможливістю її виконання ТОВ «Лилиана-Грей»при встановлених обставинах.

Таким чином, відповідач, в правовідношеннях, що були предметом судового дослідження, діяв на підставі, в спосіб, що передбачені законами України, з дотриманням принципу рівності перед законом, що є підставою для відмови в задоволені позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний