Постанова № 21955324, 27.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/239/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кисельової Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Гришиної О.Ю.,

представників сторін:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

прокурора Ващенка Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську про скасування податкових повідомлень-рішеннь,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську про скасування податкових повідомлень-рішеннь.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив наступне.

ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» 21.12.2011 р. отримані податкові повідомлення-рішення, винесені СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську форми «Р» від 21.12.2011 р. № 0001768013, форми «В1» від 21.12.2011 р. № 0001778013 та форми «В4» від 21.12.2011 р. № 0001788013.

В отриманих повідомленнях-рішеннях відповідачем було зазначено, що позивачем було порушено п. 54.3 ст.54, п.58.1 ст. 58, п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п. 78.1 ст.78 та п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України та зазначено :

1) збільшено суму грошового зобовязання за платежем : ПДВ за березень 2011 р. на суму 244420,00 грн. та нараховано штрафну санкцію в розмірі 122210,00 грн.;

2) зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень, вересень, жовтень 2011 р. на загальну суму 890928,00 грн. та нараховано штрафну санкцію в розмірі 445464,00 грн.;

3) зменшено суму розмір відємного значення суми ПДВ за лютий, травень, вересень 2011 р. на загальну суму 806795,00 грн.

Підставою для проведення перевірки став наказ від 01.12.2011 р. № 541 та постанова старшого слідчого по ОВД СВ ПМ ДПА в Луганській області від 30.11.2011 р. на підставі якого проведено позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум ПДВ по деклараціям за січень 2011 р. по жовтень 2011 р.

Перевірку оформлено актом від 11.05.2011 № 519/08-3/08215600.

У звязку з непогодженням з висновками викладеними у акті перевірки, позивачем було подані на адресу відповідача заперечення, проте відповідачем заперечення до акту були залишені без задоволення.

Зазначені податкові повідомлення-рішення вважає протиправними, необґрунтованими та такими, що прийнятими через неправильне застосування норм чинного законодавства.

Висновки зроблені в акті перевірки ґрунтуються лише на інформації викладеній в акті позапланової невиїзної перевірки ПП «Ново-Ком» № 1811/231-36917481 від 14.11.2011 р., складеного Алчевською ОДПІ, а також у акті позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Латифа» № 471/23-20/36810950 від 14.11.2011 р., складеному ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську, в яких доведено про стан справ щодо контрагентів заводу.

Також зазначають, що протягом всього перевіряє мого періоду на адресу позивача не надходило жодного повідомлення з боку податкових органів щодо наявних розбіжностей віднесення сум до складу податкового кредиту по вказаним контрагентам.

Складаючи акт перевірки співробітники ДПІ порушили порядок проведення планової та позапланової невиїзної перевірки, оформивши зазначений акт перевірки без використання документів, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки. Даний акт перевірки складено без встановлення наявності правових підстав для визнання нікчемними правочинів та був складений на припущеннях СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську та інших податкових органів.

Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 21.12.2011 р. № 0001768013, форми «В1» від 21.12.2011 р. № 0001778013 та форми «В4» від 21.12.2011 р. № 0001788013, які складені СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську на підставі акту перевірки №; 519/08-3/08215600 від 11.05.2011 р., визнати протиправним та недійсним акт перевірки № 519/08-3/08215600 від 11.05.2011 р.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та подали усне уточнення позовних вимог, відповідно до якого просили визнати протиправним та недійсним акт перевірки № 519/08-3/08215600 від 08.12.2011 р.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та в заперечення на адміністративний позов пояснив, що СДПІ ВПП у м.Луганську на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 та п. 79.1 ст. 79 ПК України згідно з наказом від 01.12.2011 р. № 541 та постанови слідчого по ОВ СВ ПМ ДПА в Луганській області від 30.11.2011 р. проведено позапланову невиїзну перевірку ДП «ЛАРЗ» з питань достовірності нарахування сум на ДПВ по деклараціям за січень-жовтень 2011 р., результати якої оформлені актом від 08.12.2011 р. № 519/08-3/08215600, яким в становлені порушення п. 198.1 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 ПКУ та позивачем завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1 135 348,00 грн.; п. 200.1 п.200.3 ст.200 ПКУ, в результаті чого позивачем завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового ) періоду на загальну суму 806 796, 00 грн.; п. 200.1 п.200.2 ст.200 ПКУ, в результаті чого позивачем занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду на загальну суму 328 552,00 грн.; п.200.1 п.200.2 ст.200 ПКУ в результаті чого позивачем занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (звітного) періоду на загальну суму 244 420,00 грн.; і як наслідок встановлених вище порушень, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську зафіксовано порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 ПКУ, в результаті чого позивачем завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 890 928,00 грн.

