Постанова № 21954742, 29.02.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2012 року Справа № 1170/2а-193/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючоїсудді Нагібіної Г.П.

при секретарі Дигас В.М..

за участю:

представника позивача Бурмаки С.А.

представника відповідача Король Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно-Сервіс-Форм»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій, зобовязання утриматись від вчинення певних дій та скасування рішення, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ТОВ «Зерно-Сервіс-Форм»звернулось до Кіровоградського оружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень рішень Кіровоградської ОДПІ від 14.04.2011 р. №0000342360 та № 0000332360.

До початку розгляду справи по суті представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог в якій виклав позовні вимоги в такій редакції:

- визнати протиправними дії Кіровоградської ОДПІ щодо формування та надіслання податкової вимоги від 06.12.2011 р. № 1730;

- зобовязати Кіровоградську ОДПІ утриматись від вчинення будь-яких дій, що повязані зі стягненням сум визначених у податковій вимозі від 06.12.2011 р. № 1730;

- скасувати податкову вимогу Кіровоградської ОДПІ від 06.12.2011 р. № 1730.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податкова вимога Кіровоградської ОДПІ від 06.12.2011 р. № 1730 винесена на підставі скасованих податкових повідомленнях-рішеннях.

Позивач зазначає, що винесені Кіровоградською ОДПІ податкові повідомлення рішення від 14.04.2011 р. №0000342360 та № 0000332360 були оскаржені позивачем до ДПС України. Рішенням ДПС України № 14221/6/25-0115 від 05.08.2011 р. «Про продовження строків розгляду повторної скарги»було продовжено строк розгляду скарги ТОВ «Зерно-Сервіс-Форм»до 17.09.2011 р. Але в порушення вимог п.56.8, п. 56.9 статті 56 Податкового Кодексу України, відповідь ДПС України видало лише 19.09.2011 р., тобто з пропуском строку встановленого у рішенні про продовженні строків розгляду скаргу від 05.08.2011 р. № 14221/6/25-0115. Оскільки відповідь надана поза межами строку встановленому ПК України, скарга ТОВ «Зерно-Сервіс-Форм»є такою що задоволена, а податкові повідомлення рішення Кіровоградської ОДПІ від 14.04.2011 р. №0000342360 та № 0000332360 скасованими.

Так, як податкові повідомлення рішення Кіровоградської ОДПІ від 14.04.2011 р. №0000342360 та № 0000332360 є скасовані, тому у Кіровоградської ОДПІ не було правових підстав виносити податкову вимогу від 06.12.2011 р. № 1730.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, з урахуванням змісту заяву про зміну позовних вимог та просив суд задовольнити їх повністю. Крім того, представник позивача пояснив суду, що податкові повідомлення рішення Кіровоградської ОДПІ від 14.04.2011 р. №0000342360 та № 0000332360 не є предметом спору, оскільки позивач, користуючись своїм правом змінив предмет позову до початку розгляду справи по суті.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, зазначаючи, що податкова вимога винесена в межах та на підставі вимог Податкового Кодексу України.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 29.02.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 05.03.2012 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Зерно-Сервіс»Форм»(далі позивач) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради народних депутатів про що видано свідоцтво про державну реєстрацію Серія АОО №078458.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Кіровоградська ОДПІ (далі відповідач) в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, є субєктом владних повноважень, рішення та дії якого оскаржені.

Кіровоградська ОДПІ на підставі узгодженого податкового зобовязання винесла податкову вимогу від 06.12.2011р. № 1730, якою попередила позивача про наявність податкового боргу в сумі 146746,13 грн. (далі оскаржуване рішення, а.с.138).

Правомірність та обґрунтованість податкової вимоги від 06.12.2011р. № 1730 та вчинення дій стосовно її формування є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Зерно-сервіс-Форм»код за ЄДРПОУ 33877965 з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. за результатами якої складено акт № 19/23-6/33877965 від 28.03.2011 р. (а.с.23-52).

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 04 квітня 2011 р.:

- № 00000342360, яким збільшено грошове зобовязання з податку на прибуток на суму 48094 грн. (а.с.8);

- № 0000332360, яким збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 109975 грн. (а.с.9).

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями рішеннями позивач подав первинну скаргу до ДПА у Кіровоградській області. Рішенням ДПА у Кіровоградській області від 04.07.2011 р. № 2241/10/25014 про результати розгляду первинної скарги податкові повідомлення рішення залишені без змін, а скарга позивача залишена без задоволення (а.с.125-131).

Позивач звернувся з повторною скаргою на податкові повідомлення рішення до ДПС України. Рішенням ДПС України від 05.08.2011 р. №14221/6/25-0115 продовжено строк розгляду повторної скарги позивача до 17 вересня 2011 р. (а.с.132).

Рішенням ДПА України від 19.09.2011 р. № 612/6ю10-2115 про результати розгляду повторної скарги повідомлення рішення залишені без змін, а скарга позивача залишена без задоволення (а.с.133-136), яке в цей же день направлене позивачу (а.с.137).

Враховуючи узгодженість грошового зобовязання нарахованого позивачу за податковими повідомленнями рішеннями, відповідач виніс податкову вимоги від 06.12.2011 р. № 1730.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправними дії Кіровоградської ОДПІ щодо формування та надіслання податкової вимоги від 06.12.2011 р. № 1730, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Дія це активна фізична дія субєкта владних повноважень або його посадової особи.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на тому, що відповідач вчинив протиправні дії щодо формування та надіслання податкової вимоги, а тому суд дійшов висновку, що останній обрав невірний спосіб захисту права. Оскільки на податкові органи покладено обовязок щодо формування податкових вимог та їх надіслання платникам податків, тобто відповідач щодо формування та направлення податкової вимоги від 06.12.2011 р. № 1730 діяв в межах повноважень, визначених законом.

