Постанова № 21955375, 05.03.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1910/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі:Бурихіні О.С.,

за участю представників

позивача:не зявився,

відповідача:не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервіс» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 93361,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервіс» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 93361,00 грн.

В обґрунтування подання про стягнення коштів за податковим боргом ДПІ в м. Сєвєродонецьку зазначено, що станом на 02.03.2012 за відповідачем існує податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 93361,00 грн., який виник за відповідачем через несплату самостійно визначеного податкового зобовязання у декларації № 9006258122 від 17.02.2012 у розмірі 93361,00 грн.

По закінченню встановленого законом терміну сплати податкового зобовязання, вказана сума до бюджету не перерахована.

ДПІ в м. Сєвєродонецьку сформовано та направлено КП «Сєвєродонецьккомунсервіс» першу податкову вимогу № 1/42 від 23.10.2011, яку відповідачем отримано 09.11.2001, та другу податкову вимогу № 2/248 від 11.12.2001, яку відповідачем отримано 18.01.2002.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, у відповідності із пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У звязку з несплатою податкового боргу у добровільному порядку, ДПІ в м. Сєвєродонецьку просила його стягнути на підставі п.95.3 ст.95 ПК України з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Представник ДПІ в м. Сєвєродонецьку у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав суду клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заперечень на подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом до суду не надав.

Оскільки у відповідності із абз.3 ч.7 ст.183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання, суд вважає за можливе розглянути подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом за відсутністю представників сторін.

Розглянувши подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд вважає вимоги подання такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із ст.14 ПК України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п.49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п.49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п.п.49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.5).

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що комунальне підприємство «Сєвєродонецьккомунсервіс» (далі - КП «Сєвєродонецьккомунсервіс») зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області, про що 09.11.2004 за № 1 383 120 0000 000184 включено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5-9).

КП «Сєвєродонецьккомунсервіс» перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в м. Сєвєродонецьку з 20.07.1995 за № 1432, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 28.05.2009 за № 86 (а.с.10).

Відповідач зареєстрований платником податку на додану вартість з 09.03.2005, індивідуальний податковий номер 033279812144, про що видано свідоцтво № 16632147 серії НБ № 113587 (а.с.11).

З матеріалів справи вбачається, що КП «Сєвєродонецьккомунсервіс» подано до ДПІ в м. Сєвєродонецьку податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2012 року № 9006258122 від 17.02.2012, в якій визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 93361,00 грн. (а.с.16-17).

Відповідач мав сплатити суму самостійного визначеного податкового зобовязання до 01.03.2012.

В порушення вимог п.57.1 ст.57 ПК України КП «Сєвєродонецьккомунсервіс» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, тобто до 01.03.2012 включно, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг у розмірі 93361,00 грн.

Станом на 05.03.2012 податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 93361,00 грн. платником податку не сплачений, що підтверджено зворотнім боком облікової картки платника станом (а.с.18).

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).

У судовому засіданні судом встановлено, що ДПІ в м. Сєвєродонецьку сформовано та направлено КП «Сєвєродонецьккомунсервіс» першу податкову вимогу № 1/42 від 23.10.2011, яку відповідачем отримано 09.11.2001 (а.с.12), та другу податкову вимогу № 2/248 від 11.12.2001, яку відповідачем отримано 18.01.2002 (а.с.13).

Оскільки податкові вимоги є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги п.95.2 ст.95 ПК України.

У звязку з тим, що КП «Сєвєродонецьккомунсервіс» станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 93361,00 грн. за податковим боргом з податку на додану вартість з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.16, 20, 57, 95 Податкового кодексу України, ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервіс» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 93361,00 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути кошти комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервіс» (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 89, ідентифікаційний код 03327983) у розмірі 93361,00 грн. (девяносто три тисячі триста шістдесят одна гривня) за податковим боргом з податку на додану вартість з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України на р/р 31111029700080 код платежу 14010100, банк ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку, код 37944909.

У відповідності із ч.7 ст.183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

СуддяК.О. Пляшкова