У звязку з встановленими порушеннями СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 21.12.2011 р. № 0001768013, форми «В1» від 21.12.2011 р. № 0001778013 та форми «В4» від 21.12.2011 р. № 0001788013.

В ході перевірки було встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами ПП «Ново-Ком», ТОВ «Латифа».

Відповідно до акту Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 р. № 18/11/231-36917481 про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Ново-Ком» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період 01.02.2011 по 30.09.2011, встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 24.06.2010 № 100289881, виданого Алчевською ОДПІ, виданого Алчевською ОДПІ, ПП «Ново-Ком» зареєстрований платником ПДВ з 24.06.2010 по 21.09.2011 р. Рішення про анулювання реєстрації ПДВ від 21.09.2011 р. № 306670/160.

04.03.2011 р. за № 7007/29-0-77, 04.0.2011 р. за № 25414/29-0-77, 05.09.2011 р. за № 28650/29-0-77 до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Алчевської міської ради Алчевською ОДПІ неодноразово було направлено повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою 18-ОПП.

Лист державного реєстратора від 09.09.2011 р. № 1124/15 щодо підтвердження реєстраційних відомостей по ПП «Ново-Ком» повернуто відділенням поштового звязку, у звязку з чим 10.10.2011 р. проведено реєстраційну дію та внесено інформацію щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу.

СДПІ ВПП у м.Луганську від ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську отримано акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Латифа» від 14.11.2011 р. № 471/23-20/36810950 з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період 01.07.2011 р. по 30.09.2011 р.

Згідно результатів перевірки встановлено, що свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість ТОВ «Латифа» від 24.02.2011 р. № 100325924, анульовано з 01.11.2011 р.

Згідно до реєстраційної картки підприємства, основним видом діяльності ТОВ «Латифа» є будівництво будівель.

Згідно декларації з ПДВ за 2 квартал 2011 р. амортизаційні відрахування, витрати на поліпшення основних фондів не здійснювались, що свідчить про відсутність основних засобів на підприємстві.

Даним підприємством не сплачувався збір за забруднення навколишнього середовища та податок з власників транспортних засобів за перевіряємий період, що вказує про відсутність автомобільного чи іншого транспорту.

З метою встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та отримання документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Латифа», фахівцями ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську разом із співробітниками ГВПМ СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську неодноразово було здійснено виходи за юридичною адресою підприємства та встановлено відсутність посадових осіб ТОВ «Латифа» за місцезнаходженням.

З вищенаведеного вбачається, що підприємства-контрагенти не могли надавати послуги та виконувати обовязки визначені складеними угодами, у звязку з відсутністю у них необхідних умов для здійснення господарської діяльності.