Крім того, суд звертає увагу, що ні зі змісту позовної заяви, ні в судовому засіданні, представником позивача не зазначено, які саме права позивача було порушено формуванням та направленням податкової вимоги.

Суд підкреслює, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку субєкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З урахуванням цього Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Отже, вчинення дій субєктом владних повноважень є способом реалізації наданої субєкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процес реалізації наданих законом функцій субєкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії податкова вимога, саме вона має вплив на його права та обовязки. Правовими наслідками діяльності контролюючого органу в даному випадку є винесення податкової вимоги від 06.12.2011 р. № 1730. Тобто, оскарженнядій щодо формування та направлення податкової вимоги не є належним способом захисту порушеного права. Тому реальне відновлення порушеного права позивача можливо тільки в разі оскарження податкової вимоги, що було відповідачем зроблено.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для позивача права чи інтересу.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача про визнання дій щодо формування та направлення податкової вимоги не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає обєкту порушеного права.

Що стосується позовної вимоги про скасування податкової вимоги від 06.12.2011 р. № 1730, суд зазначає наступне.

Як доказ незаконності винесеної податкової вимоги, позивач зазначає, що ДПС України винесла рішення 19.09.2011 р. № 612/6ю10-2115 про результати розгляду повторної скарги в той час, як рішенням від 05.08.2011 р. №14221/6/25-0115 продовжено строк розгляду повторної скарги до 17 вересня 2011 р., тобто рішення ДПС України про відхилення скарги позивача винесене поза межами строку (на два дні пізніше), який був встановлений самим податковим органом.

Оскільки, як зазначає позивач, відповідь на скаргу винесена з порушенням строків, а відтак є такою, що повністю задоволена, тобто податкові-повідомлення рішення скасовані. Тому, у відповідача не було права виносити податкову вимогу, оскільки рішення на підставі яких виник податковий борг скасовані.

Такі посилання позивача, суд оцінює критично, виходячи з наступного.

Позивач звернувся до ДПС України зі скаргою на податкові повідомлення-рішення, яка була зареєстрована в ДПС України 20.07.2011 р. вх. № 11749/6. Спору з приводу дати реєстрації скарги позивача в ДПА України в судовому засіданні не заявлено.

Згідно абзацу 3 пункту 56.2 статті 56 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI(далі ПК України), скарги на рішення державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі подаються до Державної податкової адміністрації України.

Відповідно до пункту 56.8 статті 56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відлік 20-денного строку розпочинається за наступним після одержання ДПС України скарги позивача, тобто з 21 липня 2011 р.

ДПС України прийняла рішення про продовження строку розгляду повторної скарги від 05.08.2011 р. №14221/6/25-0115 до 17 вересня 2011 р. (а.с.132).

Пунктом 56.9 статті 56 ПК України визначено, що керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Враховуючи вимоги зазначеної статті, суд дійшов висновку, що ДПС України в межах строку прийняла рішення про продовження строків розгляду скарги позивача, тобто прийняла його на 16-й день після реєстрації скарги позивача в ДПА України - до спливу 20-денного строку.

Відповідно до пункту 56.13 статті 56 ПК України, у разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Згідно календарної дати 17 вересня 2011 р. (термін до якого продовжено розгляд скарги) це субота, тому першим робочим днем є понеділок 19 вересня 2011 р. Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 25.08.2010 р. N 9111/0/14-10/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік»17 вересня 2011 р. не був святковим днем. А відтак, суд констатує, що ДПС України направила відповідь на скаргу позивача в межах строку визначеного статтею 56 ПК України.

Згідно абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Оскільки після отримання позивачем відповіді ДПС України, позивач на протязі десятиденного строку не сплатив грошового зобовязання, визначеного у податкових повідомленнях рішеннях від Кіровоградської ОДПІ від 14.04.2011 р. №0000342360 та № 0000332360, тому відповідач виніс податкову вимогу від 06.12.2011 р. № 1730.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість винесеної податкової вимоги від 06.12.2011 р. № 1730, а тому в цій частині адміністративного позову необхідно відмовити.

Що стосується позовної вимоги про зобовязання Кіровоградську ОДПІ утриматись від вчинення будь-яких дій, що повязані зі стягненням сум визначених у податковій вимозі від 06.12.2011 р. № 1730, суд зазначає наступне.

Право на звернення до суду у позивача виникає лише з моменту порушення його права або інтересів. Оскільки, ще жодних дій відповідач щодо стягнення податкового боргу не вчиняв, тому не відбулось жодного порушення права, а відтак, така вимога є передчасною.

Крім того, суд звертає увагу, що дана позовна вимога є фактично похідною від позовної вимоги про скасування податкової вимоги. Оскільки суд дійшов висновку про законність та правомірність винесення податкової вимоги, тому і в задоволенні похідної вимоги необхідно відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що Кіровоградська ОДПІ діяла в межах та на підставі повноважень встановлених Законом, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно-Сервіс-Форм»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій, зобовязання утриматись від вчинення певних дій та скасування рішення в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду виготовлений 05.03.2012 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна