Постанова № 21955538, 15.06.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

15.06.2011 р. Справа № 2а-3321/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "РАМС", доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва,

про визнання протиправними дії, визнання протиправною бездіяльність, зобовязання вчинити певні дії, Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, які полягають у відмові товариству з обмеженою відповідальністю "РАМС" у застосуванні спрощеної системи оподаткування за ставкою 6% з 01.04.2011 року.

3. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, яка полягає у невидачі товариству обмеженою відповідальністю "РАМС свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою 6% з 01.04.2011 року.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва видати товариству з обмеженою відповідальністю "РАМС свідоцтво про право сплати єдиного податку за ставкою 6%.

5. Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 15 гривень 20 копійок.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов

Миколаївський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 червня 2011 року Справа № 2а 3321/11/1470

м. Миколаїв

11:33

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рамс»,

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва,

про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльність, зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рамс»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у відмові позивачу в застосуванні спрощеної системи оподаткування із ставкою єдиного податку 6%, визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невидачі позивачу свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою 6%, зобов'язання відповідача видати свідоцтво про право сплати єдиного податку за ставкою 6%.

Позивач зазначає, що 02 березня 2011 р. він звернувся до відповідача із заявою про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою 6%. Відповідач у видачі такого свідоцтва відмовив, пославшись на те, що позивач вже перебуває на спрощеній системі оподаткування та застосовує ставку 10%, а відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки на його переконання чинне законодавство не містить обмежень щодо зміни ставки оподаткування.

Відповідач адміністративний позов, свої доводи виклав в запереченнях, які знаходяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані ними докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість адміністративного позову.

02 березня 2011 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою такого податку 6%.

Розглянувши заяву, відповідач своїм листом від 16 березня 2011 р. № 2276/10/151-340 (а.с.8) відмовив позивачу у видачі такого свідоцтва, пославшись на ст. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", відповідно до якої рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік, у той час як позивач з 1 січня 2011 р. вже застосовує спрощену систему оподаткування із ставкою 10%.

Суд не може погодитись із такими висновками ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, з огляду на наступне.

Питання застосування спрощеної системи оподаткування регулюються Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ). З аналізу норм цього Указу вбачається, що основою спрощеної системи оподаткування становить сплата визначеної суми, яка замінює сплату певного кола податків та зборів, у протилежність до загальної системи оподаткування.

Відповідно до п. 4 Указу, для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

Позивач надав суду свідоцтво №1404015435 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою за ставкою єдиного податку 10% у 2011 році (а. с. 11) та аналогічні свідоцтва № 1404014473 у 2010 році, №1404013219 у 2009 році, №1404006965 у 2004 році, №1404011476 у 2008 році, №1404009992 у 2007 році, №1404008795 у 2006 році, №1404007517 у 2005 році, №1404006372 у 2003 році, № (а.с.12-19), які засвідчують перебування позивача на спрощеній системі оподаткування.

Таким чином, на час подання заяви, позивач вже перебував на спрощеній системі оподаткування зі ставкою податку 10%.

Пунктом 3 Указу передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість";

10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Таким чином, зазначена норма передбачає право позивача після переходу на спрощену систему оподаткування самостійно обрати для себе ставку єдиного податку 6 або 10%.

На думку суду, відповідач, відмовляючи у видачі позивачу свідоцтва, безпідставно ототожнив такі поняття, як перехід на спрощену систему оподаткування та обрання ставки єдиного податку.

Що стосується п. 4 Указу, на який посилається відповідач, обґрунтовуючи свою відмову, суд зазначає, що ним встановлюється обмеження виключно в частині прийняття рішення про перехід на спрощену систему оподаткування не більше одного разу за календарний рік, тобто перехід із загальної системи оподаткування на спрощену, або навпаки допускається не більше одного разу на рік, але ця норма не містить заборони на зміну ставки єдиного податку суб'єктом, який вже застосовує спрощену систему оподаткування.

Аналогічно слід тлумачити і п. 3 абз. 3 Порядку видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 13 жовтня 1998 р. № 476, відповідно до якого рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, незалежно від вибраної ставки єдиного податку - 6 чи 10 відсотків, може бути прийняте платником податку не більше одного разу за календарний рік.

Позивачем ці законодавчі вимоги додержані.

Оскільки позивач просив змінити лише ставку єдиного податку з 10% на 6% і не просив змінити систему оподаткування, суд приходить до висновку про те, що відмова позивача саме у зміні позивачу ставки єдиного податку не ґрунтується на вимогах законодавства.

Стаття 94 ч. 1 КАС України встановлює, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, які полягають у відмові товариству з обмеженою відповідальністю "РАМС" (код ЄДРПОУ 20914110) у застосуванні спрощеної системи оподаткування за ставкою 6% з 01.04.2011 року.

3. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, яка полягає у невидачі товариству обмеженою відповідальністю "РАМС (код ЄДРПОУ 20914110) свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою 6% з 01.04.2011 року.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва видати товариству з обмеженою відповідальністю "РАМС (код ЄДРПОУ 20914110) свідоцтво про право сплати єдиного податку за ставкою 6%.

5. Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 15 гривень 20 копійок.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І.А. Устинов

Постанова оформлена

у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України

та підписана суддею 21.06.2011 року.

Суддя І.А. Устинов