Просив у задоволенні позову відмовити.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заперечення представника відповідача та у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів та заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”на органи державної податкової служби покладено обовязки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Згідно ст. ст. 10, 11 зазначеного Закону до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до 75.1.2. цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 05.12.2011 р. по 07.12.2011 р. співробітниками СДПІ ВПП у м.Луганську було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» з питань достовірності нарахування сум ПДВ по деклараціям за січень 2011 р. жовтень 2011 р., на підставі наказу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську від 01.12.2011 р. № 541 та постанови старшого слідчого по ОВД СВ ПМ ДПА в Луганській області від 30.11.2011 р., результати якої оформлені актом від 08.12.2011 р. № 519/08-3/08215600, яким в встановлені порушення п. 198.1 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 ПКУ та позивачем завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1 135 348,00 грн.; п. 200.1 п.200.3 ст.200 ПКУ, в результаті чого позивачем завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового ) періоду на загальну суму 806 796, 00 грн.; п. 200.1 п.200.2 ст.200 ПКУ, в результаті чого позивачем занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду на загальну суму 328 552,00 грн.; п.200.1 п.200.2 ст.200 ПКУ в результаті чого позивачем занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (звітного) періоду на загальну суму 244 420,00 грн.; і як наслідок встановлених вище порушень, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську зафіксовано порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 ПКУ, в результаті чого позивачем завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 890 928,00 грн. (а.с.17-70, 230-239).

У звязку з непогодженням з висновками викладеними у акті перевірки, позивачем було подані на адресу відповідача заперечення, проте відповідачем заперечення до акту були залишені без задоволення (а.с.71-79).

З огляду на принцип допустимості доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не вникає спору.

Як вбачається з пояснень представника відповідача підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача окрім постанови слідчого по ОВД СВ ПМ ДПА в Луганській області від 30.11.2011 р. є отримання від Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 р. № 18/11/231-36917481 акту про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Ново-Ком» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період 01.02.2011 по 30.09.2011, та від ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську отримано акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Латифа» від 14.11.2011 р. № 471/23-20/36810950 з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період 01.07.2011 р. по 30.09.2011 р.

Крім того, під час розгляду встановлено, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську позивачу було направлено чотири письмових запити від 04.04.2011 р. № 5963/10/08-3109, від 24.05.2011 р. № 9317/10/08-3109, від 05.10.2011 р. № 17395/10/08-3109, 04.11.2011 р. № 19493/10/08-3109 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо здійснення фінансово-господарських відносин з контрагентами ( т.8 а.с.166-169).

Вирішуючи питання щодо правомірності видачі СДПІ ВПП у м.Луганську наказу від 01.12.2011 р. № 541 про проведення на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п. 75.1.2 п.75 ст. 75, п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» з питань достовірності сум податку на додану вартість по деклараціям за січень 2011 р. жовтень 2011 р., результати якої були оформлені актом від 08.12.2011 р. № 519/08-3/08215600, суд прийшов до висновку, що зазначений наказ був виданій відповідачем без дотриманням правових підстав, закріплених у статтях 78 та 79 Податкового кодексу України з огляду на нижчевикладене.

Під час судового розгляду справи представник позивача повідомив суду, що оскаржуваний наказ було видано на підставі п. 79.1, п.79.2 ст.79 та п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проте відповідачем у встановлений законом порядку не було направлено письмовий запит про надання позивачем пояснень та їх документального підтвердження про фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентами.

Вказані обставини представником СДПІ ВПП в судовому засіданні заперечувались, проте судом докази щодо направлення перелічених вище письмових запитів не визнаються належним доказом, оскільки ці запити були направлені в квітні, травні, жовтні, листопаді 2011 р. та останні запит був направлений 04.11.2011 р., а постанова слідчого про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача була винесена 30.11.2011 р. і після винесення постанови слідчим про призначення перевірки податковим органом не було направлено позивачу обовязкового письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо здійснення фінансово-господарських відносин з контрагентами

Той факт, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у Луганській області після винесення постанови слідчим про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки ДП «Луганський авіаційно ремонтний завод» не направлявся обовязковий письмовий запит під час розгляду справи відповідачем не оскаржував ся.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Однією із підстав для проведення документальних позапланових перевірок підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України закріпив таку обставину - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, під час судового розгляду справи достовірно встановлено, що відповідачем не доведено дотримання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України, а саме не направлено обовязкового письмового запиту про надання ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» пояснень та їх документального підтвердження про фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентами.

Також встановлено, що у звязку з встановленими порушеннями СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 21.12.2011 р. № 0001768013, форми «В1» від 21.12.2011 р. № 0001778013 та форми «В4» від 21.12.2011 р. № 0001788013 (а.с.11-16).

