Постанова № 21955414, 29.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/960/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:Борзаниці С.В.

при секретарі: Фенічевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Новопсковського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 1 756,80 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора Новопсковського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 1 756,80 грн.

У позовній заяві прокурор просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 1 756,80 грн.

Прокурор в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в УПФУ в Новопсковському районі Луганської області як платник страхових внесків.

В порушення п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відповідач не в повному обсязі сплатила страхові внески. За період з 01 січня 2010р. по 31 грудня 2010р. за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмір 1 756,80 грн.

Під час судового засідання представник прокурора та представник позивача позов підтримали повністю, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не доповів. Надав суду клопотання про закриття провадження у справі у звязку з тим, що таку справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши пояснення представника прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Новопсковською районною державною адміністрацією Луганської області 29.03.2007 року за № 23700000000001021 (а.с.8) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області як платник страхових внесків, про що відповідач був повідомлений належним чином (а.с.13).

В судовому засіданні встановлено, що згідно розрахунку суми боргу приватного підприємця ОСОБА_1 зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 1 756,80 грн. (а.с.7), яка підтверджується карткою особового рахунку громадянина-підприємця ОСОБА_1 (а.с.10).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Абзацем 5,6 ч. 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ", який діє з 01.01.2011 року, встановлено: "Стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011, у тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011, у тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, та відповідних сум штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим законом."

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно з п.5 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України № 1058-IV страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем відповідачу були сформовані та надіслані повідомлення-розрахунок від 07 жовтня 2011 року та вимога № ф-1425 від 07 жовтня 2011 року про сплату боргу на суму 1 756,80 грн. (а.с.9,12,13).

Також в судовому засіданні достовірно встановлено, що старшим державним виконавцем ВДВС Новопсковського РУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 30461410 від 23.12.2011 про примусове виконання вимоги № Ф-1425 від 07.10.2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ в Новопсковському районі Луганської області недоїмки у розмірі 1756,80 грн.

Таким чином, судом встановлено, що прокурор в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до вимоги № ф-1425 в сумі 1 756,80 грн. вже після розпочатої процедури примусового виконання цієї ж вимоги, яка також передбачає стягнення вказаної заборгованості. У звязку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки процедура стягнення зазначеної заборгованості вже була розпочата Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області шляхом надіслання вимоги про сплату недоїмки. При цьому відповідно до вимог ст. 20 Закону України № 1058-IV звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості зі страхових внесків є альтернативним видом стягнення заборгованості, якщо не надіслана вимога, яка сама по собі є виконавчим документом.

Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач відповідно до пункту 34 частини1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 15, 17, 18, 20, 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-I, ст.ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову прокурора Новопсковського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 1 756,80 грн. відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено у повному обсязі 05 березня 2012 року.

Суддя С.В. Борзаниця