Вирішуючи питання про правомірність винесення СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 21.12.2011 р. № 0001768013, форми «В1» від 21.12.2011 р. № 0001778013 та форми «В4» від 21.12.2011 р. № 0001788013, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

П. 198.1ст. 198 Податкового кодексу України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Відповідно до п.198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; -придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, визначена у податкових деклараціях ДП “Луганський авіаційно ремонтний завод” сформована позивачем у деклараціях в період з січня жовтень 2011 року як відємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що раніше встановлено судом. Суд вважає за необхідне відмітити, що достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у деклараціям за січень жовтень 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у період січня жовтень 2011 перевірено СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську під час проведення позапланової невиїзної перевірки ДП “Луганський авіаційно ремонтний завод”, результати якої відображено у акті від 08.12.2011 р. № 519/08-3/08215600. Також, під час розгляду справи позивачем надано всю первинну документацію та підтверджено реальність господарських операцій з контрагентами за перевіряємий період Відповідно до п. 4 п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Натомість в акті позапланової невиїзної документальної перевірки ДП «Луганський авіаційно ремонтний завод» з питань достовірності нарахування сум податку на додану вартість по деклараціям за січень-жовтень 2011 р. не містить жодного посилання на дослідження первинної документації щодо підтвердження здійснення господарської діяльності. Згідно п. 2.13 Акту під час перевірки запити про проведення зустрічних перевірок не направлялись та не надходили. Висновки акту перевірки щодо порушення позивачем норм податкового законодавства базуються виключно на припущеннях та акті Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 р. № 18/11/231-36917481 про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Ново-Ком» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період 01.02.2011 по 30.09.2011, та в акті ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Латифа» від 14.11.2011 р. № 471/23-20/36810950 з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період 01.07.2011 р. по 30.09.2011 р. , які також не містять фактичних даних про порушенням позивачем. Нормами Закону України “Про податок на додану вартість”право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника. Товарність операцій з поставки позивачу товару відповідачем не оспорюється, надані позивачем під час проведення СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську перевірок документи є підставою для висновку про сплату ним сум податку в ціні придбання товару безпосередньому постачальнику товару, сума податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та сплачена, що відображено та не спростовано в акті № 519/08-3/08215600 від 08.12.2011 р., а тому позивачем правомірно визначено у податкових деклараціях з ПДВ за спірний період суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Суд вважає, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів „поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою”, без врахування далі слів „у випадках, визначених цим Законом”. За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету.

Порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість” контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Такий висновок відповідає вимогам п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Такі висновки узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 21.12.2011 р. № 0001768013, форми «В1» від 21.12.2011 р. № 0001778013 та форми «В4» від 21.12.2011 р. № 0001788013, які складені СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську на підставі акту перевірки №; 519/08-3/08215600 від 11.05.2011 р. підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним акту перевірки, суд не знаходить підстав для їх задоволення.

П. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (надалі Порядок).

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначено, що акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

П. 4 Порядку № 984 визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 6 Порядку № 984).

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, акт перевірки це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За наведених обставин суд вважає, що акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обовязковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків, а тому не може бути оскарженим та скасованим.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача про визнання протиправним та недійсним акту перевірки від 08.12.2011 № 519/08-3/08215600 не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає обєкту порушеного права.

Згідно ч. 3 ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 87, 94, 98, 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську про скасування податкових повідомлень-рішеннь та визнання протиправним і недійсним акту перевірки від 08.12.2011 р. № 519/08-3/08215600, складений СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 21.12.2011 р. № 0001768013, форми «В1» від 21.12.2011 р. № 0001778013 та форми «В4» від 21.12.2011 р. № 0001788013, які складені СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську на підставі акту перевірки №; 519/08-3/08215600 від 11.05.2011 р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь «Луганський авіаційний ремонтний завод» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 15 (пятнадцяти) грн. 06 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 03 березня 2012 року.

Суддя Є.О. Кисельова